ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.12.2022Справа № 910/1925/21
За заявоюПриватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
пророзподіл судових витрат
у справі№ 910/1925/21
За позовомПриватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот"
доДержавного підприємства "Адміністрація морських портів України"
простягнення збитків 7 224 514, 34 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
не викликалися
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/1925/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" про стягнення 7 224 514, 34 грн майнової шкоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва у даній справі від 10.11.2022 позовні вимоги задоволено.
16.11.2022 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 344 402,67 грн.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У судовому засіданні 10.11.2022 представником позивача зроблено заяву про надання доказів понесення судових витрат. У вказаному судовому засіданні ухвалено рішення у даній справі, а отже, останнім днем строку на подання доказів понесення судових витрат є 15.11.2022.
Як стверджує представник позивача, для подання доказів понесених витрат необхідно було підготувати, погодити та підписати останній Акт здачі-прийняття виконаних робіт, у зв'язку з чим відповідні докази подані до суду 16.11.2022.
У той же час, суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Склад і розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, підлягає доведенню, а відтак, ненадсилання іншому учаснику справи копій відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, позбавляє відповідача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України.
За таких обставин, у випадку недотримання Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" вимог щодо належного направлення відповідних копій документів відповідачу, а також у разі ненадання суду підтвердження факту такого надсилання суд з огляду на положення статті 80 ГПК України не може брати до уваги докази понесення витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду відповідної заяви, у зв'язку із чим, враховуючи вимоги статті 80 ГПК України, в даному випадку Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" порушено процедуру надсилання (надання) копій доказів, що подаються до суду іншим учасникам справи.
Зазначене фактично призводить до порушення принципу змагальності, неможливості іншим учасником судового розгляду бути ознайомленим із їхнім змістом, позбавляє можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, а також правильності їх обрахунку.
Судом враховано правову позицію з аналогічного питання щодо наслідків ненадсилання іншому учаснику справи копій відповідних доказів витрат на професійну правничу допомогу, яке досліджувалось у додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2019 у справі № 922/2821/18, постанові Верховного Суду від 10.12.2019 № 902/844/18.
Таким чином, як вбачається зі з'ясованих судом обставин в сукупності, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" позбавлене можливості надати свої заперечення щодо обсягів витрат, оскільки така заява одночасно з поданням заяви до Господарського суду міста Києва не надсилалась на адресу відповідача.
З огляду на те, що Приватним акціонерним товариством "Судноплавна компанія "Укррічфлот" вимог ч. 9 ст. 80, ч. 8 ст. 129 ГПК України не виконано, також положення статті 13 ГПК України, за змістом якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, заява (щодо залучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл) підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" про залучення доказів понесених судових витрат та їх розподіл залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Ю.О. Підченко