ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
05 грудня 2022 року м. Київ №640/824/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУ НП в Київській області) про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішень, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,
Заявлено позов про:
1) визнання протиправними дій відповідача щодо призначення стажування позивачу на підставі наказу від 30.10.2019 №2369;
2) визнати протиправним і скасувати накази від 13.12.2019 №2729 і від 02.01.2019 №2о/с у частині накладення дисциплінарного стягнення на та звільнення зі служби в поліції позивача;
3) поновити позивача на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вишнівсь-кого відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУ НП в Київській області;
4) стягнути з відповідача на користь позивача заробіток за час вимушеного прогулу з 09.01.2020 по дату винесення судового рішення;
5) допустити до негайного виконання рішення суду у частині поновлення на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за місяць.
Підстави позову: у жовтні 2019р. було передбачено проходження особовим складом ГУ НП в Київській області стажування на відповідних посадах ГУ НП в Луганській області з 03.11.2019; позивач мав намір подати рапорт про неможливість відбуття на стажування, оскільки на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей і непрацююча дружина, але наказом від 30.10.2019 №2369 визначено списки осіб, які мають проходити стажування, до якого включено позивача, а з 01.11.2019 по 16.11.2019 позивач знаходився на лікарняному; відповідач провів службове розслідування щодо невиконання позивачем наказу від 30.10.2019, за результатами якого оспорюваними наказами позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та звільнено зі служби в поліції.
Вважає притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення протиправним, оскільки позивач не відносився до будь-якої категорії поліцейських, які проходять стажування, тому підстав для призначення стажування відповідно до наказу від 30.10.2019 не було; доповідна записка т.в.о. начальника УКЗ ГУ НП в Київській області не передбачена ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" підставою для призначення службо-вого розслідування, тому незаконним є проведення службового розслідування відносно позивача і винесення оспорюваного наказу; ч. 2 розділу 2 наказу МВС України від 07.11.2018 №893 не передбачено такої підстави як невиконання наказу про направлення на стажування особового складу; у наказі від 13.12.2019 №2729 безпідставно зазначено звання позивача капітан поліції, адже позивач мав звання підполковника поліції; відповідач обрав найбільш суворе дисциплінар-не стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції без обґрунтування неможливості застосування інших видів стягнення.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з таких підстав: позивача правомірно направлено на стажування, оскільки у 2016р. його було звільнено через службову невідповідність та поновлено за рішенням суду у справі №810/810/16; невиконання наказів керівництва є порушенням службової дисципліни і тягнуть відповідальність, передбачену Законом України "Про Національну поліцію" і Дисциплінарним статутом Національної поліції України; службовим розслідуванням встановлено невиконання позивачем наказу від 30.10.2019 №2369, а також не вжиття будь-яких заходів з метою усунення причин такого невиконання станом на 03.12.2019; доповідна записка за своєю суттю є повідомленням, тому є належною підставою для призначення службового розслідування відносно позивача.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій підтримав доводи щодо неправо-мірного призначення стажування, оскільки позивач не відносився до відповідних категорій поліцейських, а листом Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2918 визначено нові категорії осіб, які мають проходити стажування; зазначив, що позивач не порушував дисципліни, оскільки призначення стажування є протиправними діями.
Інших заяв по суті справи до суду не надійшло.
З огляду на тимчасову непрацездатність судді, в провадженні якої перебувала дана справа і не була нею розглянута, та згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана адміністративна справа передана на розгляд судді Костенку Д.А.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач з 18.02.2019 проходив службу на посаді оперуповноваженого сектору криміналь-ної поліції Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції ГУ НП в Київській області; спеціальне звання - підполковник поліції.
Службовою телеграмою ГУ НП в Київській області від 21.10.2019 №2839/109/12 перед-бачено складення списків працівників поліції, які, серед іншого, були звільнені зі служби в поліції через службову невідповідність та в подальшому були поновлені в судовому порядку, для направлення їх на стажування на відповідні посади у ГУ НП в Луганській області з 03.11.2019 терміном 90 діб.
Наказом від 30.10.2019 №2369 "Про направлення на стажування особового складу ГУ НП в Київській області" позивача направлено для проходження стажування з 03.11.2019 по 31.01.2020 (терміном 90 діб) на відповідних посадах, за індивідуальним планом, до ГУ НП в Луганській області.
Згідно з доповідною запискою т.в.о. начальника УКЗ ГУ НП в Київській області Андрєєва К.В. від 04.11.2019 про не виконання вимог наказу ГУ НП в Київській області від 30.10.2019 №2369 окремими працівниками у день виїзду позивач не прибув до ГУ НП в Київській області та не вибув до місця проходження стажування.
За інформацією, викладеною у вказаній доповідній записці, наказом ГУ НП в Київській області від 04.11.2019 №2408 призначено службове розслідування.
Під час службового розслідування від позивача отримано 02.12.2019 письмові пояснення, в яких він повідомив, що 01.11.2019 звернувся до лікаря з погіршенням здоров'я в поліклініку; з 01.11.2019 по 15.11.2019 знаходився на лікарняному. До пояснень додав копію листка непрацездатності АДЧ №032341, оформленого КНП "Вишнівська міська лікарня".
За результатами службового розслідування складено висновок від 04.12.2019, в якому встановлено, що у день виїзду позивач не прибув до ГУ НП в Київській області та не вибув до місця стажування. Також зазначено, що станом на 03.12.2019 позивач не вживав заходів з метою усунення причин невиконання наказу від 30.10.2019 №2369. У висновку описано письмові пояс-нення позивача і оформлений листок непрацездатності. У висновку зазначено про відсутність діючих дисциплінарних стягнень.
Згідно з висновком службового розслідування за порушення службової дисципліни, п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 3 ст. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, що виразилось у невиконанні наказу від 30.10.019 №2369 та не вжитті заходів щодо усу-нення вказаного порушення дисциплінарна комісія вважала б звільнити позивача зі служби в поліції.
Наказом ГУ НП в Київській області від 13.12.2019 №2729 "Про притягнення до дисци-плінарної відповідальності окремих працівників ГУ НП в Київській області" позивача звільнено зі служби в поліції.
Наказом ГУ НП в Київській області від 19.12.2019 №2772 внесено зміни до наказу ГУ НП в Київській області від 13.12.2019 №2729 у частині правильності зазначення спеціального звання позивача (підполковник поліції).
Наказом ГУ НП в Київській області від 02.01.2020 №2 о/с "По особовому складу" пози-вача звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" 08.01.2020.
Встановлені судом обставини визнаються сторонами і підтверджуються наявними у спра-ві копіями: послужного списку позивача (а.с. 69), листа Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2918 (а.с. 120, 121); службової телеграми 21.10.2019 №2839/109/12 (а.с. 12), наказів ГУ НП в Київській області від 30.10.2019 №2369 (а.с. 38, 39), від 04.11.2019 №2408 (а.с. 35), від 13.12.2019 №2729 (а.с. 15, 65, 66), від 19.12.2019 №2772 (а.с. 68), витягу з наказу ГУ НП в Київській області від 02.01.2020 №2 о/с (а.с. 16, 92), доповідної записки т.в.о. начальника УКЗ ГУ НП в Київській області Андрєєва К.В. від 04.11.2019 (а.с. 36, 37), письмових пояснень позивача від 02.12.2019 (а.с. 33, 102), листка непрацездатності АДЧ №032341 (а.с. 14, 54), висновку службового розслідування від 04.12.2019 (а.с. 58-64).
Спірні правовідносини виникли у сфері проходження публічної служби і стосуються правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності і звільнення поліцейського.
Оцінюючи правомірність направлення позивача на стажування, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1 ст. 75 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію України" (далі - Закон №580) післядипломна освіта поліцейських здійснюється на загальних засадах, визначених Законом України "Про вищу освіту", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, і складається з:
1) спеціалізації;
2) перепідготовки;
3) підвищення кваліфікації;
4) стажування.
Згідно з ч. 7 Закону №580 порядок організації післядипломної освіти поліцейських уста-новлює Міністерство внутрішніх справ України з урахуванням положень цього та інших законів.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 24.12.2015 №1625, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.01.2016 за №76/28206, затверджено Положення про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції (далі - Положення №1625).
Згідно з п. 2 розділу І Положення №1625 післядипломна освіта працівників поліції (післядипломна освіта) здійснюється відповідно до Конституції України, законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства України та цього Положення.
Згідно з п. 1 розділу ІХ Положення №1625 стажування працівників поліції здійснюється з метою формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь, навичок і компетенцій, здобутих у результаті теоретичної підготовки.
Згідно з п. 2 розділу ІХ Положення №1625 стажування проходять:
працівники поліції, які зараховані до кадрового резерву, - для просування по службі;
працівники поліції, які вперше призначені на посади керівного складу Національної поліції України;
інші працівники поліції - при призначенні на нову посаду.
Згідно з копією наказу від 30.10.2019 №2369 підставою направлення позивача на стажу-вання відповідно до розділу ІХ Положення №1625 вказано лист Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2918.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив про правомірність направлення позивача на стажування відповідно до службової телеграми від 21.10.2019 і листа Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2918 та належність позивача до осіб, які були звіль-нені із служби в поліції через службову невідповідність та в подальшому поновлені в судовому порядку.
Обставина звільнення позивача з поліції через службову невідповідність та поновлення його в судовому порядку підтверджується доданими до відзиву копіями витягу з наказу ГУ НП в Київській області від 17.02.2016 №77 о/с (а.с. 82), виконавчого листа у справі №810/810/16, виданого Київським окружним адміністративним судом 03.06.2016 (а.с. 85), і наказу ГУ НП в Київській області від 24.06.2016 №341 о/с (а.с. 87).
Проте, згідно з п. 2 розділу І Положення №1625 лист Національної поліції України від 26.01.2018 №1053/01/12-2918 не відноситься до актів законодавства, відповідно до яких здійснюється післядипломна освіта поліцейських, а зазначена у цьому листі і підтверджена відповідачем обставина попереднього звільнення і поновлення позивача не передбачена розділом ІХ Положення №1625 як підстава для проходження поліцейським стажування, тому доводи відповідача щодо правомірності направлення позивача на стажування є помилковими. При цьому суд враховує аналогічний висновок Верховного Суду у п. 59 постанови від 18.03.2021 у справі №2040/6162/18 у подібних правовідносинах.
Відповідач не зазначив у відзиві і не надав суду доказів належності позивача до категорії поліцейських, які згідно з п. 2 розділу ІХ Положення №1625 проходять стажування, а судом не встановлено таких обставин.
Визначення у преамбулі наказу від 30.10.2019 №2369 мети стажування не доводить наявність підстав для проведення стажування позивача.
Отже, доводи позивача про відсутність підстав для направлення його на стажування є обґрунтованими; відповідач не спростував доводів позивача і не довів правомірність направ-лення його на стажування.
Оцінюючи правомірність призначення службового розслідування, суд зазначає таке.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердже-ного Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут Національної поліції України), і п. 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення; підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадо-вою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Доповідна записка т.в.о. начальника УКЗ ГУ НП в Київській області Андрєєва К.В. від 04.11.2019 фактично є повідомленням іншого поліцейського про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, тому є належною підставою для призначення службового розслідування відносно позивача.
Отже, доводи відповідача про правомірність призначення службового розслідування є обґрунтованими, які спростовують доводи позивача про протилежне.
Оцінюючи правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Як визначено у ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисци-пліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону №580, зобов'язує поліцейського безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (п. 4).
Згідно із ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визна-чений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика (ч. 1).
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу (ч. 2).
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'я-заний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику (ч. 4).
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом (ч. 5).
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно із ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків полі-цейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисци-плінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплі-нарних проступків (ч. 1).
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейсь-кого, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2).
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) заува-ження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служ-би в поліції (ч. 3).
У подібних правовідносинах Верховний Суд зробив висновок щодо застосування норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині обрання виду дисциплінарного стягнення (п. 23 постанови від 20.05.2019 №821/1180/18 та п. 60 постанови від 18.03.2021 №2040/6162/18), згідно з яким невиконання наказу є суттєвим порушенням зі сторони позивача; однак, враховуючи, що наказ про відрядження позивача для проходження стажування є проти-правним, що мало бути, проте не було встановлено під час службового розслідування, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є надмірним.
Висновки Верховного Суду у вказаних постановах згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України належить враховувати при вирішенні цієї справи.
У цій справі позивач не зазначив суду обставин і не надав доказів відбуття на стажування відповідно до наказу від 30.10.2019 №2369.
Твердження позивача про об'єктивну неможливість відбуття на стажування з огляду на його хворобу з 01.11.2019 по 15.11.2019 згідно з листком непрацездатності АДЧ №032341 не спростовують порушення ч. 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки позивач не надав доказів негайного повідомлення безпосередньому керівнику про відсутність можливості виконати наказ від 30.10.2019 з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу. Крім того, позивач не обґрунтував неможливість відбуття на стажування після закінчення лікарняного.
Суд не бере до уваги додану до позовної заяви копію рапорту від 25.10.2019 про немож-ливість відбуття на стажування (а.с. 13), оскільки відсутні докази його подання. Твердження у позовній заяві про намір подати рапорт не доводять його фактичного подання.
Разом з цим, невиконання позивачем наказу про направлення на стажування, неправомір-ність чого встановлена судом при розгляді цієї справи, і висновки Верховного Суду про надмір-ність дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за таких обставин, є достатньою підставою для висновку про неправомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Оцінюючи правомірність звільнення позивача із служби в поліції, суд зазначає таке.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення; день звільнення вважається останнім днем служби (ч.ч. 2, 3 ст. 77 Закону №580).
Враховуючи неправомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, то неправомірним і звільнення позивача зі служби.
Підсумовуючи встановлені судом обставини і наведені мотиви, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними і скасування наказів відповідача від 13.12.2019 №2729 і від 02.01.2020 №2 о/с.
Водночас вимогу про визнання протиправними дій щодо призначення стажування пози-вачу на підставі наказу від 30.10.2019 №2369 не належить задовольняти, оскільки відсутній предмет оскарження. Так, направлення позивача на стажування вчинено у спосіб прийняття відповідного рішення - наказу від 30.10.2019 №2369; вчинення відповідачем інших протиправ-них дій щодо призначення стажування позивача останнім не зазначено, а судом не встановлено.
Крім того, неправомірність направлення позивача на стажування є, фактично, підставою позову, а не його предметом, тому розгляд цієї вимоги по суті не призведе до захисту і поновлення порушеного права на працю (проходження служби).
Згідно із ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір (ч. 1).
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (Ч. 2).
З метою поновлення порушеного права на працю (проходження служби) належить задо-вольнити вимоги про поновлення позивача на посаді, з якої його було звільнено, з 09.01.2020 і про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 09.01.2020 по 05.12.2022.
Згідно з копією довідки ГУ НП в Київській області від 21.01.2020 №39 (а.с. 101) середньо-місячне грошове забезпечення позивача становило 12867,04 грн., середньоденне - 421,87 грн.
Середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню на його користь з відповідача, становить 448025,94 грн. (421,87 грн. х 1062 дні).
Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає про часткове задоволення позову.
Сплачений позивачем судовий збір у сумі 2522,40 грн. за вимоги про визнання проти-правними дій і рішень належить стягнути на його користь з відповідача у сумі 1681,60 грн., пропорційно розміру задоволених вимог.
У частині вимог про поновлення позивача і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач звільнений від сплати судового збору.
Інших витрат сторонами не заявлено.
Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України належить допустити до негайного виконання рішення суду у частині виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць, а також поновлення на посаді.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 241-246, 250, 371, пп. 10 п. 1 КАС України, суд
1. Задовольнити позов частково.
2. Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 13.12.2019 №2729 у частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
3. Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 02.01.2019 №2о/с у частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з 08.01.2020.
4. Поновити ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 09.01.2020.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 448025,94 грн. (чотириста сорок вісім тисяч двадцять п'ять гривень 94 коп.) (без врахування утриманих податків та інших обов'язкових платежів).
6. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Вишнівського відділення поліції Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 09.01.2020 та в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 12867,04 грн. (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 04 коп.) допустити до негайного виконання.
7. Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.
Позивач: ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ;
РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Київській області;
01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15; код ЄДРПОУ 40108616.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293, 295-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення рішення у повному обсязі.
Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.
Суддя Д.А. Костенко