79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.11.2022 Справа № 914/1450/22
За позовом: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів,
до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів
про: розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення 13 841, 68 грн.
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Кравчук І.В.
Представники учасників справи:
від позивача: Галаджун М.Р. - представник;
від відповідача: ОСОБА_1
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, зобов'язання повернути об'єкт оренди та стягнення 13 841, 68 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, розгляд справи призначено на 22.08.2022.
У судовому засіданні 22.08.2022 суд ухвалив перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №914/1450/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, підготовче засідання у справі призначити на 03.10.2022.
Ухвалою від 03.10.2022 суд ухвалив відкласти розгляд справи на 17.10.2022.
У судовому засіданні 17.10.2022 суд продовжив строк підготовчого засідання на 30 днів та відклав розгляд справи на 14.11.2022.
У судове засідання 14.11.2022 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав.
У судове засідання 14.11.2022 з'явився відповідач, проти задоволення позовних вимог не заперечив.
У судовому засіданні 14.11.2022 суд закрив підготовче засідання у справі 914/1450/22.
У судовому засіданні 14.11.2022 суд заслухав пояснення сторін та оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Аргументи позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач повідомляє, що між сторонами 31.01.2020 був укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-12093-20, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 2 м.кв. Проте відповідач не виконував належним чином взяті на себе договірні зобов'язання.
Відповідно до довідки про заборгованість № 4-2302-4973 від 11.02.2022 станом на 01.01.2022 відповідач має заборгованість за Договором № Ф-12093-20 у розмірі 13 841, 68 грн.
З огляду на вказане, позивач просить суд розірвати договір оренди, повернути об'єкт оренди та стягнути заборгованість у розмірі 13 841, 68 грн.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, позовні вимоги не спростував, проти задоволення позову не заперечував.
Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 14.11.2022 відповідач проти задоволення позовних вимог не заперечив.
Обставини справи встановлені судом.
Між Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (позивач, орендодавець) та ОСОБА_1 (відповідач, орендар) 31.01.2020 укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) № Ф-12093-20 (далі - договір) , згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 2 м.кв. з індексами приміщень XV, 8-1, 8-2,8-3.
Згідно з пунктом 2.1 договору, об'єкт оренди орендар буде використовувати для господарських потреб.
Відповідно до п. 3.1. договору, приймання-передачу об'єкта оренди здійснюють Орендар/Позивач та Балансоутримувач. При передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписують Орендар та Балансоутримувач (п. 3.3 договору).
Пунктом 4.1 договору передбачено, що термін договору оренди визначений на два роки 364 дні з 31.01.2020 року до 30.01.2023 року. Перебіг терміну дії договору та настання обов'язку Орендаря щодо внесення орендної плати починається з дати підписання Акта приймання-передачі об'єкта оренди (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 5.1., 5.2. договору розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 1 869, 13 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Орендар на підставі виставлених рахунків сплачує 90% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічного розвитку , 10% розміру орендної плати - на рахунок ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».
Відповідно до п. 5.6. договору орендну плату орендар сплачує не пізніше 20 числа місяця за попередній місяць через перерахування коштів на рахунок орендодавця.
Згідно п. 5.8. договору несплата орендної плати в повному обсязі протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди.
Відповідно до п. 7.1.2. договору, орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з Актом приймання-передачі від 31 січня 2020 відповідач прийняв нерухоме майно - приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 2 м.кв. з індексами приміщень XV, 8-1, 8-2,8-3.
Відповідно до довідки про заборгованість № 4-2302-4973 від 11.02.2022 станом на 01.01.2022 відповідач має заборгованість за Договором № Ф-12093-20 у розмірі 13 841, 68 грн.
Оцінка суду.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди № Ф-12093-20 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.01.2020.
Відповідно до ст. 2 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ГК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).
Статтею 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Положеннями п.31 ст.26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільські, селищні, міські ради вправі приймати рішення про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Згідно з ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Частиною 1 ст. 795 ЦК України визначено, що передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.1 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 ГК України).
Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору орендодавець передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нерухоме майно що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 57, 2 м.кв. з індексами приміщень XV, 8-1, 8-2,8-3.
Стаття 10 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» визначає орендну плату та її індексацію істотною умовою договору оренди.
Згідно з ч.1, 5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 ГК України). В матеріалах справи відсутні докази внесення змін у договір оренди в частині розміру орендної плати.
У відповідності до ч. 4 ст. 17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності.
Згідно з ст.ст. 525, 615 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 5.1., 5.2. договору розмір орендної плати за об'єкт оренди складає 1 869, 13 грн без ПДВ за перший місяць оренди. Орендар на підставі виставлених рахунків сплачує 90% розміру орендної плати - на рахунок управління комунальної власності департаменту економічного розвитку , 10% розміру орендної плати - на рахунок ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради».
У відповідності до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобовязання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обов'язок сплати орендних платежів у орендаря наставав щомісяця 20 числа місяця, наступного за звітним.
Як вбачається з Довідки про заборгованість з орендної плати, у відповідача обліковується заборгованість з орендної плати у розмірі 13 841,68 грн з 01.01.2020 по 01.01.2021. При цьому, за період з квітня 2020 по лютий 2021 (включно) орендна плата на період карантину не нараховувалась. Доказів погашення заборгованості чи інших доказів на спростування позиції позивача відповідачем не надано.
Враховуючи наведене, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, а відтак позовна вимога про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 13 841, 68 грн підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про розірвання договору оренди, суд зазначає наступне.
За приписами ст.651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ст.782 ЦК України).
Положеннями ч.1ст.188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Як встановлено судом та не спростовано відповідачем, останній не сплачував орендної плати більш, ніж протягом трьох місяців підряд.
У пунктах 5.8 договору оренди № Ф-12093-20 сторони погодили, що несплата орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди; орендодавець має право достроково розірвати цей договір у разі не внесення плати за користування майном протягом 3 місяців.
На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч.2 ст.24 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна»).
За змістом ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
З огляду на викладене, обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, є вимога про розірвання Договору оренди № Ф-12093-20 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.01.2020.
Частиною 1 ст. 25 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди протягом трьох днів в порядку, визначеному договором.
Положеннями ч. 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Порядок повернення орендодавцю об'єкта оренди сторонами погоджено у розділі 9 договору оренди.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Оскільки суд вважає обгрунтованою вимогу про розірвання договору оренди, то відповідач зобов'язаний повернути орендовані ним приміщенння.
Враховуючи наведене, вимога про повернення об'єкта оренди шляхом виселення підлягає задоволенню.
З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.
Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, відтак витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задоволити повністю.
2. Розірвати договір оренди №Ф-12093-20 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 31.01.2020, укладений між Управлінням комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
3. Зобов'язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) звільнити та повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлових приміщень загальною площею 57,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (стягувач - Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625).
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (м. Львів, пл. Галицька, 15, ідентифікаційний код 25558625) заборгованість з орендної плати у розмірі 13 841, 68 грн та 7 443, 00 грн судового збору.
Повне рішення складено 28.11.2022
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя Синчук М.М.