ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.11.2022Справа № 910/905/22
За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 1218357,97 грн.
та
за зустрічним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті"
про стягнення 82377,14 грн
Суддя Усатенко І.В.
Секретар судового засідання Єременок О.В.
Представники учасників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явились
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): не з'явилися
Товариство з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 1083468,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 17585-53-124-01-21-14641 від 20.05.2021.
Ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк на подання відзиву - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.02.2022 відповідачем до суду було направлено відзив на позовну заяву, зареєстрований канцелярією суду 25.03.2022. Відповідач проти позову у відзиві заперечував.
22.02.2022 до суду було направлено зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" про стягнення 82377,14 грн (зареєстровано канцелярією Господарського суду міста Києва 30.03.2022).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.08.2022 року прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду та об'єднано зустрічну позовну заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" про стягнення 82377,14 грн в одне провадження з первісним позовом по справі № 910/905/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.08.2022.
24.08.2022 від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій останній просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1291474,85 грн., з яких: 1039200,00 грн. - основна сума боргу; 30459,59 грн. - 3 % річних; 221815,26 грн. - інфляційні збитки.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскільки, позивачем за первісним позовом було дотримано вимог ст. 46 ГПК України, суд протокольною ухвалою від 29.08.2022 прийняв заяву про збільшення позовних вимог, в зв'язку з чим справа розглядається з урахуванням поданої заяви.
Ухвалою суду від 29.08.2022 відкладено підготовче засідання на 27.10.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.11.2022.
В судовому засіданні 10.11.2022 оголошено перерву до 21.11.2022.
17.11.2022 на електронну адресу суду від відповідача за первісним позовом надійшли заяви про закриття провадження у справі в частині оплаченої суми основного боргу за первісним позовом у розмірі 73116,88 грн.
В судовому засіданні 21.11.2022 оголошено перерву до 28.11.2022.
22.11.2022 до канцелярії суду від ТОВ "Прайм Ріелті" надійшла заява про визнання зустрічного позову про стягнення штрафних санкцій у розмірі 82377,14 грн у повному обсязі. Заява підписана директором товариства та скріплена печаткою.
В судове засідання 28.11.2022 представники сторін не з'явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.
Неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 28.11.2022 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу за первісним позовом у розмірі 73116,88 грн.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
20.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець) було укладено договір №17585/53-124-01-21-14641, відповідно до п. 1.1, 1.2 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Асортимент, виробник, кількість, ціна та код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначаються в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору. Предмет поставки по даному договору є товар: код ДК 021:2015-14810000-2 (абразивні вироби).
Відповідно до п. 3.1, 3.2, 6.4 договору строк поставки товару становить 30 календарних днів з дати підписання сторонами договору. Поставка товару здійснюється транспортом і за рахунок постачальника на умовах DDP згідно ІНКОТЕРМС 2020 на складі вантажоотримувача за адресою: 30100, м. Нетішин, Хмельницька область, вул Енергетиків, 36, Хмельницьке відділення ВП "Складське господарство" склад № 6. Датою поставки товару вважається дата підписання вантажоодержувачем видаткової накладної.
Згідно з п. 4.1, 5.1, 5.2 договору загальна вартість товару по договору становить 1039200,00 грн з ПДВ. Оплату за поставлений товар покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати поставки товару на склад вантажоодержувача, за умови відповідності поставленого товару вимогам договору щодо його кількості та якості. Постачальник, що є платником ПДВ, зобов'язаний надавати покупцю електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому законодавством порядку в електронній формі у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН
Згідно п. 11.1 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов'язань сторонами.
До матеріалів справи долучено специфікацію № 1 до договору.
На виконання умов договору ТОВ "Прайм Ріелті" поставило, а ДП "НАЕК "Енергоатом" прийняло товар на загальну суму 1039200,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними: № 143 від 09.09.2021 на суму 99803,34 грн, підписана покупцем 13.09.2021, № 140 від 30.08.2021 на суму 201051,60 грн, підписана покупцем 07.09.2021, № 134 від 20.07.2021 на суму 334800,00 грн, підписана покупцем 23.07.2021, № 132 від 07.07.2021 на суму 148659,30 грн, підписана покупцем 12.07.2021, № 127 від 23.06.2021 на суму 254885,76 грн, підписана покупцем 25.06.2021. Всі долучені до матеріалів справи накладні підписані та скріплені печатками обох контрагентів. Також до матеріалів справи долучені податкові накладні.
Позивач за первісним позовом звернувся до відповідача за первісним позовом з претензією від 30.11.2021 № 1008-37/21, в якій просив погасити заборгованість за товар у сумі 1039200,00 грн.
У відповідь було направлено лист № 45-30-2597/18143 від 20.12.2021, в якій повідомлено про неможливість здійснення своєчасної оплати через тимчасову відсутність коштів та намагання погасити заборгованість у найкоротші строки.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Приписом ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Договором визначено умову про оплату вартості товару протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.
Отже, поставлений за договором товар мав бути оплачений відповідачем за первісним позовом в період з 26.07.2021 по 13.10.2021.
Натомість відповідач за первісним позовом частково оплатив вартість поставленого товару лише в процесі розгляду даної справи, що зумовило закриття провадження в частині позовних вимог на суму 73116,88 грн.
Отже, відповідач за первісним позовом є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання на суму 966083,12 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за первісним позовом грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача за первісним позовом 966083,12 грн. за переданий на підставі Договору товар. Відповідачем за первісним позовом вказана заборгованість не оплачена.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем за первісним позовом обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Прайм Ріелті" про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" заборгованості у розмірі 966083,12 грн. є правомірними та обґрунтованими.
Також, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення 3% річних у розмірі 30459,59 грн. та втрат від інфляції у розмірі 221815,26 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за загальний період з 26.07.2021 по 29.11.2021.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується що відповідач за первісним позовом, в порушення умов договору, у визначений строк зобов'язання щодо оплати товару не здійснив, та є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд перевірив розрахунок 3 % річних, здійснений позивачем за первісним позовом та вважає його необгрунтованим, в зв'язку з невірним визначенням періоду нарахування по деяким видатковим накладеним.
Зокрема, не було враховано приписи ч. 5 ст. 253 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Також, по видатковій накладній № 140 від 30.08.2021 невірно було визначено дату підписання покупцем - 01.09.2021, замість вірної дати 07.09.2021, що також призвело до безпідставного збільшення періоду нарахування.
Згідно перерахунку суду, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом становить 26413,31 грн.
Суд перевірив розрахунок втрат від інфляції, здійснений позивачем за первісним позовом та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму втрат від інфляції у розмірі 221815,26 грн такою, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом.
Позивач за зустрічним позовом просить стягнути пеню у розмірі 37881,29 грн та штраф у розмірі 44495,85 грн за несвоєчасну поставку товару.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Умовами договору передбачено обов'язок постачальника поставити товар у строк протягом 30 календарних днів з дати укладення договору.
Оскільки договір був укладений сторонами 20.05.2021, відповідач за зустрічним позовом повинен був поставити товар не пізніше 21.06.2021. Тобто з 22.06.2021 постачальник є таким, що прострочив виконання свого договірного зобов'язання з поставки товару.
Отже, судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом у встановлений Договором строк свого обов'язку по поставці товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За порушення строку поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості (п. 8.2 договору).
Відповідач за зустрічним позовом подав заяву, в якій визнав зустрічний позов у повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Позов визнано директором відповідача за зустрічним позовом, в порядку самопредставництва.
Відповідно до ст. 191 ГПК України Ппзивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Суд вбачає законні підстави для прийняття заяви відповідача за зустрічним позовом про визнання зустрічного позову, в зв'язку з чим, зустрічний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Позовні вимоги за первісним позовом підглядають частковому, а за зустрічним позовом задовольняються повністю.
Приписами частини 11 ст. 238 ГПК України встановлено, що у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Приймаючи до уваги задоволення первісного позову на суму 1214311,69 грн та судового збору на суму 19311,43 грн та задоволення зустрічного позову в сумі 82377,14 грн та судового збору у розмірі 2481,00 грн суд здійснює зустрічне зарахування в розумінні частини 11 ст. 238 ГПК України, в результаті якого з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 63; ідентифікаційний код 33320024) заборгованість у розмірі 1131934 (один мільйон сто тридцять одну тисячу дев'ятсот тридцять чотири ) грн 55 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16830 (шістнадцять тисяч вісімсот три) грн 43 коп.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом пропорційно сумі задоволених вимог, а судовий збір за зустрічним позовом покладається на відповідача за зустрічним позовом.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 63; ідентифікаційний код 33320024) загальну суму заборгованості у розмірі 1214311,69 грн, яка складається з (суми основної заборгованості у розмірі 966083 (дев'ятсот шістдесят шість тисяч вісімдесят три) грн 12 коп., 3% річних у розмірі 26413 (двадцять шість тисяч чотириста тринадцять) грн 31 коп., втрат від інфляції у розмірі 221815 (двісті двадцять одну тисячу вісімсот п'ятнадцять) грн 26 коп.), та витрати по сплаті судового збору у розмірі 19311 (дев'ятнадцять тисяч триста одинадцять) грн 43 коп.
3. В частині первісних позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 4046,28 грн - відмовити.
4. Зустрічний позов задовольнити повністю.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 63; ідентифікаційний код 33320024)на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) загальну суму штрафних санкцій у розмірі 82377,14 грн, які складаються з (пені у розмірі 37881,29 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн 29 коп.; штрафу у розмірі 44495,85 (сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто п'ять) грн 85 коп.), та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.
6. Провести зустрічне зарахування сум стягнутих за первісним та зустрічним позовом та стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайм Ріелті" (69002, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 63; ідентифікаційний код 33320024) заборгованість у розмірі 1131934 (один мільйон сто тридцять одну тисячу дев'ятсот тридцять чотири ) грн 55 коп., та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16830 (шістнадцять тисяч вісімсот три) грн 43 коп.
7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 06.12.2022
Суддя І.В.Усатенко