01 грудня 2022 року Справа 160/18839/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченко А.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
23 листопада 2022 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій заявлені вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на його користь грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з лютого 2016 року по грудень 2017 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 року по жовтень 2017 року (включно);
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на його користь невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з лютого 2016 року по грудень 2017 року (включно);
- зобов'язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на його користь заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 року по жовтень 2017 року (включно).
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (у редакції чинній на час звернення).
Відповідно до ч.1, абз.1 ч. 2, ч.3 ст. 122 КАС України (у редакції чинній на час звернення з позовом) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору є невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення, отже в цьому випадку має бути застосований місячний строк звернення до суду, що передбачений ст.233 КЗпП України.
Згідно з ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У позовній заяві позивач посилається на те, що під час проходження служби відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу доплату за службу в нічний час за період з лютого 2016 року по грудень 2017 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 року по жовтень 2017 року (включно).
Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку із стягненням належної заробітної плати.
Відповідно до ст.233 КЗпП України (у редакції чинній на час звернення з позовом) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, на час подання позову встановлено місячний строк звернення з таким позовом і цей строк обраховується коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.
Водночас, вжиття конструкції "повинен був дізнатись" в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі № 800/30/17).
Таким чином, позивач повинен був дізнатися про невиплату йому грошового забезпечення у 2016 р. та 2017 р., коли отримував суми заробітної плати.
Проте, враховуючи, що спірні правовідносини виниклу у період, коли строк звернення до суду з таким позовом був необмежений (ст.233 КЗпП України) та враховуючи принцип незворотності дії закону у часі, суд зазначає, що початок відліку місячного строку звернення з цим позовом пов'язується із моментом набрання чинності змін до КЗпП України (19.07.2022 р.).
Таким чином, обчислення місячного строку звернення до суду слід здійснювати з 20.07.2022 року - наступний день з моменту набрання чинності Закону №2352, яким було змінено частину 2 статті 233 КЗпП. Отже, строк звернення до суду сплинув у позивача 20.08.2022 р.
У позовній заяві позивач зазначає, що ним не було пропущено строк звернення до суду із вказаним позовом, оскільки порушення прав позивача щодо оплати праці (невиплати позивачеві грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення) відбулося ще до набрання чинності 19.07.2022 р. змін до КЗпП України, а прийняті зміні погіршують становище позивача, а відтак, на вказані правовідносини поширює свою дію саме ч. 2 ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Суд наголошує, що позиція позивача щодо необмеженого законодавством строку звернення до суду для захисту порушених прав щодо оплати праці (невиплати грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час та індексації грошового забезпечення) була б правильною у разі звернення з вказаним позовом до суду ще до набрання чинності 19.07.2022 р. змін до КЗпП України.
При цьому, необхідно звернути увагу на те, що правові висновки Верховного Суду від 26.10.2016 р. у справі №6-1395цс16, від 23.01.2018 р. у справі №61-992св17 та від 04.05.2018 р. у справі №808/858/16 про те, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком на які посилається позивач, не можуть бути застосовані у спірних правовідносинах, оскільки з 19.07.2022 р. набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, які відповідних положень не містять.
З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем заявляються вимоги щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у період з лютого 2016 року по грудень 2017 року (включно) та індексації грошового забезпечення за період з лютого 2016 року по жовтень 2017 року (включно), а за вирішенням трудового спору у відносинах публічної служби він звернувся 23.11.2022 р., строк звернення до адміністративного суду, позивачем пропущено.
Таким чином, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку для звернення до суду, вказавши в ній підстави його пропуску з доказами поважності цих причин.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме:
- заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду та доказів на підтвердження поважності цих причин.
Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Савченко