05 грудня 2022 р. Справа № 520/19056/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Григорова А.М.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Бартош Н.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О., м. Харків, повний текст складено 25.11.21 по справі №520/19056/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, в якій прохав суд першої інстанції:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області щодо відмови викладеної у листі № 11363-1799/Г-05/8-2000/21 від 03.09.2021 р.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти відповідне Подання на повернення помилково сплачених ОСОБА_1 коштів у розмірі 5654 грн. 21 коп. (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 21 копійки) до державного бюджету України у якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбаванні за договором купівлі-продажу квартири та звернутися до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у нього існують законні підстави для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів та є повне право на повернення помилково сплачених ним коштів при придбанні житла вперше на підставі законодавчих актів. Вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області щодо відмови викладеної у листі № 11363-1799/Г-05/8-2000/21 від 03.09.2021 р. є протиправними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій прохав суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 року по справі №520/19056/2125. Ухвалити нове рішення по справі, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Судові витрати покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що судом першої інстанції не у повному обсязі було з'ясовано обставини справи, що мають істотне значення для справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, яке обмежує моє право, гарантоване законодавством України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню у повному обсязі. Зазначає, що оскільки, законодавчо не встановлено обов'язок нотаріуса вчиняти перевірку первинного придбання особою нерухомості, відповідно до п.15-3 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року за №1740 та ст.49 Закону України «Про нотаріат» однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів пов'язаних з її вчиненням особою, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, на момент вчинення правочину через необізнаність та не роз'яснення нотаріусом щодо підстав звільнення від сплати пенсійного збору він був змушений сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 1 % від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5 654 грн. 21 коп. (п 'ять тисяч шістсот п'ятдесят чотири гривні 21 копійку), підтвердженням чого є квитанція ХОУ АТ «ОЩАДБАНК» №5 від 30.07.2021 року. Вказує, що житло він придбавав вперше, про що свідчить інформаційна довідка щодо Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 269874865 від 10.08.2021 року. Зазнчає, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу. Посилається на правові позиції Європейського суду з прав людини. Вважає, що орган ПФ повинен прийняти відповідне Подання на повернення помилково сплачених мною коштів у розмірі 5 654 грн. 21 коп. (1% від вартості об'єкта купівлі-продажу) до Державного бюджету України у якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні за договором купівлі-продажу квартири та звернутися до територіального органу Державної казначейської служби України. Вважає, що оскільки звільнення від сплати для осіб, що придбавають житло вперше передбачене Законом, то той факт, що на момент вчинення правочину він не був обізнаний щодо вищезазначеного, не позбавляє його права вимагати повернення безпідставно сплаченого збору.
Учасники по справі не скористалися правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, передбаченим ст.304 КАС України.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області за допомогою системи "Електронний суд" подало клопотання/заяву, в якій прохало Другий апеляційний адміністративний суд розглядати справу в порядку письмового провадження.
ОСОБА_1 направив до Другого апеляційного адміністративного суду засобами поштового зв'язку заяву про розгляд справи без участі, в якій, зокрема прохав суд апеляційної інстанції розглядати справу без його участі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Враховуючи наведену вище норму КАС України, наведені вище заяви (клопотання) позивача та відповідача, а також відсутність клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає дану справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги оскаржуване рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 30.07.2021 року між ОСОБА_2 та позивачем було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Канавець С.В. та зареєстровано в реєстрі за №306 від 30.07.2021, згідно якого ОСОБА_1 (позивач) придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер витягу №268443497 від 30.07.2021 власником квартири є ОСОБА_1 .
Під час укладення договору купівлі-продажу квартири позивачем було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5646,30 грн., що підтверджується квитанцією ХОУ АТ «ОЩАДБАНК» №5 від 30.07.2021, на рахунок УДКС України у Шевченківському районі м. Харкові.
13.08.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою, в якій просив повернути надмірно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкта нерухомого майна в сумі 5654,21 грн., який сплачений 30.04.2021 року, так як житло придбано позивачем вперше. До вказаної заяви позивачем було надано копію паспорта, копія договору купівлі - продажу, копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №268443497 від 30.07.2021, копія квитанції ХОУ АТ «ОЩАДБАНК» №5 від 30.07.2021, копію рнокпп, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів що підтверджується переліком додатків до заяви від 13.08.2021 року.
Листом Управління від 03.09.2021 було роз'яснено позивачу, що органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору осіб, що придбавають майно вперше. Наявність квитанції ХОУ АТ «ОЩАДБАНК» №5 від 30.07.2021 свідчить про те, що нотаріусом при посвідченні договору встановлено обов'язок щодо сплати збору, а тому підстави для складення подання на повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна відсутні. Також відповідач послався на вимоги п.15.2. Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», визначено вичерпний перелік випадків, в яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу не сплачується. З огляду на зазначене, підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.
Позивач, вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області щодо відмови, викладеної у листі № 11363-1799/Г-05/8-2000/21 від 03.09.2021 р., звернувся із позовною заявою до суду першої інстанції.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, суд першої інстанції виходив з того, що дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у складанні подання на повернення позивачу збору з операції купівлі - продажу нерухомого майна в розмірі 5654,30 грн. є правомірними та вчиненими у відповідності до вимог чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі по тексту - Закон №400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України;
Відповідно до ст.2 Закону №400/97-ВР об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Порядок сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (далі по тексту - Порядок №1740 в редакції станом на час спірних правовідносин).
Наведений вище Порядок №1740 регулює питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до п.15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866 "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" внесено зміни до Порядку №1740.
Відповідно до п.15-2 Порядку №1740 (з урахуванням внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду";
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Відповідно до п.15-3 Порядку №1740 (з урахуванням внесених змін Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866) нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір. Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховучи наведене вище, колегія суддів зазначає, що з 26.09.2020 року (з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 866, якою було внесено зміни до Порядку №1740) було запроваджено правовий механізм за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.
Тобто, з 26.09.2020 держава конкретизувала та деталізувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону №400/97-ВР вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Колегія суддів зазначає, що за умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзаці 4 пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавством передбачено, що у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а тому останнє покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком №1740 для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надано до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву про повернення надмірно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості об'єкта нерухомого майна, до якої надано копію паспорту, копія договору купівлі - продажу, копія Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №268443497 від 30.07.2021, копія квитанції ХОУ АТ «ОЩАДБАНК» №5 від 30.07.2021, копію рнокпп, інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
При цьому, умовою звільнення особи від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Порядку №1740 (з урахуванням змін і доповнень, внесених Постановою №866), є серед іншого те, що особа, яка придбаває житло вперше підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
Колегія суддів також звертає увагу, що процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (Наказ Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 "Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів") (далі по тексту - Порядок №787).
Цей Порядок розроблено на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір» та Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375.
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління ПФУ покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за умови надання повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше, відповідно до п.15-2 Порядку №1740.
Отже, на підставі норм Порядку №787 саме органи ПФУ мають повноваження та повинні (зобов'язані) вирішувати питання про повернення помилково сплачених коштів шляхом формування подання до місцевого органу Державної казначейської служби України (якщо звернення про помилковість сплати коштів обґрунтоване та документально підтверджене) або відмовити у формуванні такого подання (якщо звернення необґрунтоване та документально не підтверджене).
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що усіх необхідних документів, визначених пунктом 15-2 Порядку №1740, на підтвердження того, що житло придбане позивачем вперше, позивачем надано не було.
Непредставлення позивачем повного обсягу документів позбавляє можливості пенсійний орган належно розглянути його заяву та прийняти обґрунтоване рішення, через що відмова пенсійного органу ґрунтується на вимогах закону.
При цьому, колегія суддів зазначає, що вищевказаний Порядок жодним чином не звужує права позивача, і відмова пенсійного органу не є перешкодою для позивача повторно звернутися до відповідача із належно оформленою заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з додатками, передбаченими п.15-2 Порядку № 1740.
Щодо посилання скаржника в обґрунтування своєї правової позиції про те, що ним підтверджено факт придбання житла вперше, при цьому зазначаючи про те, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше, держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію, в протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу, то колегія суддів відхиляє наведені посилання, оскільки чинне законодавство встановлює конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а тому у пенсійного органу були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Отже, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.
З урахуванням наведених вище висновків, доводи апеляційної скарги про те, що орган ПФ повинен прийняти відповідне подання на повернення помилково сплачених мною коштів у розмірі 5 654 грн. 21 коп. (1% від вартості об'єкта купівлі-продажу) до Державного бюджету України у якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні за договором купівлі-продажу квартири та звернутися до територіального органу Державної казначейської служби України є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що необґрунтованості заявлених позивачем вимог, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області третя особа Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Щодо посилання в апеляційній скарзі на правові позиції Європейського суду з прав людини, викладені в певних рішеннях, то колегія суддів їх враховує, проте зазначає, що зазначене рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не суперечить їм.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Правові підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст.139 КАС України відсутні.
З урахуванням того, що за наслідками апеляційного перегляду даної справи, скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, відсутні підстави для задоволення вимог скаржника про покладення на відповідача судових витрат.
З огляду на приписи п.10 ч.6 ст.12 КАС України, відповідно до якого справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України.
З урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області, текст вказаної постанови виготовлено 05.12.2022 року.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2021 по справі № 520/19056/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров
Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло Н.С. Бартош