ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.12.2022Справа № 910/13113/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши матеріали
за позовом Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація"
про стягнення 111581324,47 грн.
Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні - Музей Революції Гідності звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича майстерня "Україна-Реставрація" про стягнення за договором генпідряду на виконання будівельних робіт від 22.12.2018 № 2-МК попередньої оплати в розмірі 111581324,47 грн.
Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року встановлено в розмірі 2481 грн.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на те, що предметом даного майнового позову є стягнення 111581324,47 грн., судовий збір за подання даного позову підлягав сплаті в максимальному граничному розмірі 868350 грн.
Водночас, позивачем доказів сплати судового збору в установленому законом розмірі не надано, проте подано клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі з покладенням цих витрат на відповідача.
На обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що є бюджетною неприбутковою установою, що утримується за рахунок бюджетних коштів. Проте, наразі у кошторисі витрат не передбачено будь-яких інших витрат, ніж заробітна плата працівникам, та під час воєнного стану позивач не має можливості передбачати в кошторисі витрати на сплату судового збору. Крім того, розпорядженням Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва «Про зупинення операцій з бюджетними коштами» від 11.11.2022 № 14 зупинено операції з бюджетними коштами Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності з бюджетними коштами по рахунках до 10.12.2022 включно.
Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судом враховано, що в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2020 у справі № 160/8324/19, Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 15.08.2019 у справі № 440/4696/18, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі ВС від 04.08.2020 у справі № 826/13247/18 та від 31.07.2020 у справі № 826/11947/18.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного вбачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи в тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 Закону України "Про судовий збір", або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Отже, юридична особа має право звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у зв'язку з чим суд розглядає викладене позивачем клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору як клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Судом враховано, що згідно з розпорядженням Управління державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва «Про зупинення операцій з бюджетними коштами» від 11.11.2022 № 14 зупинено операції з бюджетними коштами Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності з бюджетними коштами на рахунках до 10.12.2022 включно, а саме по рахунках: № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
У той же час, позивачем не надано відомостей про те, що вказані в розпорядженні рахунки № НОМЕР_1 , НОМЕР_2 є єдиним рахунками позивача, та інші відкриті рахунки в позивача відсутні.
Крім того, позивачем не надано відомостей про загальний майновий стан позивача (даних фінансової звітності тощо) із доказами на підтвердження неможливості сплати судового збору (зокрема, відомостей про відсутність інших відкритих рахунків).
Відтак, суд дійшов висновку про недоведеність у розумінні вимог статей 73, 74 ГПК України позивачем наявності правових підстав для відстрочення сплати суми судового збору, що підлягає сплаті за пред'явлення даного позову.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору в розмірі 868350 грн. за подання даного майнового позову про стягнення 111581324,47 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні клопотання Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Залишити позовну заяву Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності без руху.
Національному меморіальному комплексу Героїв Небесної Сотні - Музею Революції Гідності подати до Господарського суду міста Києва протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали докази сплати судового збору в розмірі 868350 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Дата підписання: 05.12.2022 року.
Суддя К.В. Полякова