06 грудня 2022 рокуСправа №160/9614/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 року по 26.05.2021 року, включно; зобов'язано Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 року по 26.05.2021 року, включно.
Відповідач не погодився з означеним рішенням суду та оскаржив його в апеляційному порядку, за результатами якого прийнята постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 23.09.2022 року, якою апеляційна скарга Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України - залишена без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року - залишено без змін.
Таким чином, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року у справі № 160/9614/21 набрало законної сили 23.09.2022 року.
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України щодо виплати не в повному розмірі ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 року по 26.05.2021 року при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року у справі № 160/9614/21;
- встановити Фінансовому управлінню Генерального штабу Збройних Сил України місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що необхідність у зверненні до суду в порядку ст. 383 КАС України зумовлена тим, що відповідач на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року у справі № 160/9614/21 невірно визначив суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 року по 26.05.2021 року, а саме, Фінансовим управлінням Генерального штабу Збройних Сил України нараховано та виплачено 107851,30 грн. замість 515295,28 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2022 року заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду була передана на розгляд судді Лозицькій І.О.
Дослідивши обставини щодо виконання рішення суду у даній справі та наявності підстав для визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень -відповідачем у порядку, визначеному ст.383 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви, виходячи з наступного.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Приписами ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII встановлено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для виконання.
У рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.
Відповідно до положень ст. 383 КАС України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Тобто, означені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду по справі №520/11829/17 від 27.11.2018 року.
Водночас, стаття 383 КАС України встановлює відповідні обов'язкові відомості, які має містити заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
Зокрема, законодавець передбачив, що означена заява має містити інформацію про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що звернення до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.
При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо звернення заявника до органу державної виконавчої служби.
Тобто, ОСОБА_1 обрано хибний спосіб захисту щодо звернення з такою заявою за відсутності відкритого виконавчого провадження з виконання зазначеного рішення суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 року у справі № 805/1458/17-а.
З огляду на викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання у порядку ст.383 КАС України протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в даній адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 249, 370, 383 КАС України, суд, -
Заяву позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька