06 грудня 2022 р. Справа № 440/10078/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 (суддя: К.І. Клочко, м. Полтава) по справі № 440/10078/21
за позовом Управління Держпраці у Полтавській області
до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод"
про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
Управління Держпраці у Полтавській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (далі по тексту - відповідач, ПрАТ "Полтавамаш"), в якому просить суд застосувати до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення обладнання, а саме:
- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
- плавильні, заливочні роботи і роботи з термообробки лиття;
- в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, а саме: РУ 6 кВ; трансформаторні підстанції: ТП №1 6/0,4; ТП №2 6/0,4; ТП №3 6/0,4; ТП № 4 6/0,4; ТП №5 6/0,4; кабельна лінія від комірки №5 підстанції ХПФ до РУ 6кВ (марка кабелю ААБ 3x150, L-1800м.); кабельна лінія (резервна) від комірки 16ЦРП до РУ 6кВ, L-2800м.; кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №1 (марка кабелю ААБ6 3x50, L-40м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №2 (марка кабелю ААБ 10 3x70, L-140м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №3 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-110м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №4 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-303м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №5 (марка кабелю ААБ6 3x35, L- 60м);
- нанесення лакофарбових покрить, грунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо);
- обслуговування верстатів з обробки деревини і металів;
- газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежо-небезпечних та/або пожежо- небезпечних зонах;
а також на зупинення машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:
- трансформаторні підстанції: ТП №1 6/0,4; ТП №2 6/0,4; ТП №3 6/0,4; ТП №4 6/0,4; ТП №5 6/0,4;
- кабельна лінія від комірки №5 підстанції ХПФ до РУ 6кВ (марка кабелю ААБ 3x150, L-1800м.)
- кабельна лінія (резервна) від комірки 16ЦРП до РУ 6кВ, L-2800м;
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №1 (марка кабелю ААБ6 3x50, L-40м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №2 (марка кабелю ААБ10 3x70, L-140м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №3 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-110м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №4 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-303м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №5 (марка кабелю ААБ6 3x35, L-60м) до усунення порушень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за результатами перевірки дотримання відповідачем вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення виявлені порушення, наявність яких є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 440/10078/21 адміністративний позов Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 39777136) до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (вул. М.Бірюзова, 27, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 14307417) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) задоволено повністю.
Застосовано до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (вул. М.Бірюзова, 27, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 14307417) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення обладнання, а саме:
- вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів;
- плавильні, заливочні роботи і роботи з термообробки лиття;
- в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, а саме: РУ 6 кВ; трансформаторні підстанції: ТП №1 6/0,4; ТП №2 6/0,4; ТП№3 6/0,4; ТП №4 6/0,4; ТП №5 6/0,4; кабельна лінія від комірки №5 підстанції ХПФ до РУ 6кВ (марка кабелю ААБ 3x150, L-1800м.); кабельна лінія (резервна) від комірки 16ЦРП до РУ 6кВ, L-2800м.; кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №1 (марка кабелю ААБ6 3x50, L-40м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №2 (марка кабелю ААБ 10 3x70, L-140м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №3 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-110м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №4 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-3О3м); кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №5 (марка кабелю ААБ6 3x35, L- 6Ом);
- нанесення лакофарбових покрить, грунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо); обслуговування верстатів з обробки деревини і металів;
- газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежо-небезпечних та/або пожежо- небезпечних зонах до усунення порушень.
Застосовано до Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" (вул. М.Бірюзова, 27, м. Полтава, Полтавська область, ідентифікаційний код 14307417) заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме:
- трансформаторні підстанції: ТП №1 6/0,4; ТП №2 6/0,4; ТП№3 6/0,4; ТП №4 6/0,4; ТП №5 6/0,4;
- кабельна лінія від комірки №5 підстанції ХПФ до РУ 6кВ (марка кабелю ААБ 3x150, L-1800м.)
- кабельна лінія (резервна) від комірки 16ЦРП до РУ 6кВ, L-2800м;
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №1 (марка кабелю ААБ6 3x50, L-40м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №2 (марка кабелю ААБ10 3x70, L-140м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №3 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-110м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №4 (марка кабелю ААБ6 3x70, L-3О3м);
- кабельна лінія від РУ 6кВ до ТП №5 (марка кабелю ААБ6 3x35, L-6Ом) до усунення порушень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 440/10078/21 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не взято до уваги, що ПрАТ «Полтавамаш» має дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, оскільки строк дії дозволів від 27.06.2014 № 308.14.53, від 27.06.2014 за № 310.14.53 продовжені на наступні п'ять років шляхом «принципу мовчазної згоди». Вказує, що Постановою від 03.02.2021 №77 Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів №1107 від 26.10.2011, яка набрала чинності 10.03.2021, зокрема, змінено перелік робіт підвищеної небезпеки, для виконання яких потрібен дозвіл охорони праці, і перелік машин та механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, для експлуатації яких потрібний дозвіл охорони праці. Зазначає, що фактично змінено назву робіт та устаткування, проте суть більшості робіт залишилась та ж. Вказує, що після внесення змін 03 лютого 2021 року до Постанови Кабінету Міністрів України №1107 від 26.10.2011, позивачем розпочату роботу по приведенню дозвільної документації до нового Порядку: навчанню з охорони праці відповідальних осіб, проведенню атестації робочих місць та інше. Вказує, що відповідачем укладено договір з Державним підприємством «Східний експертно-технічний центр Управління Держпраці в Харківській області» на виконання експертизи умов охорони праці при виконанні робіт та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки. Крім того, зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що 23.09.2021 відповідачем подано декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань праці та промислової безпеки на виконання робіт підвищеної небезпеки, в тому числі: нанесення лакофарбних покрить, грунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо), обслуговування, що підтверджується наданими доказами.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судовим розглядом встановлено, що Наказом Держпраці від 27.11.2020 № 158 затверджений план заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Держпраці на 2021 рік, до якого включено Приватне акціонерне товариства «Полтавський машинобудівний завод» для здійснення планової перевірки з 05 липня, предмет перевірки - додержання законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.
Згідно з направленням на проведення перевірки № 755 від 01.07.2021, у період з 05 липня по 16 липня 2021 року посадовими особами Управління проведено планову перевірку ПрАТ «Полтавамаш».
Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» №877, за результатами перевірки та у зв'язку з виявленням порушень вимог законодавства позивачем складений акт від 16.07.2021 № ПЛ2802/1287/А, в якому зазначено про порушення відповідачем, зокрема (п. 1, 2, 3, 4, 5, 55):
- роботодавцем не отримано дозвіл спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: вантажно- розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, відповідно до вимог пункту 6 додатка 2 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (зі змінами), чим порушено вимоги статті 21 Закону України "Про охорону праці";
- роботодавцем не отримано дозвіл спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: плавильні, заливочні роботи і роботи з термообробки лиття, чим порушено вимоги статті 21 Закону України "Про охорону праці", пункту 6 постанови КМУ № 1107 від 26.10.2011;
- відсутній дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки група А п. 8 (устаткування напругою понад 1000 В), чим порушено вимоги статті 21 Закону України "Про охорону праці", пункту 6 постанови КМУ № 1107 від 26.10.2011, п. 8 постанови КМУ № 77 від 03.02.2021;
- відсутній дозвіл на види робіт підвищеної небезпеки відповідно до групи А п. 9 (роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В), чим порушено вимоги статті 21 Закону України "Про охорону праці", постанови КМУ № 1107 від 26.10.2011, постанови КМУ № 77 від 03.02.2021;
- відсутня декларація відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань праці та промислової безпеки на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: нанесення лакофарбових покрить, грунтовок та шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо). Відповідно до вимог пункту 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107 (зі змінами) та Групи Б Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки Група А, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77 чим порушено вимоги статті 21 ЗУ №2694, група Б Порядку №77, Порядку №1107;
- відсутній дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки групи А п. 3, а саме: на газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежо-небезпечних та/або пожежо-небезпечних зонах, чим порушено вимоги статті 21 ЗУ № 2694, група А п. 3 Порядку №1107 (зі змінами).
На підставі зазначеного акта позивачем складено припис про усунення порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду від 12.07.2021 № ПЛ2802/1287/А/П.
Посилаючись на те, що описані вище порушення є підставою для зупинення виконання робіт та обладнання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів усунення в повному обсязі виявлених перевіркою порушень.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до ч. 3 ст. 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначені у Законі України від 14.10.1992 №2694-XII "Про охорону праці" (далі по тексту - Закон № 2694-ХІІ, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Цей Закон передбачає принципи, на яких базується державна політика в галузі охорони праці, у тому числі: пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці (стаття 4 Закону).
Частиною першою статті 13 Закону № 2694-ХІІ передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням т
Частиною третьою статті 13 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно з частиною третьою статті 21 Закону №2694-XII, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб'єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов'язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
У відповідності до частини першої статті 38 Закону України "Про охорону праці", державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі по тексту - Положення № 96), визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з пунктом 7 Положення № 96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100, територіальним органом Держпраці на території Полтавської області є Управління Держпраці у Полтавській області.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань:
забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту;
монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань;
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон №877-V, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Приписами ст. 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з визначенням, наведеним в ст. 1 цього Закону, заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною 5 ст. 4 Закону № 877-V передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Отже повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб'єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.
Поняття загроза життю та/або здоров'ю людини є оціночним поняттям та віднесено до сфери захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Таким чином, існує три обставини, які обов'язково мають бути встановлені у цій справі: наявність порушення правил охорони праці та безпеки життєдіяльності; наявність загрози життю та здоров'ю працівників відповідача; прямий та безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між порушенням та загрозою.
Заборона виконання робіт та експлуатації певного об'єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.
З матеріалів справи встановлено, що під час проведення перевірки позивачем в акті перевірки зафіксовано порушення відповідачем вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків.
Заперечуючи проти вимог позивача, відповідач посилається на проведення ним ряду заходів з метою усунення виявлених під час перевірки порушень, на підтвердження чого надано відповідні докази до суду.
Колегія суддів зазначає, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем суду не було надано доказів усунення вказаних порушень.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що повне усунення виявлених порушень після ухвалення судового рішення є підставою для надіслання у відповідності до ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V органу державного нагляду повідомлення про усунення суб'єктом господарювання усіх встановлених порушень, з метою відновлення виробництва та виконання робіт, а не підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки станом на час розгляду справи судом виявлені позивачем в ході перевірки порушення не були усунуті відповідачем у повному обсязі.
З огляду на те, що відповідачем на час розгляду справи в суді першої інстанції не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову ГУ Держпраці у Полтавській області та застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.
Колегія суддів також звертає увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення ПрАТ "Полтавамаш" виявлених порушень.
Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці. Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю працівників.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Полтавський машинобудівний завод" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2021 по справі № 440/10078/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) В.Б. Русанова Т.С. Перцова