вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.12.2022м. ДніпроСправа № 904/2358/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС " ЛТД, м. Дергачі, Харківська обл.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Мушкетер і К", м. Дніпро
про стягнення заборгованості у розмірі 371 740,54 грн
Суддя Золотарьова Я.С.
Без участі представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС " ЛТД звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Мушкетер і К" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 371 740,54 грн, з яких: основний борг у розмірі 261 195,67 грн, пеня у розмірі 60 223,73 грн, 3% річних у розмірі 7 746,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 42 574,89 грн та судовий збір.
Разом із позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в загальному розмірі 261 195,67 грн, які знаходяться рахунку відповідача у банківській установі.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС " ЛТД у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2022 була надіслана всім учасникам справи завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
Також, судом було здійснено публікацію на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області щодо розгляду справи № 904/2358/22.
За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи №904/2259/22, але відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв рішення по справі у нарадчій кімнаті.
Позиція позивача
Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору на виготовлення продукції № 107 від 05.03.2021. Позивачем було виготовлено та поставлено товар відповідачу на загальну суму 1 877 333,38 грн, який останній оплатив частково, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 261 195,67 грн.
За неналежне виконання умов договору позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 60 223,73 грн, 3% річних у розмірі 7 746,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 42 574,89 грн.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
Між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС" ЛТД (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Мушкетер і К" (замовник) було укладено договір на виготовлення продукції № 107 від 05.03.2021 (арк.с.5).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець відповідно до умов цього договору зобов'язується виготовляти та поставляти замовнику продукцію згідно узгоджених сторонами специфікацій у порядку, передбаченому умовами цього договору.
Згідно пункту 2.2 договору, замовник приймає та оплачує продукцію у порядку, передбаченому умовами цього договору.
Сторонами укладено додаток № 1 «Асортимент продукції, що виготовляється за договором та основні показники якості продукції» (арк.с.12).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що загальна ціна договору складає суму вартості всіх робіт, виконаних за цим договором.
На виконання умов договору, позивачем виготовлено та поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 1 877 333,38 грн, що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (арк.с.17-29).
Відповідно до пункту 7.5 договору, замовник зобов'язується здійснити оплату робіт за цим договором в такому порядку:
- 100% вартості робіт з до виробничої підготовки - протягом 2 днів з дня підписання цього договору та відповідної специфікації;
- 50% вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 2 днів з дня підписання замовником специфікації;
- 50 % вартості робіт з виготовлення продукції - протягом 14 днів з дня приймання-передачі продукції (дати підписання сторонами видаткової накладної).
Відповідачем частково оплачено поставлений товар на суму 1 616 137,71 грн, у зв'язку із чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 261 195,67 грн.
На час прийняття рішення, доказів оплати поставленого товару у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Аналізуючи умови укладеного між сторонами договору, суд доходить висновку, що цей договір містить елементи договору підряду та договору поставки, тобто є змішаним.
Щодо суми основного боргу
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати поставленого товару. Відповідно до пункту 7.5 договору, строк оплати поставленого товару є таким, що настав.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.
Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 261 195,67 грн підлягають задоволенню.
Щодо суми пені
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої продукції, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 60 223,73 грн за період з 04.05.2021 по 31.07.2022.
Пунктом 8.2 договору встановлено, що за порушення строків оплати, визначених в пункті 7.5 договору, замовник зобов'язаний сплатити виконавцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
Враховуючи те, що факт порушення зобов'язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.
Суд перевіривши розрахунок пені, зазначає, що він є правильним. Тому, вимога щодо стягнення пені у розмірі 60 223,73 грн підлягає задоволенню.
Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 7 746,25 грн за період з 04.05.2021 по 31.07.2022 та інфляційних втрат у розмірі 42 574,89 грн за період з січень - червень 2022.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому судовий збір у розмірі 5 576,11 грн слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок Мушкетер і К" (49005, м. Дніпро, узвіз Лоцманський, 4Б; ідентифікаційний код 41654194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжгалузеве науково-виробниче підприємство "АРІС " ЛТД (62302, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі, вул. Залізнича, 4; ідентифікаційний код 14090946) основний борг у розмірі 261 195,67 грн, пеню у розмірі 60 223,73 грн, 3% річних у розмірі 7 746,25 грн, інфляційні втрати у розмірі 42 574,89 грн та судовий збір у розмірі 5 576,11 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Центрального апеляційного господарського суду.
Суддя Я.С. Золотарьова