Справа № 947/27754/22
Провадження № 3/947/8103/22
06.12.2022 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія ВАВ №530053 від 27.10.2022, складений інспектором ст.ДОП СП ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції Аліновим Р.С. щодо
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності у тому числі за ч.2 ст.173-2 КпАП України до штрафу, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України,
ОСОБА_1 , який протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КпАП України, висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не встав, та знов вчинив аналогічне адміністративне правопорушення за наступних обставин.
Повторно, 27.10.2022, близько 10.00 год. ОСОБА_1 за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , під час сімейного конфлікту висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї матері гр. ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про направлення матеріалів щодо нього до Київського районного суду м.Одеси був повідомлений належним чином під розписку в протоколі. Він був додатково сповіщений через дільничного офіцера поліції.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибув до суду, хоча достовірно знав, що матеріали щодо нього направлені до Київського районного суду м.Одеси, будучи додатково сповіщеним через дільничного офіцера поліції, з урахуванням стислих строків розгляду даної категорія справ, справа розглянута без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не оспорює.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому, окрім визнання ним вини, підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та поясненнями постраждалої від домашнього насильства особи, письмовими поясненнями ОСОБА_1 тощо.
Оскільки ОСОБА_1 , будучи притягнутий протягом року до адміністративної відповідальності за ст.173-2 ч.2 КпАП України, вчинив ті самі дії - вчинив домашнє насильство, насильство за ознакою статі, тобто умисне вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України.
Визначаючи міру відповідальності правопорушника, враховується характер правопорушення, данні про особу винного.
Крім того, відповідно до п.5 ст.35 КпАП України, обставиною, яка обтяжує відповідальність, визнається вчинення правопорушення в період дії воєнного стану на території України.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КпАП України, на підставі якої піддати його адміністративному стягненню в вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 255 (Двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496 (Чотириста дев'яноста шість) грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_1 положення ст.308 КпАП України, згідно якої у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ст.307 КпАП України, а саме не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення правопорушнику постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Після чого в порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.