06 грудня 2022 року Справа №160/15942/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними дій, визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо нарахування заборгованості зі сплати боргу (недоїмки) за вимогою 11 лютого 2021 року № Ф-5213-58У в розмірі 37788,74 грн;
-визнати протиправною та скасувати нарахування боргу (недоїмки) зі сплати з єдиного соціального внеску за вимогою від 11 лютого 2021 року № Ф-5213-58У;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платник платника податків - ОСОБА_1 , відповідно вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 11 лютого 2021 року № Ф-5213-58У про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 37788,74 грн.
Разом з позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що зі змістом оскаржуваної вимоги про сплату боргу позивач ознайомилась лише 15.09.2022, при отриманні копії постанови про відкриття виконавчого провадження №66753011, прийнятої державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. При цьому, дослідивши обставини наведені в клопотанні, суд вирішив, що клопотання ОСОБА_1 буде розглянуте судом після надання відповідачем витребуваних судом доказів, а саме: доказів надіслання та вручення позивачу оскаржуваної вимоги.
Цією ж ухвалою витребувано у відповідача у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії, зокрема, доказів надіслання та вручення позивачу оскаржуваної вимоги.
28.10.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, до якого додані докази направлення податкової вимоги позивачу. Зокрема, податковий орган надав копію поштового відправлення з рекомендованим листом, яке не вручено позивачу - ОСОБА_1 , та повернуто на адресу відповідача з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання» - 25.03.2021.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частиною 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №640/9172/20 дійшов до висновку, що Закон №2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску. Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону №2464-VI.
Такий же висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску викладено в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 25.02.2021 у справі №580/3469/19.
При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску після застосування процедури адміністративного оскарження вимоги, це не змінює підхід до застосування строку звернення до суду з позовами у такій категорії справ і у випадку, якщо вимога не була оскаржена в адміністративному порядку.
Предметом спору у даній справі є вимога №Ф-5213-58У від 11.02.2021.
До суду з даним позовом позивач звернувся 13.10.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч.2 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 ст.161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем у позові заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому позивач зазначає, що дізнався про заборгованість зі сплати єдиного внеску лише 15.09.2022, при отриманні копії постанови про відкриття виконавчого провадження №66753011, прийнятої державним виконавцем Покровського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Відповідно до абзацу 2 п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
З урахуванням наведеної норми, встановлених судом обставин, а також наданих сторонами доказів, доводи наведені у клопотанні викладеному у позовній заяві в обґрунтування поновлення строку на звернення до суду, судом визнаються неповажними.
Відповідно, у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, викладеному у позові, судом відмовляється.
Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовна заява подана без дотримання вимог, встановлених КАС України.
З метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду та навести інші поважні причини в обгрунтування пропуску строку звернення до суду з даним позовом, із наданням відповідних доказів.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 169, 171, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, наведені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.
Відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, викладеному в адміністративному позові.
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:
- заяви про поновлення строку на звернення до суду із викладенням інших поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви із доказами, які підтверджують поважність причин пропуску такого строку.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Калугіна