Вирок від 02.12.2022 по справі 302/1381/22

Справа № 302/1381/22

1-кп/302/174/22

22

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2022смт. Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у спрощеному провадженні кримінальне провадження № 12022078110000197 відносно: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Брід Іршавського району Закарпатської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2022, біля 18:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , під час словесної сварки з потерпілим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцем АДРЕСА_2 , діючи умисно, з метою завдати фізичного болю, на ґрунті раптово виниклих непорозумінь, кулаком правої руки наніс один удар в область голови ОСОБА_5 , від чого останній упав на підлогу, а ОСОБА_4 наніс йому ще два удари кулаками рук по різним частинам тіла.

В результаті своїх протиправних дій ОСОБА_4 , згідно з висновком судового-медичного експерта № 139-/м від 17.11.2022 року, тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_5 не спричинив, а тільки завдав фізичного болю, так як на момент судово-медичного обстеження ОСОБА_5 , на шкірних покривах тіла яких-небудь тілесних ушкоджень не виявлено.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України, що кваліфікується як умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Згідно із заявою ОСОБА_4 від 25.11.2022 року, яка була підписана в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, та погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_4 ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно положень ч.2 ст.302 КПК України, а також погодився на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с.9-10).

Згідно із заявою потерпілого ОСОБА_5 від 25.11.2022 року, потерпілий не заперечує проти розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні (а.с.7).

Під час досудового розслідування ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта за його відсутністю, на підставі чого прокурор надіслав до суду обвинувальний акт з клопотанням про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду у судовому засіданні (а.с.1).

Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Згідно з ч.2 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає можливим розглянути обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження і ухвалити вирок.

До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості. Суд дослідив матеріали кримінального провадження, а саме: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.11.2022 року за №120220781100000197 (а.с.1-2), протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12.11.2022 (а.с.4-5), письмове пояснення ОСОБА_5 від 12.11.2022 (а.с.6), письмові пояснення ОСОБА_4 (а.с.7), постанову про призначення групи прокурорів у даному кримінальному провадженні від 13.11.2022 року (а.с.12), висновок експерта № 139-м від 21.11.2022 року, складений судово-медичним експертом Хустського районного відділення СМЕ ОСОБА_7 (а.с.16-17), протокол допиту потерпілого ОСОБА_5 від 17.11.2022 (а.с.20-21), пояснення свідка ОСОБА_8 від 17.11.2022 року (а.с.23-25), протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_9 від 18.11.2022 (а.с.26-29), протокол допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_10 від 18.11.2022 (а.с.30-33), протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 18.11.2022 року (а.с.34-37), постанова про зміну кваліфікації кримінального діяння від 22.11.2022 року з ч.1 ст.126 на ч.1 ст.126 КК України (а.с.55), протокол роз'яснення ОСОБА_4 права на захист (а.с.60), повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 24.11.2022 (а.с.61-63), протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 24.11.2022 (а.с.64-66), угода про надання правової допомоги по кримінальному провадженню (а.с.69).

Вивчивши обвинувальний акт, додані до нього заяву обвинуваченого ОСОБА_4 , заяву потерпілого ОСОБА_5 , матеріали досудового розслідування, суд вважає, що в ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) за тих обставин, як вони викладені в обвинувальному акті, та ці обставини жодною стороною не оспорюються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, у тому числі щодо беззаперечного визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини.

Таким чином, суд вважає встановленим та доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України, тобто умисне завдання ударів, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що відповідно до положень ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (проступку).

Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.

Відповідно до ст.65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання за скоєне, суд керується ч.2 ст.50 КК України, згідно якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального проступку, його наслідки, які не є тяжкими, спосіб вчинення такого і його мотиви, а також форму вини, обстановку вчинення кримінального проступку, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше не судимий в силу ст..89 КК України, проте ОСОБА_4 раніше двічі притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, що вбачається з вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 27.12.2019 року, який набрав законної сиди 28.01.2020 року (а.с.46-48) та вироку Іршавського районного суду Закарпатської області від 26.05.2020 року, який набрав законної сиди 26.06.2020 (а.с.43-45). Разом з тим, на теперішній час ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення проти життя та здоров'я особи та який, відповідно до положень статті 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

Проте, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення (проступку) в ході досудового розслідування, що суд відносить до обставин, які пом'якшують його покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.

Крім того, ОСОБА_4 на теперішній час не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, на його утриманні неповнолітні діти та/або непрацездатні особи не знаходяться, ОСОБА_4 на диспансерному обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, інвалідом певної групи не являється, хронічних захворювань немає. Також обвинувачений ОСОБА_4 на теперішній час має постійне місце реєстрації та фактичного проживання, за яким характеризується посередньо, скарг від сусідів не надходило, в побуті та громадських місцях поводить себе добре, що вбачається з характеристики старости Іршавської міської ради Закарпатської області (а.с.52).

З урахуванням тяжкості та обставин вчинення кримінального проступку, а також враховуючи особу обвинуваченого, його молодий вік, стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, а також щире каяття у скоєному, відсутність на теперішній час матеріальних та/або моральних претензій до обвинуваченого з боку потерпілого ОСОБА_5 , тому суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_4 покарання не пов'язане з ізоляцією його від суспільства та знаходить підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 покарання за скоєння кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, у виді громадських робіт в найбільш максимальних межах санкції ч.1 ст.126 КК України.

При цьому, суд приходить до висновку, що даний вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, відповідає тяжкості кримінального правопорушення (проступку) та особі обвинуваченого ОСОБА_4 .

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.

Речові докази у даному кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в ході досудового розслідування не обирався.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.302,368,370,374,381-382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 160 (сто шістдесят) годин.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст.381,382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня винесення вироку. У разі, якщо вирок було постановлено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області: ОСОБА_1

Попередній документ
107702248
Наступний документ
107702250
Інформація про рішення:
№ рішення: 107702249
№ справи: 302/1381/22
Дата рішення: 02.12.2022
Дата публікації: 18.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Міжгірський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Побої і мордування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.12.2022)
Дата надходження: 25.11.2022