06 грудня 2022 року справа №360/97/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року (повне судове рішення складено 02 вересня 2022 року) у справі № 360/97/22 (суддя в І інстанції Тихонов І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання противоправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 ), в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та здійснення доплати надбавки за вислугу років за період з 25.04.2018 по 02.09.2020 ОСОБА_1 , який проходив військову службу за контрактом, відповідно до наявної вислуги років 12 років 09 місяців 01 день;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та здійснити йому доплату надбавки за вислугу років за період з 25.04.2018 по 02.09.2020 відповідно до наявної вислуги років 12 років 09 місяців 01 день.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 25.04.2018 з позивачем був укладений контракт про проходження військової служби в Державній прикордонній службі України з 25.04.2018 на три роки, відповідно до наказу начальника 3 прикордонного загону Східного регіонального управління ДПСУ від 25.04.2018 № 235-ОС (військова частина НОМЕР_1 ).
Відповідно до абз. 8 п. 2.1 витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 25.04.2018 № 235-ОС календарна вислуга років позивача станом на 25.04.2018 складає: 00 років 00 місяців 00 днів.
Позивачеві, як військовослужбовцю, для виплати йому відсоткової надбавки за вислугу років не були враховані при визначені у відповідному висновку кадрового підрозділу відповідача в календарному обчисленні наступні періоди:
1) період служби на посаді начальницького складу податкової міліції органів державної податкової служби України з 06.11.2002 по 14.03.2013, що складає 10 років 04 місяці та 8 днів (з 25.06.2018 згідно п. 2 наказу МВС України № 558 - період служби в органах податкової міліції);
2) період навчання 02 роки 04 місяці 23 днів.
У зв'язку з викладеним, позивачеві з 25.04.2018 до 01.01.2021 не виплачувався додатковий вид грошового забезпечення - надбавка за вислугу років, відповідно до п. 3.1 Наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 20.05.2008 № 425 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (чинній на момент виникнення правовідносин). Кадровим підрозділом відповідача протиправно не враховано у вислугу років трудову діяльність позивача всупереч положенням ч. 1, 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 3 22-VIII (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин) за якими, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.
Дані дії відповідача порушили право позивача на справедливу оплату праці, а саме на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, що закріплено у ст. 43 Конституції України, адже у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 11.07.1994 зазначені календарні дати початку та закінчення служби позивача у податковій міліції, що є цілком достатнім для обчислення цього календарного періоду.
Позивач змушений був звертатися з заявою до Старобільського районного суду Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Рішенням суду від 03.08.2020 у цивільній справі № 431/443/20 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт проходження ОСОБА_1 служби у податковій міліції в період з 06 листопада 2002 року по 14 березня 2013 року, який складає 10 років 04 місяці 08 днів та факт, що вислуга років складає 12 років 09 місяців 01 день (у тому числі час навчання 02 роки 04 місяці 23 дні).
На підставі зазначеного рішення суду відповідачем враховано вислугу років та з 01.01.2021 почалася здійснюватися виплата відсоткової надбавки за вислугу років по день виключення зі списків особового складу 13.08.2021, відповідно до наказу № 611-ОС «Про особовий склад». Доплата відсоткової надбавки за вислугу років за період з 25.04.2018 по 01.01.2021 здійснена не була. Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 13.08.2021 № 611-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Однак, цим наказом не було призначено доплату сум ненарахованої відсоткової надбавки за вислугу років за період з 25.04.2018 до 01.01.2021, всупереч неодноразовим зверненням позивача з відповідними рапортами до відповідача.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання військовослужбовцем документів, що підтверджують його період служби. Після отримання рішення Старобільського районного суду від 03.08.2020, відповідач нарахував позивачу надбавку за вислугу років з моменту набрання законної сили рішення Старобільського районного суду від 03.08.2020.
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, у період з 25.04.2018 по 15.08.2021 проходив військову службу за контрактом в Військовій частині НОМЕР_1 (повне найменування 3-й прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Згідно з наказом від 25.04.2018 № 235-ОС громадянина ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом старшим радіотелеграфістом радіостанції відділення супроводження інформаційно-телекомунікаційних систем відділу зв'язку, автоматизації та захисту інформації штабу, ВОС 427840Р, 3 тарифний розряд, який прибув з Окремого регіонального центру комплектування (з місцем дислокації м. Старобільськ) Державної прикордонної служби України.
Відповідно до абз. 8 п. 2.1. витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 25.04.2018 № 235-ОС календарна вислуга років позивача станом на 25.04.2018 складає: 00 років 00 місяців 00 днів.
Отже, у період проходження військової служби, починаючи з 25.04.2018, позивачеві не нараховувалась та не виплачувалась надбавка за вислугу років.
При цьому, трудова книжка серії НОМЕР_2 від 11.07.1994, видана на ім'я ОСОБА_1 , містить, зокрема, такі записи щодо періоду роботи позивача:
№ 28 від 06.11.2002 прийнято на службу до податкової міліції Державної податкової адміністрації в Луганській області, підстава наказ №602-о від 06.11.2002,
№ 30 від 14.03.2013 звільнено зі служби у податковій міліції Державної податкової служби у Луганській області, підстава наказ №58-о від 14.03.2013.
Рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 03.08.2020 по цивільній справі № 431/443/20 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт проходження ОСОБА_1 служби у податковій міліції в період з 06 листопада 2002 року по 14 березня 2013 року, який складає 10 років 04 місяці 08 днів та факт, що вислуга років складає 12 років 09 місяців 01 день (у тому числі час навчання 02 роки 04 місяці 23 дні).
На виконання рішення суду від 03.08.2020 по справі № 431/443/20 відповідач з 03.09.2020 нарахував позивачу надбавку за вислугу років, про що свідчить розрахунковий лист №85 від 08.02.2022, з якого вбачається нарахування в жовтні 2021 року за періоди з вересня 2020 року по грудень 2020 року та з січня 2021 року по серпень 2021 року, в листопаді 2021 року донарахування з вересня 2020 року по грудень 2020 року.
14.07.2021 позивач звернувся до начальника Військової частини НОМЕР_1 із рапортом, у якому просив дати вказівку відповідним особам щодо зарахування його вислуги років, здобутої за попереднім місцем служби, з початку проходження служби в ДПСУ (25.04.2018) та перерахунку грошового забезпечення.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) від 13.08.2021 року № 611-ОС позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.
Відповідно до абз. 7 п. 3.2. витягу з наказу від 13.08.2021 року № 611-ОС календарна вислуга років позивача станом на 15.08.2021 складає: 31 рік 10 місяців 03 дні.
Отже, судом встановлено, що відповідачем були внесені зміни до наказу від 13.08.2021 №611-ОС «Про особовий склад» в частині зарахування до вислуги років.
20.10.2021 позивач звернувся до начальника ВЧ НОМЕР_1 із рапортом, у якому просив дати вказівку відповідним посадовим особам Державної прикордонної служби усунути зазначені невідповідності та зробити перерахунок його грошового забезпечення з дати укладення першого контракту.
Листом від 22.10.2021 за № 12/14885 відповідач, зокрема, повідомив, що 14.07.2021 виконали рапорт № 18637р щодо перерахунку вислуги років та додали рішення Старобільського районного суду Луганської області від 03.08.2020 по справі № 431/443/2 на 2 аркушах, згідно якого вислуга років складає 12 років 09 місяців 01 день (у тому числі час навчання 02 роки 04 місяці 23 дні), на підставі якого були внесені зміни до вислуги років.
Отже, як встановлено судом, при звільненні з військової служби позивачу при наявності у нього вислуги років 31 рік 10 місяців 03 дні, доплата відсоткової надбавки за вислугу років за період з 25.04.2018 по 02.09.2020 здійснена не була.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини п'ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
За приписами статті 25 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства.
Військовослужбовці Державної прикордонної служби України користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Соціальний захист працівників Державної прикордонної служби України забезпечується на загальних підставах відповідно до законодавства про працю, якщо інше не передбачено трудовим договором.
Згідно статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Частинами першою та другою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з абз. 1-2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) встановлено нові посадові оклади військовослужбовцям.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6 Постанови № 704 (в редакції чинній на час укладенні контракту), зазначено, що виплачувати, зокрема: 1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16.
Додатком 16 до Постанови № 704 передбачено розмір надбавки, відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція №425), відповідно до пункту 1.2 якої встановлено:
до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення;
місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
до складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія);
штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Пунктом 3.1.2 розділу ІІІ Інструкції № 425 зазначено, що до вислуги років військовослужбовців для виплати їм відсоткової надбавки зараховуються в календарному обчисленні періоди, зокрема:
б) служби на посадах рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (органів внутрішніх справ СРСР, держав СНД), кримінально-виконавчої системи України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, на посадах рядового, молодшого та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, а також начальницького складу податкової міліції органів державної податкової служби України.
У п. 3.1.3 Інструкції № 425 (чинній на момент виникнення правовідносин) вказано, що днем початку служби для обчислення вислуги років для виплати військовослужбовцям надбавки за вислугу років вважаються: для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, - день зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби (військової частини).
В подальшому наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 № 425 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", втратив чинність згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України".
У п.1 Інструкції № 558 вказано, що вона визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України.
Пунктом 13 Інструкції № 558 встановлено, що військовослужбовцям, яким у встановленому порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди військової служби (роботи), доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання військовослужбовцем документів, що підтверджують його період служби.
Як свідчать записи в трудовій книжці позивача, з 06.11.2002 його прийнято на службу до податкової міліції (наказ від 06.11.2002 №602-о) та 14.03.2013 звільнено зі служби з податкової міліції (наказ від 14.03.2013 №58-о).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі записи в трудовій книжці є цілком достатнім для обчислення спірного календарного періоду.
З такими висновками місцевого суду погоджується судова колегія апеляційного суду.
Так, відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що підпунктом «б» пункту 3.1.2 розділу ІІІ Інструкції № 425 зазначено, що до вислуги років військовослужбовців для виплати їм відсоткової надбавки зараховуються в календарному обчисленні періоди, зокрема, служби на посадах начальницького складу податкової міліції органів державної податкової служби України.
Однак, записи в трудовій книжці позивача не містили посилання на проходження ним служби саме на посаді начальницького складу.
В той же час, Закон України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» доповнено розділом V «Податкова міліція» згідно із Законом N 83/98-ВР від 05.02.1998. За нормами цього розділу, особи проходять службу в податковій міліції на посадах начальницького складу.
Таким чином, всупереч положенням ч. 1, 3 ст. 48 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин), за якими трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, кадровим підрозділом відповідача протиправно не враховано у вислугу років трудову діяльність позивача за період з 06.11.2002 по 14.03.2013, у зв'язку з чим було порушено право позивача на справедливу оплату праці, а саме на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, що закріплено у ст. 43 Конституції України.
Крім того, судом також встановлено, що рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 03.08.2020 по цивільній справі № 431/443/20, яке набрало чинності 03.09.2020, встановлено факт, що має юридичне значення, а саме: факт проходження ОСОБА_1 служби у податковій міліції в період з 06 листопада 2002 року по 14 березня 2013 року, який складає 10 років 04 місяці 08 днів та факт, що вислуга років складає 12 років 09 місяців 01 день (у тому числі час навчання 02 роки 04 місяці 23 дні).
На підставі зазначеного рішення суду відповідачем враховано вислугу років та з 03.09.2020 почалася здійснюватися виплата відсоткової надбавки за вислугу років по день виключення зі списків особового складу 13.08.2021, відповідно до наказу № 611-ОС «Про особовий склад».
Що ж стосується доводів відповідача про те, що доплату він мав здійснювати з дня набрання законної сили рішенням Старобільського районного суду Луганської області від 03.08.2020, а саме з 03.09.2020, то ці доводи місцевий суд вважав необґрунтованими, так як таку доплату він мав здійснити з 25.04.2018 - з моменту укладання контракту на підставі трудової книжки позивача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві відсоткової надбавки за вислугу років за період з 25.04.2018 по 02.09.2020 та зобов'язання здійснити нарахування та виплату такої надбавки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі № 360/97/22 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 06 грудня 2022 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук