06 грудня 2022 року справа №200/3099/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року (повне судове рішення складено 01 вересня 2022 року) у справі № 200/3099/22 (суддя в І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області) про визнання протиправними дій, що полягають у безпідставному зменшенні при перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.12.2019, згідно Закону України № 2262-XII від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII) та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021, основного розміру пенсії до 70 відсотків; зобов'язання при здійсненні перерахунку пенсії за вислугою років з 01 грудня 2019 року, на підставі Закону № 2262-XII та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021, застосувати основний розмір пенсії 80 відсотків від грошового забезпечення, який було встановлено при виході на пенсію в 2014 році.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що є пенсіонером органів МВС України та перебуває на обліку відповідача як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII. Зазначив, що на момент виходу на пенсію йому було встановлено основний розмір пенсії 80% від грошового забезпечення, проте відповідачем при перерахунку пенсії з 01.12.2019 було зменшено основний розмірі пенсії з 80% до 70%. Дії відповідача, що полягають у безпідставному зменшенні при перерахунку пенсії за вислугою років МВС з 01.12.2019, згідно Закону № 2262-XII та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021, основного розміру пенсії до 70 відсотків, вважає протиправними, просив задовольнити позов.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 80 % до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.12.2019.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не надав належної правової оцінки фактичним обставинам справи в сукупності з нормами чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку із чим дійшов хибного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Апелянт зазначає, що Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-XII, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70% сум грошового забезпечення. Позивачу здійснено розрахунок пенсії з урахуванням вимог чинного законодавства та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року по справі № 200/9460/21, виходячи з 70% грошового забезпечення.
Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ), особою з інвалідністю другої групи (довідка серії АВ №0704309 від 11.05.2017) та пенсіонером МВС за вислугу років (посвідчення № НОМЕР_1 від 05.07.2017).
ГУ ПФУ в Донецькій області є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року у справі № 0540/5412/18-а встановлено, що позивачу призначено пенсію за вислугою років з 16.04.2014 в розмірі 80 процентів грошового забезпечення, вислуга - 32 роки.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2021 року у справі № 200/9460/21 задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №71 від 08.07.2021 «Про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 », яким відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки ДУ ТМО МВС України по Донецькій області №33/25-1231 від 08.06.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року, згідно постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських НП».
Зобов'язано ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01.12.2019 на підставі Закону № 2262-XII, з урахуванням довідки ДУ ТМО МВС України по Донецькій області № 33/25-1231 від 08.06.2021, про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за листопад 2019 року згідно постанови КМУ від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських НП» від 11.11.2015 № 988 та наказу МВС України № 260 від 06.04.2016 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2500 грн.; оклад за спеціальним званням - 2000 грн.; надбавка за стаж служби (50 %) - 2250 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби в розмірі 44,91 % від грошового забезпечення 3031, 43 грн.; премія в середньому розмірі за прирівняною посадою розмірі 62,58 % від грошового забезпечення 6126,22 гривень.
На звернення позивача з питань пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Донецькій області надано відповідь листом від 08.02.2022, відповідно до якої рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/9460/21 від 01.10.2021 виконане в повному обсязі в межах функціональних повноважень. Пунктом 23 Закону України від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII, за якими максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав, зазначеною в ст. 63 Закону № 2262-XII. При здійсненні перерахунку граничний відсоток обрахунку грошового забезпечення по пенсійним справам обмежується 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Враховуючи зазначене, розмірі пенсії після перерахунку згідно рішення складає 11 131,86 грн. (15 902,65 грн. грошового забезпечення х 70%).
Отже, предметом спору у цій справі є наявність правових підстав для зменшення максимального розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Законом України «Про заходи законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі Закон № 3668-VI), який набрав чинності з 01.10.2011, були внесені зміни до ст.13 Закону № 2262-XII, відповідно до якої максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (п. "а" ст. 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (ст. 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення. Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
У подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України» № 1166-VІІ від 27.03.2014 (далі - Закон № 1166-VІІ), який набрав чинності 01.05.2014 (п.2 розділу IV Прикінцеві положення), були внесені зміни до ст. 13 Закону № 2262-XII, яка була викладена в наступній редакції:
«Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення (ст.43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1- 100 %, до категорії 2- 95%».
Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії, яке мало місце з 16.04.2014, що підтверджено рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2018 року у справі № 0540/5412/18-а й не оспорено та не спростовано відповідачем.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом № 1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.99 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, внесені Законами № 3668-VI та № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи зазначене, місцевий суд дійшов правильного висновку про протиправне зменшення відповідачем відсотку грошового забезпечення відповідача з 80 %, як було встановлено при призначенні пенсії, до 70 % при здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019 року на виконання рішення суду у справі № 200/9460/21.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача при здійсненні перерахунку пенсії за вислугу років з 01.12.2019, на підставі Закону № 2262-XII та рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 року, застосувати основний розмір пенсії 80% від грошового забезпечення, який було встановлено при виході на пенсію в 2014 році.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи встановлені судами обставини, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції, що порушене право позивача підлягає поновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивача, виходячи з 80 % відповідних сум грошового забезпечення, з врахуванням раніше сплачених сум.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відтак, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають задоволенню з обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у справі № 200/3099/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 06 грудня 2022 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук