06 грудня 2022 року Справа № 160/13484/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
01 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в призначенні пенсії за віком з 08 липня 2021 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії від 27 серпня 2021 року № 046450007580;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКГТП НОМЕР_1 , період навчання з 29 червня 1991 року по 29 липня 1991 року, період роботи з 28 квітня 1995 року по 29 грудня 2000 року у приватному підприємстві «Стоік» (ідентифікаційний код юридичної особи 24429618) на посаді заступника директора з комерційної частини;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про призначення пенсії, подану 19 серпня 2021 року, з урахуванням вищевказаних періодів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19.08.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії, проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046450007580 від 27.08.2021 року відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного стражу. Вказує, що відповідачем протиправно не було зараховано до страхового стажу позивача період навчання з 29 червня 1991 року по 29 липня 1991 року, період роботи з 28 квітня 1995 року по 29 грудня 2000 року у приватному підприємстві «Стоік» (ідентифікаційний код юридичної особи 24429618) на посаді заступника директора з комерційної частини. Вказує, що має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком, отже, відповідне рішення про відмову в призначенні пенсії вважає протиправним, з огляду на наявність необхідного стажу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.09.2022 року відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 07.10.2022 року залучено в адміністративній справі № 160/13484/22 як другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідачем-1 31.10.2022 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 77841/22), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на пункт 3 частини 3 статті 44, статтею 48 КАС України просить залучити до участі у справі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Відповідачем-2 08.11.2022 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 80021/22), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що рішенням від 27.08.2021 року № 046450007580 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 28 років. Вказано, що страховий стаж становить 23 роки 2 місяці 22 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. Запис про прийняття на посаду позивача з 28.04.1995 р. по 29.12.2000 р. не містить номера наказу про призначення позивача на цю посаду, в отже вказаний період не може бути зарахований до страхового стажу позивача.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , згідно даних трудової книжки серія НОМЕР_2 , 01.09.1987 року зарахований студентом першого курсу факультету заготівлі (наказ № 118-С від 22.08.1987 р.), 31.07.1991 р. відрахований з переліку студентів, у зв'язку з закінченням навчання в інституті (наказ № 83-с від 30.06.1991 р.),
- 28.04.1995 року прийнятий на посаду заступника директора з комерційної частини ПП «Стоік»,
- 29.12.2000 року звільнений за власним бажанням (наказ № 49 від 29.12.2000 р.).
Судом встановлено, що період з 29.06.1991 року по 29.07.1991 року, період з 17.04.1995 року по 02.01.2001 року відсутній у страховому стажі ОСОБА_1 .
19.08.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.08.2021 року № 046450007580 про відмову у призначенні пенсії було відмовлено позивачу в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю страхового стажу - 28 років. Вказано, що страховий стаж становить 23 роки 2 місяці 22 дні, за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
У відповідності до статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.
Згідно частини 1 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Згідно статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Приписами статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Матеріалами справи, а саме даними трудової книжки позивача серія НОМЕР_2 підтверджено, що останній 01.09.1987 року зарахований студентом першого курсу факультету заготівлі (наказ № 118-С від 22.08.1987 р.), 31.07.1991 р. відрахований з переліку студентів, у зв'язку з закінченням навчання в інституті (наказ № 83-с від 30.06.1991 р.),
- 28.04.1995 року прийнятий на посаду заступника директора з комерційної частини ПП «Стоік»,
- 29.12.2000 року звільнений за власним бажанням (наказ № 49 від 29.12.2000 р.).
Згідно диплома ОСОБА_1 серія НОМЕР_3 від 30.06.1991 року, останній у 1991 році закінчив повний курс Полтавського кооперативного інституту та рішенням Державної екзаменаційної комісії від 28.06.1991 року присвоєно кваліфікацію економіста.
Отже, підстави для зарахування до страхового стажу позивача періоду з 29.06.1991 року по 29.07.1991 року, в які останній не проходив навчання, відсутні.
Щодо відсутності належного завіряння записів трудової книжки ОСОБА_1 в частині призначення на посаду заступника директора з комерційної частини ПП «Стоік» від 28.04.1995 року - суд вказує, що ведення трудових книжок у вказаний період здійснювалось відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
Пунктом 1.5 Інструкції № 58 визначено, що питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 р. № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
З огляду на наведену норму, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.
На підставі викладеного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в у Львівській області від 27.08.2021 року № 046450007580 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією від 29.08.2022 року № 9870750.
Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 496,20 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, буд.26, м.Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул.Митрополита Андрея, буд.10, м.Львів, ІК в ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління у Львівській області від 27.08.2021 року № 046450007580 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального трудового (страхового) стажу ОСОБА_1 період роботи на посаді заступника директора з комерційної частини ПП «Стоік» з 28.04.1995 року по 29.12.2000 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, подану 19 серпня 2021 року, з урахуванням зарахування вищевказаних періодів.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПН НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.26, ІК в ЄДРПОУ 21910427) понесені витрати з оплати судового збору в сумі 496,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 06 грудня 2022 року.
Суддя Е.О. Юрков