ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2022Справа № 910/13257/22
Суддя Гумега О.В., розглянувши
позовну заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"
до Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод"
про стягнення 24 914 880,00 грн
Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач, АТ "Нікопольський завод феросплавів") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод" (далі - відповідач, ПРАТ "НКМЗ") про стягнення 20 762 400,00 грн передплати, здійсненої позивачем по Договору поставки № 2105475 від 22.12.2021 за Специфікацією № 1/2105476 від 22.12.2021 та 4 152 480,00 грн штрафу за несвоєчасне повернення авансового платежу по Договору поставки № 2105475 від 22.12.2021 за Специфікацією № 1/2105476 від 22.12.2021.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Дослідивши матеріали позовної заяви № 2022.11.21/20-4016 від 21.11.2022 (вх. 13257/22 від 01.12.2022), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи.
Позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не зазначено вірного повного найменування відповідача, а саме зазначено Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівельний завод", тоді як відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вірним повним найменувнням юридичної особи відповідача є Приватне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівний завод".
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.
Згідно з пп 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 24 914 880,00 грн.
Відтак, при зверненні до Господарського суду міста Києва з даною позовною заявою, позивач мав сплатити судовий збір в сумі 373 723,20 грн.
Матеріали поданої позовної заяви не містять жодних доказів сплати судового збору.
Водночас, до позовної заяви додано клопотання про відстрочення сплати судового збору за пред'явлення позову, відповідно до якого позивач просить суд відстрочити АТ "Нікопольський завод феросплавів" сплату судового збору у розмірі 373 723,20 грн за пред'явлення позову до ПРАТ "НКМЗ" про стягнення неповернутої передплати та штрафу у загальній сумі 24 914 880,00 грн до дати ухвалення судового рішення у справі.
В обґрунтування наведеного клопотання про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на військову агресію російської федерації проти України, внаслідок якої значно зменшився обсяг виробництва феросплавної продукції, що викликало часткову зупинку діяльності AT "Нікопольський завод феросплавів" (вимушений простій), внаслідок бойових дій повністю втачені господарські зв'язку із основними споживачами продукції позивача. Позивач також зазначив, що наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 року №75 в редакції його наказу від 27.07.2022 року №169 Нікопольська міська територіальна громада (Нікопольський район, Дніпропетровська область) віднесена до території, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій. Внаслідок наведених обставин, позивач знаходиться у надзвичайно скрутному фінансовому стані, а відтак не має можливості здійснити оплату судового збору саме разом з поданням позовної заяви.
При розгляді наведеного клопотання позивача суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Законодавче закріплення судових витрат має на меті:
по-перше, відшкодування державі витрат, здійснених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат);
по-друге, покладення певних витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином процесуальну економію.
У пункті 53 рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" було зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотриманням вимог Конвенції залишається за Судом ("Голдер проти Сполученого Королівства" і "Z та інші проти Сполученого Королівства", рішення суду, цитоване вище, так само; та, mutatis mutandis, "Ейрі проти Ірландії", рішення від 09.10.1979).
Так, зокрема, законодавець у статті 8 Закону України "Про судовий збір" закріпив норму, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Визначений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 909/8/18, а також у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 910/21682/15 (910/15986/20), від 18.11.2021 у справі № 910/4473/21 (910/8061/21), від 24.04.2022 у справі № 5006/27/69б/2012 (905/2158/21), від 03.05.2022 у справі № 904/1875/19.
Судом враховано, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Судом досліджено, що матеріали позовної заяви не містять жодних доказів, які є підставою для відстрочення судом сплати позивачем судового збору відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання АТ "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Таким чином, позивачем не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків позивач має:
- зазначити повне найменування юридичної особи відповідача;
- надати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначити повне найменування юридичної особи відповідача;
- надати належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
3. Встановити позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Зобов'язати позивача подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів відповідачу.
5. Звернути увагу позивача, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 06.12.2022 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА