05 грудня 2022 року м. Житомир справа № 240/22640/22
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейдазот" до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
установив:
У вересні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейдазот» (далі - позивач, ТОВ «Агротрейдазот») звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Житомирській області) про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов'язання Державної податкової служби України її зареєструвати.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано до контролюючого органу всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та правомірність складення податкової накладної.
Ухвалою суду від 06 жовтня 2022 року позов прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з наданням відповідачам строку для подання відзивів на позов.
19 жовтня 2022 року позивач подав додаткові докази, які були отримані після звернення до суду, а саме лист - відповідь ТОВ «МЕДОК» від 22 вересня 2022 року, згідно якого всі вкладення до документів довільного формату до пояснень, направлених на адресу податкового органу, доступні до перегляду при натисканні кнопки «Натисніть, щоб переглянути», можливо повною мірою ознайомитися з вмістом документа.
28 жовтня 2022 року на адресу суду надійшли відзиви на позовну заяву, у яких відповідачі просять у задоволенні позову відмовити. Зазначають, що платником податку надано не повний пакет відповідних документів для реєстрації податкової накладної, який не є достатнім для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, що стало підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації такої. Крім того, відповідачі вважають, що позовна вимога в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр, ЄРПН) в обхід формальної перевірки ГУ ДПС у Житомирській області документів для такої реєстрації є порушенням дискреційних повноважень ГУ ДПС у Житомирській області в частині подання висновку щодо реєстрації податкової накладної.
ГУ ДПС у Житомирській області також звертає увагу, що пакет документів, наданий позивачем до суду не може слугувати підставою для скасування рішення комісії про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки такий пакет був відсутній у контролюючого органу на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою суду від 31 жовтня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
Суд установив, що 19 квітня 2022 року між ТОВ «Агротрейдазот», як орендодавцем, та ТОВ «Тас Агро Захід», як орендарем, укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки №1904-01, згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати орендарю в строкове платне користування нижче визначену сільськогосподарську техніку для здійснення сільськогосподарської діяльності орендаря та забезпечити своїми силами її керування за завдання останнього, а орендар зобов'язується прийняти в тимчасове володіння та користування техніку і сплачувати орендодавцю орендну плату.
Техніка використовуватиметься орендарем для виконання сільськогосподарських робіт за найменуванням та на площі, зазначеній у додатках до цього Договору.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що приймання - передача техніки здійснюється повноважними представниками сторін за актом приймання - передачі.
Згідно пункту 3.1 Договору строк оренди погоджується сторонами у додатках до цього Договору.
Орендна плата та порядок розрахунків врегульовано положеннями 4 розділу Договору. Згідно таких загальну суму орендної плати за цим Договором сторони визначили як суму орендної плати, зазначеної в усіх актах приймання - передачі наданих послуг оренди техніки, що будуть підписані протягом дії цього Договору та встановлюється виходячи з інтенсивності використання техніки. Сторони дійшли згоди, що з урахуванням різного ступеня фізичного зносу техніки, при визначенні розміру орендної плати будуть враховувати інтенсивність її використання, розраховувати орендну плату, виходячи з загальної площі, що буде оброблена технікою, що передається в оренду, з розрахунку за 1 (один) га, що вказаний у додатках до цього Договору, який буде оброблений технікою.
Орендна плата сплачується у національній валюті України, в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця після повернення орендарем техніки з оренди та підписання сторонами акта приймання - передачі , актів приймання - передачі наданих послуг оренди техніки та належного виконання орендодавцем обов'язків, передбачений підпунктом 5.1.11 Договору в наступному порядку: 60% від загальної вартості протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання актів приймання - передачі наданих послуг оренди техніки та 40% від загальної вартості протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту погодження сторонами додатку №2 до цього Договору акту обстеження посівів уповноваженими представниками сторін з урахуванням всіх недоліків, виявлених після зростання посівів.
Сторони погодили, що орендна плата визначена у підпункті 4.1.1 цього Договору підлягає зменшенню на вартість обробленої площі, на якій після зростання посівів будуть виявлені недоліки у роботі техніки, які можуть спричинити зменшення врожайності в майбутньому. В такому разі орендна плата зменшується на вартість оренди техніки, якою неякісні сільськогосподарські роботи та остаточно фіксується у додатку №2 до цього Договору акту обстеження посівів та вираховується відповідно до вимог щодо якості виконання технікою робіт, зазначені в додатку №2 до цього Договору акту обстеження посівів.
Відповідно до наведених положень Договору 01 травня 2022 року сторонам підписано акт приймання - передачі, а також підписано додаток №3 до Договору, у якому затверджені умови договору, згідно яких, зокрема, визначено найменування робіт, площу, строк оренди, вартість оренди за 1 га обробленої площі та перелік техніки, що передається в оренду.
10 травня 2022 року у зв'язку з закінченням строку оренди техніки сторонами підписано акт приймання - передачі та акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №6. Згідно останнього вартість оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем за 1224,5 га склала 1469400,00 грн, у тому числі ПДВ 244900,00 грн.
За фактом першої події 10 травня 2022 року позивачем складено податкову накладну №7.
Згідно квитанції від 12 липня 2022 року реєстрацію названої податкової накладної зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 01.61 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено, що показник «D»=0.0836% «Р»=17400.
10 серпня 2022 року ТОВ «Агротрейдазот» направило на адресу ГУ ДПС у Житомирській області пояснення до розблокування податкової накладної №7 від 10 травня 2022 року з копіями документів, що підтверджують здійснення господарської операції, а саме: договір оренди сільськогосподарської техніки №1904-01 від 19 квітня 2022 року, додаток №3 до нього, акт приймання - передачі до договору оренди від 10 травня 2022 року, реєстр до акта здачі - приймання робіт (надання послуг) №6 від 10 травня 2022 року, платіжні доручення №3963 від 03 червня 2022 року, №4136 від 10 червня 2022 року №142 від 22 червня 2022 року, №169 від 28 червня 2022 року, №184 від 01 липня 2022 року, №217 від 13 липня 2022 року, свідоцтво про реєстрацію машин, оборотно-сальдові відомість по рахунку 361 за травень - липень 2022 року, договір оренди сільськогосподарської техніки від 01 травня 2022 року, картку рахунку 10 за квітень - травень 2022 року, повідомлення Ф 20-ОПП, платіжні доручення №3963 від 03 червня 2022 року та №4136 від 10 червня 2022 року, акт звірки взаємних розрахунків 01 січня - 25 липня 2022 року, оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 за травень 2022 року, акт прийому - передачі від 15 квітня 2022 року, штатний розпис, договір суборенди приміщення №АТА0108-01 від 01 серпня 2021 року, акт прийому - передачі приміщення від 01 серпня 2021 року, договір оренди №23/1-22 від 15 квітня 2022 року, табель обліку робочого часу, картка рахунку 01 за травень 2022 року, видаткову накладну №РН00023604 від 28 червня 2022 року, договір поставки №214 від 24 травня 2022 року на придбання оливи, мастила та технічних рідин, маслорозподільного обладнання, первинні документи на підтвердження його виконання, договір поставки №551600 від 23 травня 2022 року на придбання запасних частин, аксесуарів до транспортних засобів та розхідних матеріалів, первинні документи на підтвердження його виконання.
Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 11 серпня 2022 року прийнято рішення №7191854/44308088 про відмову в реєстрації податкової накладної №7 від 10 травня 2022 року.
Мотивуючи прийняте рішення, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податку копій документів, а саме:
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;
- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
В додатковій інформації цього рішення зазначено: відсутні додатки до договору відповідно до пункту 1.2 та розрахункові документи відповідно до пункту 4.2 договору оренди с/г техніки від 19 квітня 2022 року №19-04-01.
Не погоджуючись з рішення 22 серпня 2022 року позивач подав скаргу до ДПС України, додавши до неї всі документи, які були подані разом із поясненнями, у тому числі додатки до договору відповідно до пункту 1.2 та розрахункові документи відповідно до пункту 4.2 договору оренди с/г техніки від 19 квітня 2022 року №19-04-01.
За результатами розгляду скарги 08 вересня 2022 року прийнято рішення № 40030/44308088/2 про залишення її без задоволення.
Позивач, не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, звернувся до суду з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).
Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів наведеної правової норми, суд виходить із такого.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України у відповідній редакції (далі - ПК України).
Відповідно до пунктів «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10. цієї правової норми передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг платник податку продавець товарів / послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2021 року № 378) (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 12 цього Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктами 13, 15 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На реалізацію наведеної бланкетної норми Кабінетом Міністрів України 11 грудня 2019 року прийнято постанову №1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 4 цього Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 15 вересня 2021 року слугувало те, що вона відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
При цьому, зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Таким чином, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, як установлено судом, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкової накладної на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій, є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
При цьому, матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем господарської операції, дані про яку зазначено у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства. Натомість містять докази, які були надані контролюючому органу для розблокування реєстрації податкової накладної, які підтверджуються факт поставки товару та проведення оплати за нього.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).
Пунктом 2 цього Порядку визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», Законів України «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як убачається зі змісту спірного рішення, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної, підставою для його прийняття зазначено, що платником податку не надано копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків - фактур/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Також, в якості додаткової інформації, відповідачем вказано про ненадання додатків до договору відповідно до пункту 1.2 та розрахункових документів відповідно до пункту 4.2 договору оренди с/г техніки від 19 квітня 2022 року №19-04-01.
Як убачається з наданих позивачем документів, разом з поясненнями та скаргою на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, контролюючим органам були надано додаток №3 до договору, яким визначено перелік техніки, що передається в оренду, та умови договору, а також платіжне доручення №4136 від 10 червня 2022 року, згідно якого орендар оплати орендодавцю 60% вартості оренди техніки згідно рахунку №6 від 10 травня 2022 року.
Можливість перегляду зазначених документів підтверджується листом ТОВ «МЕДОК» від 22 вересня 2022 року.
За результатами дослідження документів, наданих позивачем контролюючого органу разом з поясненнями, суд приходить до висновку, що такі підтверджують проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, а також інформації, наведену у податковій накладній, в реєстрації якої відмовлено оспорюваним рішенням.
Разом з тим суд акцентує увагу, що визначення документів які, на думку контролюючого органу.
Надаючи оцінку рішенню відповідача, що оскаржується, суд зазначає, що контролюючий орган визначив загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не навів конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючий орган не сформував конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складення та подання податкової накладної, не зазначив яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
У рішенні комісії ГУ ДПС у Житомирській області не вказано, відсутність яких саме конкретних документів, наведених у переліку відміченого у рішенні пункту, на думку органу податкової служби, перешкоджає реєстрації податкової накладної через те, що не дає можливості підтвердити правомірність складання податкової накладної. Жодним чином не обґрунтовується те, що подані платником документи не є достатніми для підтвердження господарської операції, відтак і для складання цієї податкової накладної.
Окрім того, варто звернути увагу на те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної такі документи не вимагалися, а запропоновано тільки надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано перелік документів, які в повному обсязі надають підстави для реєстрації податкової накладної і це відповідачем під час розгляду справи не спростовано. В наданих пояснення позивачем детально розписано господарську операцію.
Також позивачем надано документи, які підтверджують реальну можливість здійснення господарської операції, за наслідками якої складено податкову накладу.
Відповідачем не наведено доказів того, що подані позивачем документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Контролюючим органом не зазначено конкретного переліку документів, які мають бути подані платником податків, а наведено лише загальне найменування з вичерпного переліку без додаткової конкретизації, що позбавляє можливості встановити, які саме документи не надані позивачем.
Неконкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він, на переконання відповідачів, повинен був надати контролюючому органу.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 у справі №819/330/18.
У постанові від 05 січня 2021 року у справі №640/11321/20 Верховний Суд зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 Критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Оскаржувана відмова містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів про ризиковість платника податку та ризиковість здійснених операцій, і на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення у частині визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7191854/44308088 від 11 серпня 2022 року про відмову у реєстрації податкової накладної №7 від 10 травня 2022 року.
Окрім того, суд відхиляє аргументи ГУ ДПС у Житомирській області, що ті документи, які не було надано позивачем під час подання податкової накладної до контролюючого органу для її реєстрації на підтвердження здійснення господарської операції, не повинні враховуватись судом під час судового розгляду справи, оскільки контролюючим органом не було чітко зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків.
При цьому, суд ураховує наявність у платника податку права довести саме у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його доводи. Останнє не є обмеженим поданням виключно тих доказів, що надавались ним з податковою накладною контролюючому органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.
У постанові Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №1940/1950/18 висловлена правова позиція, відповідно до якої зупинення реєстрації податкової накладної без чіткого визначення переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказами заявлені ним позовні вимоги у суді.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з пунктом 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду); 3) неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних / розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як установлено судом та підтверджено матеріалами справи, наданих позивачем документів достатньо для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №2 від 26 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та дотримання гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд уважає за необхідне зобов'язати Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №2 від 26 жовтня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
При цьому, доводи відповідачів про те, що повноваження ГУ ДПС України у Житомирській області щодо підготовки висновку про реєстрацію податкової накладної є дискреційними повноваженнями, суд уважає безпідставними, з огляду на таке.
У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі №21-1465а15 Верховний Суд України зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.
Згідно з Рекомендацією №К (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Як зазначено вище, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що надані позивачем документи підтверджували правомірність складення податкової накладної, а тому ГУ ДПС у Житомирській області мало скласти висновок про її реєстрацію на підставі якого ДПС України мало провести таку реєстрацію. Отже такі повноваження відповідачів не є дискреційними.
Суд ураховує, що пунктом 19 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 825/849/17, від 06 березня 2018 року у справі № 826/4475/16 та від 27 жовтня 2022 року у справі №360/3253/20.
Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд уважає за необхідне вказати таке.
Частиною 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Поряд з цим суд ураховує, що позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідачі можуть ухилятися від виконання рішення суду.
Приймаючи до уваги обставини цієї справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єктів владних повноважень подавати звіти про виконання цього судового рішення, а тому відмовляє у встановленні судового контролю за виконанням рішення у цій справі.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
У силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області та Державної податкової служби України.
Як убачається з матеріалів справи позивач сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн.
Тим часом, у позовній заяві завлено позовну вимогу немайнового характеру та похідну позовну вимогу.
Згідно приписів Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанови від 06 жовтня 2020 року у справі №826/11984/16 вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Однак, при поданні позову, ТОВ «Агротрейдазот» сплатило судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру.
Положеннями статті 7 названого вище Закону передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Отже, питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору у сумі 2481,00 грн може бути вирішено судом після подання позивачем клопотання про його повернення.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдазот» задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області №7191854/44308088 від 11 серпня 2022 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротрейдазот» у реєстрації податкової накладної №7 від 10 травня 2022 року.
Зобов'язати Державну податкову служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдазот» №7 від 10 травня 2022 року, датою фактичного подання.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдазот» судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейдазот» судовий збір у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Т.О. Окис