Справа № 303/8392/22
2/303/1311/22
про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2022 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мукачівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мукачівської міської ради, про позбавлення батьківських прав.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. В ч. 6 ст. 175 ЦПК України також визначено, що у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно з п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, особи можуть бути позбавлені батьківських прав виключно з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків, на, що вказує позивач в своєму позові, має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
При цьому, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Поряд з тим, позивачем, заявляючи вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, не зазначено, і не подано докази, на підтвердження факту умисного ухилення відповідача від виконання нею батьківських обов'язків, тобто її винної поведінки, у позові відсутні будь-які дані з приводу того, чи зверталася позивач до відповідних уповноважених установ щодо неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків та чи вживалися до відповідача відповідні заходи впливу (оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу) та реагування, що б могло вказати на винну поведінку відповідача. Крім того, не зазначено, як і не подано докази не прийняття відповідачем участі у витратах на утримання дітей. Також до позову не подано акту обстеження умов проживання дітей, доказів звернення до служби у справах дітей, а також доказів того, що діти проживають з позивачем та знаходяться виключно на його утриманні.
Додатково звертається увага на те, що згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема щодо позбавлення батьківських прав, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Разом з позовною заявою позивачем додано клопотання про витребування доказів, у якому позивач просить зобов'язати орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Мукачівської ради надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо її дітей. Вказує на те, що у процесі підготовки позову звертався до органу опіки і піклування з проханням скласти висновок та йому було роз'яснено, що такий буде виготовлено на підставі судового рішення. Однак, доказів підтвердження звернення до органу опіки та піклування позивачем та відповідної відмови до позовної заяви не додано.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи вправі подати до суду клопотання про витребування доказів лише у разі неможливості самостійно надати цей доказ.
Висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільності позбавлення батьківських прав. Для підготовки висновку комісія вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав.
Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.
Разом з тим, будь-яких обставин щодо неможливості самостійно подати вказаний доказ суду, позивачем не зазначено, а виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, збирання доказів не є обов'язком суду, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Підсумовуючи, слід узагальнити про те, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази. Збір означеної доказової бази є вихідною та початковою задачею, яка передує всім іншим етапам процесу позбавлення батьківських прав. Такий етап можна назвати підготовчим й основним. Далі процес позбавлення батьківських прав можна умовно поділити на 3 етапи: 1 етап - етап звернення з відповідною заявою про надання висновку про доцільність позбавлення конкретної особи батьківських прав. Така заява подається до відповідної Служби у справах дітей органу місцевого самоврядування відповідного району в місті або місцевої державної адміністрації в районі відповідної області за місцем реєстрації матері або батька, стосовно яких вирішується питання про позбавлення батьківських прав згідно з вимогами, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866, якою затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини; 2 етап - судовий етап; 3 етап - виконання судового рішення про позбавлення батьківських прав.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 84, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору орган опіки та піклування - виконавчий комітет Мукачівської міської ради, про позбавлення батьківських прав - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М.Заболотний