ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 грудня 2022 року м. Київ № 640/14636/22
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом доОСОБА_1 Головного управління Національної поліції у місті Києві
провизнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі- Позивач, ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у місті Києві (далі - Відповідач , ГУ НП у м. Києві), в якій просить:
1. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05 липня 2022 року №534;
2. визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16 серпня 2022 року №1279 о/с «Про особовий склад»;
3. поновити старшого лейтенанта поліції, оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 , на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 16 серпня 2022 року;
4. стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 16.08.2022 року по день прийняття судом рішення про поновлення на службі.
В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач наголосив, що його звільнення є незаконним, оскільки службове розслідування, результати якого покладені в основу звільнення, проведено Відповідачем упереджено, без повного та всебічного встановлення дійсних обставин, чим порушено право Позивача на працю.
Представник ГУ НП у м. Києві подав до суду письмовий відзив на позов, в якому наголосив, що звільнення Позивача є законним, оскільки, як встановлено в ході службового розслідування, він безпідставно був відсутній на службі без поважних причин, чим самоусунувся від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану, що є підставою для звільнення.
Представник Позивача подав відповідь на відзив, в якому наголосив, що матеріали службового розслідування містять ряд суперечностей щодо періоду відсутності Позивача на службі, нібито з неповажних причин, що свідчить про нез'ясування дійсних обставин під час службового розслідування.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, враховуючи пояснення їхніх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач у період з 23.10.2006 по 22.10.2007 проходив службу в Збройних Силах України; з 28.05.2008 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України; з 07.11.2015 по 16.08.2022 проходив службу в поліції.
Актами про відсутність на службі від 26.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022, 03.03.2022, 07.03.2022, 08.03.2022, 09.03.2022, 10.03.2022, 11.03.2022, 14.03.2022, 15.03.2022, 16.03.2022, 17.03.2022, 18.03.2022, 21.03.2022, 22.03.2022, 23.03.2022, 24.03.2022, 25.03.2022, 28.03.2022, 29.03.2022, 30.03.2022, 31.03.2022, 01.04.2022, 04.04.2022, 05.04.2022, 06.04.2022, 07.04.2022, 08.04.2022 зафіксовано відсутність Позивача на службі без поважних причин.
Згідно з рапортом заступника начальник - начальника кримінальної поліції Печерського УП ГУ НП у м. Києві підполковника поліції Максима Письменного на ім'я начальника Печерського УП ГУ НП у м. Києві полковника поліції Андрія Дуброва, у період з 23.02.2022 по 08.04.2022 на роботу не виходить та не виконує свої функціональні обов'язки оперуповноважений відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві старший лейтенант ОСОБА_1 , який в ході телефонної розмови повідомив, що зайнятий та не може сказали коли приступить до служби в Печерському УП ГУ НП у м. Києві.
Також, відповідно до рапорту заступника начальника - начальника кримінальної поліції Печерського УП ГУ НП у м. Києві підполковника поліції Максима Письменного на ім'я начальника Печерського УП ГУ НП у м. Києві полковника поліції Андрія Дуброва, у період з 24.02.2022 по 03.05.2022 на роботу не виходить та не виконує свої функціональні обов'язки оперуповноважений відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві старший лейтенант ОСОБА_1 , який в ході бесіди повідомив, що планує звільнятися з лав Національної поліції України.
Згідно з доповідною запискою начальника Печерського УП ГУ НП у м. Києві полковника поліції Андрія Дуброва, 13.03.2022 старшому лейтенанту ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибуття до Печерського УП для подальшого несення служби згідно з функціональними обов'язками на виконання вимог наказу голови НП України № 190. Прибувши 14.03.2022 до управління Позивач повідомив, що перебуває у Добровольчому формуванні Борщагівської сільської територіальної громади № 1 і до виконання своїх функціональних обов'язків не приступив. Повторно 07.04.2022 Позивачу було доведено інформацію про необхідність прибуття до Печерського УП відповідно до наказу голови НП України № 239 від 07.04.2022, проте він не прибув 11.04.2022 до управління повідомивши, що перебуває на лікарняному.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 30.05.2022 № 615, з метою встановлення можливого порушення службової дисципліни оперуповноваженим відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві старшим лейтенантом ОСОБА_1 , призначено службове розслідування. Наказом ГУ НП в м. Києві від 14.06.2022 № 666 було продовжено строк проведення службового розслідування відносно Позивача до 28.06.2022.
За результатом проведеного службового розслідування, начальником ГУ НП у м. Києві від 27.06.2022 затверджено висновок службового розслідування за фактом безпідставної відсутності на службі старшого лейтенанта ОСОБА_1 (далі - Висновок).
Зі змісту Висновку вбачається, що у доповідній записці начальника Печерського УП ГУ НП у м. Києві полковника поліції Андрія Дуброва від 18.04.2022 зазначено про факт безпідставної відсутності на службі оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського УП старшого лейтенанта ОСОБА_1 у період часу з 26.02.2022 по 04.03.2022, з 06.03.2022 по теперішній час.
У ході проведення службового розслідування встановлено, що 26.02.2022 ОСОБА_1 , здавши вогнепальну зброю та боєприпаси до неї, самовільно, без дозволу керівництва Печерського УП, залишив місце несення служби. Згодом, у телефонній розмові із начальником відділу кримінальної поліції Печерського УП майором поліції ОСОБА_2 , останній повідомив, що він перебуває на службі в добровольчому формуванні № 1 Борщагівської територіальної громади «Петропавлівський» та повертатися до несення служби в поліції не планує.
У подальшому ОСОБА_1 був відсутній на службі 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022 та 03.03.2022. Згодом 04.03.2022 він прибув до Печерського УП та заступив на чергування, після чого, змінившись після добового чергування, з 05.03.2022 знову перестав відвідувати своє робоче місце.
13.03.2022 ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом НП України від 10.03.2022 № 190, яким зобов'язано поліцейських, що перебувають поза межами несення служби, невідкладно прибути до органу поліції, в якому вони проходять службу. Однак вказаний наказ Позивач проігнорував.
11.04.2022 ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомив начальника відділу кримінальної поліції ОСОБА_2 , що він перебуває на лікарняному, у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. У подальшому надавши листки непрацездатності з 11.04.2022 по 25.04.2022.
Позивач 26.04.2022 прибув до Печерського УП та подав рапорт на звільнення зі служби в поліції за власним бажанням, надавши копію контракту добровольця ТРО, укладеного з добровольчим формуванням № 1 Борщагівської територіальної громади «Петропавлівський», після чого робоче місце не відвідував.
16.05.2022 Позивач до сектору документального забезпечення Печерського УП подав зустрічний рапорт із проханням не розглядати його попередній рапорт щодо звільнення.
Таким чином, Позивач був відсутній без поважних причин на службі у період часу з 27.02.2022 по 04.03.2022, із 07.03.2022 по 11.04.2022 та з 26.04.2022 по теперішній час.
Поряд з цим, Висновок містить інформацію про те, що Позивач без поважних причин був відсутній на службі з 26.02.2022 по 04.03.2022, із 06.03.2022 по 11.04.2022 та з 26.04.2022 по 09.06.2022.
Разом з тим, згідно з письмовими поясненнями від 10.06.2022 щодо обставин відсутності на службі, Позивач повідомив, що 24.02.2022, коли почалася війна, він був на роботі та з честю виконував свої службові обов'язки. 26.02.2022 у нічний час керівний склад розбігся з управління, залишивши будівлю. Дочекавшись ранку Позивач поїхав до Київської області за місцем проживання та вступив до добровільного формування, де почав виконувати обов'язки командира підрозділу та на першій лінії фронту у Бучанському районі Київської області захищав країну від окупантів. Після того, як ворог відступив у Позивача різко погіршилось здоров'я і коли був наказ голови Нацполіцї повернутися на службове місце він захворів та з 11.04.2022 по 25.04.2022 перебував на лікарняному. Після виходу з лікарняного командир Письменний ОСОБА_3 повідомив Позивача, що б той звільнявся, морально тиснув та погрожував, у зв'язку з чим, маючи вади зі здоров'ям, Позивач написав рапорт на звільнення з 10.05.2022. Натомість, відносно Позивача написали доповідні записки. 19.05.2022 Позивач був госпіталізований з діагнозом гостре порушення кровообігу.
На питання № 1, чи отримував Позивач від свого безпосереднього керівника у період часу з 26.02.2022 по 04.03.2022, та з 06.03.2022 по 11.04.2022 вказівки негайно повернутися на службу, він повідомив, що таких вказівок не отримував. Лише 10.04.2022 з ним зв'язався його начальник ОСОБА_4 та повідомив, що потрібно виходити, але Позивач захворів, оскільки увесь вказаний час перебував у надзвичайних та стресових умовах.
На питання № 2, чи укладав Позивач контракт добровольця ТРО з ДФТГ № 1 Борщагівської територіальної громади «Петропавлівський» та чи отримував у вказаному формуванні будь-яке грошове забезпечення, він повідомив, що контракт укладав, заробітну плату не отримував, оскільки захищав свою країну без вигідних відносин.
У свою чергу, згідно з письмовими поясненнями начальника відділу кримінальної поліції Печерського УП ГУ НП України у м. Києві Саприкіна М.І. від 06.06.2022, окрім наведених обставин вбачається, що Позивач 26.02.2022 після чергування, здавши вогнепальну зброю, самовільно, без дозволу керівництва залишив місце служби та направився в невідомому напрямку. Згодом, в телефонному режимі повідомив, що вступив до добровольчого формування та повертатися на службу не планує.
Аналогічні пояснення надані також заступником начальника - начальником кримінальної поліції Печерського УП ГУ НП України у м. Києві Письменним Максимом.
У взаємозв'язку з наведеним, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що Позивач своїми діями допустив дискредитацію високого звання поліцейського, що полягає у вчиненні проступку, який підриває довіру громадськості до поліцейських та авторитет Національної поліції України в цілому, та є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції. Скоєний проступок є діянням проти інтересів служби, яке суперечить взятим на себе обов'язкам, присягнувши на вірність Українському народові.
Таким чином, комісія вважала відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування такими, що знайшли своє об'єктивне підтвердження, у зв'язку з чим, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказів НП України від 10.03.2022 № 190 та від 07.04.2022 № 239, самоусуненні від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта ОСОБА_1 слід застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
У свою чергу, довідкою від 05.03.2022 підтверджено, що Позивач подав заявку на вступ до членства у Добровольче формування Борщагівської сільської територіальної громади № 1 та виконує завдання вказаного формування з урахуванням Закону України «Про воєнний стан» та «Про основи національного супротиву».
Матеріалами справи підтверджено, що між Позивачем та ДФТГ № 1 Борщагівської територіальної громади «Петропавлівський» укладено контракт добровольця територіальної оборони від 16.03.2022, про що він повідомляв керівництво. Також підтверджено наявність рапорту Позивача від 26.04.2022 про звільнення зі служби в поліції за власним бажанням з 10.05.2022 та рапорту від 16.05.22022 про залишення без розгляду вказаного рапорту. Водночас, відсутні будь-які рішення Відповідача за вказаними рапортами, як і відсутні будь-які рішення керівництва Позивача щодо укладення ним контракту.
Відповідно до характеристики, наданої Добровольчим формуванням № 1 Борщагівської сільської територіальної громади «Петропавлівський» 18.05.2022, з початку військової агресії проти України та запровадження воєнного стану, Позивач проявив себе як справжній патріот. З першого дня, разом із керівництвом Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області займався створенням, організацією Добровольчого формування, входив до його членства з метою організації оборони громади та створення штабу допомоги постраждалим від російської військової агресії. Від початку воєнного стану по теперішній час реагував та вживав необхідних заходів для оборони території та захисту цивільного населення, брав участь у захисті населення та територій, залучався до забезпечення умов для безпечного функціонування органів місцевого самоврядування та органів військового управління, брав участь в охороні та обороні важливих об'єктів і комунікацій, забезпечував заходи громадської безпеки і порядку, приймав участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора, співпрацював з органами місцевого самоврядування та іншими державними органами і органами військового управління. На даний час є командиром підрозділу ГШР Окремого підрозділу «Батальйон Петропавлівський» Добровольчого формування № 1 Борщагівської сільської територіальної громади «Петропавлівський». За характером Позивач спокійний, врівноважений та морально стійкий. Має принципову патріотичну життєву позицію та користується авторитетом.
Натомість наказом ГУ НП в м. Києві від 05.07.2022 № 534, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2 та 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 4, 5 та 8 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, наказів НП України від 10.03.2022 № 190 та від 07.04.2022 № 239, самоусуненні від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, до оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції ГУ НП у м. Києві старшого лейтенанта ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.
На підставі наказу ГУ НП в м. Києві від 05.07.2022 № 534, наказом ГУ НП в м. Києві від 16.08.2022 № 1279 о/с «Щодо особового складу», старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції, 16.08.2022 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Разом з тим, матеріали справи містять роздруківки з мобільної групи ВКП Печерськ, відповідно до наявної переписки в якій вбачається, що 26.02.2022 за вказівкою керівництва особовий склад знаходиться по домівках.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого № 20358 ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» Позивач знаходиться під наглядом медичного закладу з 26.11.2008. З 19.05.2022 по 09.06.2022 перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні № 2 ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» (листок непрацездатності № 062252); з 10.06.2022 по 17.06.2022 перебував на амбулаторному лікуванні в ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» (листок непрацездатності № 061457); з 18.06.2022 по 15.07.2022 - продовжено лікування (листок непрацездатності № 061457); з 16.07.2022 по 15.08.2022 - прожовував лікування (листок непрацездатності № 061799); виписаний до роботи з 16.08.2022.
Окрім того, Позивач має статус учасника бойових дій (посвідчення від 06.11.2015 серії НОМЕР_1 ). Має на утриманні малолітню дитину - доньку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Має державні та інші нагороди, зокрема: нагороджений пам'ятним нагрудним знаком «За Україну, за її волю» (наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при СБ України від 14.10.2015 № 969_ог); нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (указ Президента України від 17.02.2016 № 53/2016 серії АТ № 232521); іншими нагородами - подяками та почесною грамотою «Герой-Захисник Вітчизни» Києво-Святошинської районної ради. Більше того, 23.08.2022 Позивач був нагороджений відзнакою «За оборону Києва та Київської області» (медаль), а 03.10.2022 хрестом «Честь і Слава».
Разом з тим, відповідно до службової характеристики, підписаної заступником начальника - начальником кримінальної поліції Печерського УП ГУ НП у м. Києві підполковником поліції Максимом Письменним, Позивач зарекомендував себе з негативного боку, юридично не грамотний, роботу виконує неефективно та не звертає увагу на деталі. При виконанні наказів безпосереднього та прямого керівника дозволяє собі його обговорення та критику. Дозволяє собі безпідставно не відвідувати робочого місця, без надання підтверджуючих документів своєї відсутності та повідомлення свого безпосереднього керівника. При спілкуванні з громадянами та колегами по службі виявляє нетактовність та грубість. Відомо, що Позивач балотувався у 2020 році у депутати Борщагівської селищної ради від політичної партії «Опозиційна платформа - за життя», яка під час збройної агресії РФ проти України зайняла відверту антиукраїнську політику, що може свідчити про можливу антидержавну політику Позивача та підтверджують факт його самоусунення від захисту Українського народу з початку військової агресії РФ.
Така характеристика є повністю протилежною характеристиці, наданої Добровольчим формуванням № 1 Борщагівської сільської територіальної громади «Петропавлівський» 18.05.2022.
Вважаючи накази Відповідача від 05.07.2022 № 534 та від 16.08.2022 № 1279 о/с протиправним, а своє звільнення незаконним, Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про їх скасування та застосування наслідків такого скасування (поновлення на посаді, стягнення суми заробітку за вимушений прогул).
Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам і поясненням сторін (їх представників) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведені норми основного закону означають, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
При цьому, «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
У свою чергу, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.
Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
Разом з тим, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Окрім того, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Враховуючи наведені норми та обставини справи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі також - Закон), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (стаття 1 Закону).
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (стаття 2 Закону).
За приписами частин першої, четвертої статті 8 Закону, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини першої статті 17 Закону, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Згідно з частиною першою, другою, четвертою статті 18 Закону, поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Додаткові обов'язки, пов'язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом.
Відповідно до статті 64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
У свою чергу, за приписами пунктів 24, 24-1, 34 частини першої статті 23 Закону, поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості; здійснює у визначеному законом порядку протидію злочинним посяганням на об'єкти критичної інфраструктури, які загрожують безпеці громадян і порушують функціонування систем життєзабезпечення; захист об'єктів критичної інфраструктури, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань у кіберпросторі, здійснює заходи із запобігання, виявлення, припинення та розкриття кіберзлочинів проти об'єктів критичної інфраструктури; здійснює у взаємодії зі Збройними Силами України, Національною гвардією України, Державною прикордонною службою України, Державною спеціальною службою транспорту, Службою безпеки України боротьбу з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями.
Частиною другою статті 24 Закону встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У свою чергу Указом Президента України «Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України» від 23.02.2022 № 63/2022, затвердженим Законом України від 23.02.2022 № 2101-IX, ведено на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва надзвичайний стан з 00 годин 00 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Головам обласних, Київської міської державних адміністрацій доручено утворити оперативні штаби на чолі з головами обласних, Київської міської державних адміністрацій для координації дій органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій із запровадження і здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану, до складу яких включити представників Служби безпеки України, центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері захисту та охорони державного кордону, громадського порядку та цивільного захисту, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Державного агентства України з управління зоною відчуження та місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Одночасно, Службі безпеки України, Міністерству внутрішніх справ України, Національній гвардії України, Національній поліції України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній прикордонній службі України, Збройним Силам України, Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України, центральним органам виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є утворені відповідно до законів України військові формування, згідно з повноваженнями, доручено забезпечити сприяння у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму надзвичайного стану.
Таким чином, сам Закон, як і зазначені нормативно-правові акти, визначили можливість органів та підрозділів поліції (відповідно поліцейських) брати участь у виконанні завдань територіальної оборони.
Водночас, відповідно до статті 19 Закону, у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Так, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Статут), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини першої, другої статті 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною третьою статті 1 Статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Аналіз наведених положень діючого законодавства є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.
Разом з тим, відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 1 Статуту, під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, окрім іншого: на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання.
Згідно зі статтею 2 Статуту, за своїм службовим становищем поліцейські можуть бути керівниками або підлеглими стосовно інших поліцейських.
Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.
Під час виконання службових обов'язків поліцейський підпорядковується лише своєму безпосередньому та прямому керівникові.
Керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов'язаний, зокрема, створити умови, необхідні для виконання підлеглими обов'язків поліцейського (пункт 1 частини першої статті 3 Статуту).
Відповідно до частини першої, третьої статті 4 Статуту, наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази віддання Позивачу його безпосереднім керівництвом наказів про порядок конкретний та чіткий порядок виконання службових обов'язків в умовах воєнного стану. Також відсутні докази, які б підтвердити прядок та спосіб доведення до відома Позивача наказів НП України від 10.03.2022 № 190 та від 07.04.2022 № 239. Натомість наявні докази, які підтверджують вказівку керівництва особовому складу 26.02.2022 знаходиться по домівках. Також, в матеріалах справи містяться докази, що безпосереднє керівництво було обізнано про виконання Позивачем обов'язків добровольця у Добровольчому формуванні Борщагівської сільської територіальної громади № 1.
Статтею 11 Статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша).
Відповідно до статті 12 Статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За правилами статті 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії (частина перша статті 15 Статуту).
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником (частина перша статті 16 Статуту).
У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина друга статті 16 Статуту).
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (частина четверта статті 16 Статуту).
Відповідно до статті 19 Статуту, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку;5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
Статтею 19 Статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Разом з тим, вивчивши та проаналізувавши зміст Висновку, у взаємозв'язку з наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про те, що дисциплінарна комісія, по-перше, не враховувала відсутність обтяжуючих обставин щодо Позивача; по-друге, проігнорувала наявність пом'якшуючих обставин (зокрема, наявність у Позивача державних нагород; малолітньої дитини на утриманні; статусу учасника бойових дій в зоні проведення АТО; позитивної характеристики Добровольчого формування № 1 Борщагівської сільської територіальної громади «Петропавлівський», яка є повною протилежністю службовій характеристиці, наданій керівництвом); по-третє, не звернула увагу на те, що дані про відсутність Позивача на службі різняться між собою (наявні розбіжності в датах відсутності на службі), в результаті чого сам Висновок дисциплінарної комісії містить суперечливі висновки щодо відсутності Позивача у період часу з 27.02.2022 по 04.03.2022, із 07.03.2022 по 11.04.2022 та з 26.04.2022 по теперішній час, у той же час, Висновок містить інформацію про те, що Позивач без поважних причин був відсутній на служби часу з 26.02.2022 по 04.03.2022, із 06.03.2022 по 11.04.2022 та з 26.04.2022 по 09.06.2022, всупереч даних про його перебування на чергуваннях та підтверджених документально лікарняних. Окрім того, не всі вказані дні підтверджені актами про відсутність на службі, які у свою чергу не зареєстровані в системі документообігу нацполіції. При цьому, не надано належних доказів, які б підтверджували обставини зупинення роботи електронного документообігу у Печерському управлінні поліції із визначенням точного періоду. По четверте, не з'ясовувалось питання поважності/неповажності причин відсутності Позивача на службі за для встановлення дійсних обставин. По-п'яте, будучи обізнаним щодо участі Позивача у ДФ № 1 Борщагівської сільської територіальної громади «Петропавлівський», Відповідачам не з'ясовано обставин виконання/невиконання ним завдань, наведених у частині другій статті 24 Закону.
Разом з тим, за своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Отже суд вважає, що внаслідок проведеного службового розслідування Відповідачем не встановлено дійсних обставин поважності/неповажності причин відсутності Позивача на службі та точний період такої відсутності, характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, що фактично було метою відповідного службового розслідування, тобто не доведено вчинення Позивачем дисциплінарного проступку у розмінні статті 12 Статуту.
Натомість результати такого службового розслідування стали підставою для прийняття відносно Позивача спірних наказів, що у взаємозв'язку з наведеним є недопустимим.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 119 КЗпП України, на час виконання державних або громадських обов'язків, якщо за чинним законодавством України ці обов'язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
За приписами КЗпП України та численної судової практики, прогулом без поважної причини вважається, зокрема, самовільне використання працівником без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору, а також невиконання працівником обов'язку письмового попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням і залишення роботи до закінчення двотижневого строку з моменту подання відповідної заяви.
Водночас, вичерпного переліку поважних причин відсутності на роботі в законодавстві України не існує. І у кожному окремому випадку оцінка поважності причини відсутності на роботі дається виходячи з конкретних обставин.
Відповідно до судової практики причину відсутності працівника на роботі можна вважати поважною, якщо явці на роботу перешкоджали істотні обставини, які не можуть бути усунуті самим працівником, зокрема: пожежа, повінь (інші стихійні лиха); аварії або простій на транспорті; виконання громадянського обов'язку (надання допомоги особам, потерпілим від нещасного випадку, порятунок державного або приватного майна при пожежі, стихійному лиху); догляд за захворілим зненацька членом родини; відсутність на роботі з дозволу безпосереднього керівника; відсутність за станом здоров'я (постанови Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 821/246/17, від 11.03.2020 у справі № 459/2618/17).
Відсутність працівника за станом здоров'я може підтверджуватися не тільки листком непрацездатності, а й довідкою медичної установи, показаннями свідків чи іншими доказами (ухвала Верховного Суду України від 31.10.2002 у справі № 6-10006кс02).
Поважними можуть бути визнані і причини сімейно-побутового характеру, якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна власникові невиходом на роботу (лист Мінпраці від 20.11.2006 № 270/06/187-06).
Окрім того, постановою Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 812/452/17 визначено, що частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» установлено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п'ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п'ятою статті 61 Закону України «Про освіту».
У свою чергу, з 01.05.2022 набрали чинності зміни до Статуту на підставі Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX.
Так, статтею 29 Статуту врегулювано особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану.
Зокрема, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь не застосовується до поліцейських, які мають первинне спеціальне звання рядовий поліції.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь і вчинив новий дисциплінарний проступок, до нього знову може бути застосовано дисциплінарне стягнення у виді пониження у спеціальному званні на один ступінь.
Дисциплінарні проступки такі, як перебування поліцейського на службі у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння, а також залишення місця несення служби без поважних причин, не можуть бути віднесені до незначних дисциплінарних проступків.
Разом з тим, як встановлено судом за результатами розгляду справи по суті, Відповідачем фактично не встановлено дійсних обставин відсутності Позивача на службі та точного періоду відсутності, тобто не встановлено обставин вчинення ним дисциплінарного проступку у розумінні Статуту, що також унеможливило застосування особливостей дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану, чим додатково порушено права Позивача, що є недопустимим в силу положень Конституції України та Статуту.
Натомість, не з'ясувавши дійсних обставин, Відповідач вдався до огульних звинувачень Позивача про самоусунення від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану, що суперечить наявним у справі доказам щодо його особистості, у тому числі, позитивної характеристики, статусу учасника бойових дій та наявність державних нагород.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що Відповідач не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності звільнення Позивача зі служби в поліції на підставі обставин, встановлених в ході службового розслідування. Натомість суд встановив, що спірні накази Відповідача не відповідають критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Поряд з цим, відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Таким чином, Позивач має право на поновлення на посаді та отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.08.2022 по день ухвалення судового рішення.
При цьому, середній заробіток визначається відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з пунктом 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (пункт 8 Порядку).
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Разом з тим, відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.
Відповідно до довідки про доходи, виданої ГУ НП у м. Києві від 22.11.2022 № 1305, середньоденна заробітна плата Позивача становить 536,66 грн.; середньомісячна заробітна плата - 16368,01 грн. Кількість днів вимушеного прогулу з 16.08.2022 по день ухвалення судового рішення (05.12.2022) становить 112 днів. Виходячи з наведених величин, судом здійснено розрахунок середнього заробітку Позивача, за час вимушеного прогулу за період з 17.08.2022 по 05.12.2022, який склав 60 105,92 грн. та підлягає стягненню з Відповідача.
При цьому, відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються рішення суду про, зокрема, присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 05 липня 2022 року №534.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 16 серпня 2022 року №1279 о/с «Про особовий склад».
4. Поновити старшого лейтенанта поліції, оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_1 , на службі в поліції та на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 16 серпня 2022 року.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві (ЄДРПОУ 40108583, вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 16.08.2022 року по 05.12.2022 в сумі 60 105,92 грн.
6. Допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з 16 серпня 2022 року, а також в частині стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 16368,01 грн.
ОСОБА_1 - РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .
Головне управління Національної поліції у м. Києві - ЄДРПОУ 40108583, вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя П.О. Григорович