про залишення позовної заяви без руху
05 грудня 2022 року ЛуцькСправа № 140/7788/22
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Димарчук Т.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Каверін Сергій Миколайович звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій щодо нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення у 2016 році та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпуски без урахування у складі місячного грошового забезпечення для її обрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889; зобов'язання перерахувати та виплатити допомогу на оздоровлення, виплачену у 2016 році та компенсацію за невикористані дні основної та додаткової відпуски з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, виплату провести з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, наказами начальника 7 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 14.03.2017 №56-ос1 старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби та від 04.04.2017 №80-ос1 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Під час проходження військової служби та звільнення з неї ОСОБА_1 було проведено нарахування та виплату грошової допомоги на оздоровлення у жовтні 2016 року у розмірі 5057, 20 грн, компенсацію за невикористані дні основної відпустки у квітні 2017 року у розмірі 1351, 63 грн. та у березні 2022 року компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій у розмірі 7096, 04 грн.
Як вказує позивач, нарахування та виплата ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки проведена без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, що підтверджується особистими картками грошового забезпечення за 2016-2017 рр. та розрахунком компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.
Дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу допомоги на оздоровлення у 2016 році та компенсації за невикористані дні основної та додаткової відпустки без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 позивач вважає протиправними у зв'язку з чим звернувся до суду з позом.
Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальних норм щодо її форми та змісту, суд констатує її невідповідність та вважає за необхідне залишити позов без руху.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
При цьому КАС України не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення) військовослужбовця, з огляду на що у спірних правовідносинах підлягає застосуванню ч.2 ст. 233 КЗпП України.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином до 19.07.2022 звернення до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати не було обмежено строками.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин” № 2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, відповідно до ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України № 2352-ІХ від 01.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відтак, на підставі змін, внесених до статті 233 КЗпП України Законом України М 2352-ІХ від 1 липня 2022 року, строк звернення до суду з вимогами про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, слід обчислювати з моменту набрання иим Законом чинності - 19.07.2022, відтак вказаний строк закінчився 20.10.2022.
Адвокат Каверін Сергій Миколайович звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 з позовом до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії 23.11.2022 (відтиск на поштовому конверті), а відтак пропустив строк звернення до суду.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яке обґрунтовано тим, що на момент укладення договору із позивачем (18.02.2022) законодавством не обмежувались строки звернення до суду у разі порушення законодавства про оплату праці (ч.2 ст.233 КЗпП в редакції чинній до 19.07.2022), однак у зв'язку із початком військовою агресією російської федерації представника позивача ОСОБА_2 прийнято на військову службу за контрактом з 02.03.2022 (наказ №60-ОС від 02.03.2022) по 03.09.2022 (наказ №575-ОС від 02.03.2022) і саме у цей період було встановлено норму частини 2 статті 233 КЗпП, яка регулює строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів, а саме - тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про суми, нарахорвані та виплачені йому при звільненні (в редакції Закону №2352-ІХ від 01.07.2022).
У заяві про поновлення строку звернення до суду адвокат позивача просить поновити такий строк у зв'язку із тим, що запровадження правового режиму воєнного стану та перебування представника позивача адвоката Каверіна С.М. на військовій службі у період з 02.03.2022 по 03.09.2022 унеможливило звернення до суду як позивачем так і представником в інтересах позивача раніше.
Розглянувши заяву представника позивача суд звертає увагу на наступне.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку (постанова Верховного Суду від 31.03.2021 № 240/12017/19).
Підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, викладені у заяві представника позивача від 22.10.2022 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, оскільки такі причини не стосуються безпосередньо позивача ОСОБА_1 .
Окрім того, Волинський окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист.
Відтак, позивач міг самостійно безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення як шляхом подання позовної заяви безпосередньо через канцелярію суду, так і шляхом направлення позовної заяви до суду по пошті або через систему "Електронний суд".
Представником позивача не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
Згідно з частиною 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин (за наявності), які об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві (а не його представнику) звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до 7 прикордонного Карпатського загону ДПС України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Димарчук