Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6327/22
Номер провадження 1-кс/711/1994/22
01 грудня 2022 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1
за участю:
секретаря судових засідань: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
слідчого: ОСОБА_4
підозрюваного: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшої слідчої відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12022250000000291 від 01.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Дашів Іллінецького р-ну Вінницької області, громадянина України, з повною вищою освітою, який є особою з інвалідністю 2 групи, одруженого, працюючого медичним директором КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради та за сумісництвом головою військово-лікарської комісії КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
Старша слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження №12022250000000291, внесеного до ЄРДР 01.11.2022 у відношенні ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , згідно наказу директора Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради ОСОБА_7 № 42 А від 22.05.2021, призначений на посаду медичного директора Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради та згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 та головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради» № 26/18 від 15.02.2021 про призначення персонального складу та порядок роботи позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 призначений головою комісії.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Відповідно до наказу № 26/18 від 15.02.2021 на позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію покладено наступні обов'язки: проведення медичних оглядів призовників та офіцерів запасу під час заходів з призову на строкову військову службу; проведення медичних оглядів юнаків, які приписуються до призовних дільниць; проведення медичних оглядів кандидатів, які приймаються на військову службу за контрактом; проведення медичних оглядів громадян, які виявили бажання вступити до військових навчальних закладів Міністерства оборони України; проведення планових медичних оглядів військовозобов'язаних, які перебувають в запасі, та офіцерів запасу; проведення медичних оглядів резервістів (кандидатів у резервісти).
Контроль за виконанням даного наказу покладено на ОСОБА_5 на підставі розпорядження №19 від 14.02.2022 про створення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , призначений головою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 Комунального некомерційного підприємства «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної ради.
Відповідно ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Приміткою до статті 364 КК України, встановлено, що службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням.
Таким чином, ОСОБА_8 , будучи головою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 Комунального некомерційного підприємства «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної рад у відповідності до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду є службовою особою.
Так, ОСОБА_5 , будучи головою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 Комунального некомерційного підприємства «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної ради, використовуючи своє службове становище, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, в період часу з 18 листопада 2022 року по 29 листопада 2022 року під час особистих зустрічей у своєму службовому кабінеті № 302, що розташований на третьому поверсі у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради за адресою: Черкаська область Золотоніський район смт. Драбів, вул. Садова 1Б, із ОСОБА_9 , вчинив дії направленні на одержання неправомірної вигоди в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень від останнього, який звернувся до нього з метою перевірки стану його здоров'я та виявлення можливих захворювань, у зв'язку із отриманням довідки військово-лікарської комісії щодо встановлення його діагнозу.
Так, 29 листопада 2022 року, ОСОБА_5 , реалізуючи умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, знаходячись в своєму службовому кабінеті № 302, що розташований на третьому поверсі у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради за адресою: Черкаська область Золотоніський район смт Драбів, вул. Садова 1 Б під час особистої зустрічі із ОСОБА_9 , діючи умисно та з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, висловив останньому вимогу щодо надання йому неправомірної вигоди в сумі 10000 (десять тисяч) гривень за проведення необхідного медичного обстеження та надання відповідного консультативного висновку із встановленням діагнозу, який в подальшому може стати підставою для визнання ОСОБА_9 обмежено непридатним до військової служби. В свою чергу ОСОБА_9 , розуміючи, що виключно від ОСОБА_10 , як голови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради залежить встановлення йому відповідного діагнозу, вимушений був погодитися з висунутою вимогою щодо надання останньому неправомірної вигоди в сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
В подальшому, 29 листопада 2022 року ОСОБА_5 , реалізуючи умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 , перебуваючи в своєму службовому кабінеті № 302, що розташований на третьому поверсі у приміщенні Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради за адресою: Черкаська область Золотоніський район смт Драбів, вул. Садова 1 Б, приблизно о 12 годині 30 хвилин одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 10000 (десять тисяч) гривень за вчинення дій, обумовлених його службовими обов'язками голови військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради за складання та видачу ОСОБА_9 довідки військово-лікарської комісії, яка в подальшому могла слугувати підставою для визнання ОСОБА_9 , обмежено придатним для проходження військової служби.
29 листопада 2022 року о 12 годині 52 хвилини в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 було затримано.
З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів 30.11.2022 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.
Слідча зазначає, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 , згідно із ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищевказані дії, що зазначені в п.п. 1,2, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Вина ОСОБА_5 на даній стадії кримінального провадження підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.11.2022; протоколом обшуку від 29.11.2022; протоколом освідування особи від 29.11.2022; показами свідка ОСОБА_11 від 01.11.2022; від 18.11.2022; показами свідка ОСОБА_9 від 22.11.2022; показаннями свідка ОСОБА_12 від 29.11.2022; показами свідка ОСОБА_13 від 29.11.2022; протоколом освідування особи ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи зібрані докази, за версією слідства ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчинені тяжкого корупційного злочину, який відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Обставини, які дають підстави зробити висновки про наявність вищевказаних ризиків є те, що:
- останній після повідомлення про підозру, може умисно переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, а саме: встановлено, що ОСОБА_5 є особисто знайомим із свідком ОСОБА_9 , з яким вони проживають в смт. Драбів, Золотоніського району, Черкаської області, та може спробувати здійснити на нього незаконний вплив для зміни ним показів у суді або ухилення останнім від явки до органу досудового розслідування, прокурора або суду;
- знищити, приховати або спотворити речі та документи, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні, оскільки є необхідність у проведенні тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні КНП «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної ради;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується: встановлено, що ОСОБА_5 , на даний час продовжує обіймати посаду медичного директора та голови військово - лікарської комісії КНП «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної ради та може продовжувати протиправні дії, тобто вчинити нове кримінальне правопорушення.
Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в яком підозрюється.
На підставі вищевикладеного, слідча вважає за необхідне застосувати запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, оскільки лише такий запобіжний захід належним чином попередить настання перерахованих вище ризиків та забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Разом з цим, при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням корисливих мотивів вчинення кримінального правопорушення, визначити підозрюваному заставу, яка буде достатнім стимулюючим засобом, щоб у останнього не виникало бажання перешкоджати здійсненню досудового розслідування в кримінальному провадженні і вважає, що застава, передбачена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в повній мірі забезпечить виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків
На підставі викладеного слідча просила застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів з утриманням у Черкаському СІЗО з можливістю визначення застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду; 2) не відлучатися за межі Черкаської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи; 4) не спілкуватися без участі слідчого або прокурора з особами, що набули статусу експерта, свідків, підозрюваних у кримінальному провадженні.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на доводи викладені в ньому та додані до нього докази. Крім того зауважили, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є корупційним, а тому враховуючи тяжкість покарання існують реальні та достатньо обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які вказані в клопотанні. Зокрема просили суд врахувати те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в інкримінованому йому злочині, він є керівником медичного закладу, працівники якого будуть допитуватись органом досудового розслідування, а отже останній може впливати на працівників даної установи щодо надання ними показів, які б сприяли уникненню ним кримінальної відповідальності. Крім того підозрюваний особисто знайомий з свідком в даному кримінальному провадження ОСОБА_9 , на якого він може також здійснити вплив щодо зміни показів останнім. Також посилалися на те, що підозрюваний на даний час продовжує обіймати посаду медичного директора та голови військово-лікарської комісії КНП «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної ради та може продовжувати протиправні дії, або вчинити нове кримінальне правопорушення. Крім того органом досудового розслідування буде проводитись тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають володінні КНП «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної ради, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_5 , як керівник даної установи, зможе знищити, приховати або спотворити речі та документи, які в подальшому будуть використані як докази у зазначеному кримінальному провадженні. На думку сторони обвинувачення жодний інший запобіжний захід не зможе знизити ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому до ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При визначенні розміру застави посилались на те, що підозрюваний офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, також йому на праві власності належить частина квартири. Також вказали, що в клопотанні допущено технічну помилку, а саме помилково вказано обов'язок підозрюваного утримуватись від спілкування з підозрюваними в даному кримінальному провадженні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання з огляду на необґрунтованість та недоведеність належними доказами вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, який йому інкримінують. На думку адвоката саме клопотання про обрання запобіжного заходу не відповідає принципу справедливості. Органом досудового розслідування невірно визначено правову кваліфікацію діям його підзахисного, докази його провини відсутні. Крім того захисником було надано звернення колективу Комунального некомерційного підприємства «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради, в якому його підзахисному надано позитивну характеристику, а також звернення трьох працівників вказаної установи, які виявили бажання взяти ОСОБА_5 на поруки. Надані документи захисник просив слідчого суддю, розцінювати як характеризуючі дані від всього трудового колективу, що характеризує його як сумлінного працівника та гарного керівника медичної установи. Вказані стороною обвинувачення ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не підтверджені належними доказами та є надуманими. Він вважає, що слідством здійснюється незаконне переслідування його підзахисного. Просив слідчого суддю врахувати, що ОСОБА_5 має сталі соціальні зв'язки, одружений, має двох малолітніх дітей, постійне місце проживання, офіційно працевлаштований, отримує стабільний дохід, є особою з другою групою інвалідності. На підставі викладеного просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, але в разі якщо слідчий суддя прийде до висновку щодо обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_5 підозри та існуванні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, просив обрати до ОСОБА_5 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, оскільки даний вид запобіжного заходу є найбільш тяжким, та обрати щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час, надавши можливість працювати та забезпечувати свою сім'ю. Щодо визначення розміру застави, зазначав, що зазначений стороною обвинувачення розмір застави є завищеним та не обґрунтованим, оскільки ОСОБА_5 працює, проте отримує невелику заробітну плату, на його утриманні перебуває дружина, яка є особою з інвалідністю, та двоє малолітніх дітей.
Підозрюваний ОСОБА_5 також заперечував проти заявленого клопотання, повністю підтримавши позицію свого захисника.
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.
Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Судом встановлено, що органом досудового розслідування розслідується кримінальне провадження №12022250000000291 від 01.11.2022, в якому ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого, санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
29.11.2022 року ОСОБА_5 було затримано та 30.11.2022 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
- заявою ОСОБА_11 від 01.11.2022;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_11 від 01.11.2022, 18.11.2022;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_9 від 22.11.2022, 29.11.2022;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.11.2022;
- протоколом освідування особи від 29.11.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 29.11.2022;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 29.11.2022;
- посадовою інструкцією медичного директора КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради;
- Наказом від 15.02.2021 №26/18 про призначення ОСОБА_14 головою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- Розпорядженням від 14.02.2022 №19 «Про створення позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- Наказом від 22.05.2021 №42 А «Про призначення ОСОБА_5 на посаду медичного директора КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради;
- протоколом обшуку від 29.11.2022;
- постановою про визнання предметів речовими доказами та визначення місця їх зберігання від 30.11.2022.
На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
З положень п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
Крім того у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" N 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Стосовно позиції сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, то фактично адвокат дає оцінку доказам, зібраним стороною обвинувачення на даному етапі розслідування на предмет їх належності та допустимості, що є на цей час передчасним. Крім того, позиція сторони захисту, фактично не виключає можливість застосування до ОСОБА_5 , який є підозрюваним, запобіжного заходу, відповідно до ст. 176 КПК України.
Розглядаючи питання наявності ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення у клопотанні, та позицію захисту щодо їх недоведеності, слідчий суддя зазначає наступне.
В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою сторона обвинувачення в судовому засіданні посилалася на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.
Так, при встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за інкримінований ОСОБА_5 в провину злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. А беручи до уваги, що злочин, інкримінований в провину ОСОБА_5 є корупційним, отже у разі засудження останнього за ч. 3 ст. 368 КК України до нього не може бути застосовано звільнення від відбування покарання та застосування більш м'якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність постійного місця проживання та сім'ї, не можуть бути вирішальними та такими, що могли б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення.
Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора та слідчої щодо наявності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
ОСОБА_5 , як медичний директор КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради фактично має доступ до документів установи, а з урахуванням того, що органом досудового розслідування не проводився тимчасовий доступ до речей та документів, які перебувають володінні КНП «Драбівської багатопрофільної лікарні» Драбівської селищної ради, тому існує можливість останнього особисто чи опосередковано через інших осіб приховати, підмінити, спотворити документи, які можуть мати значення для встановлення істини в даному кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 особисто знайомий з свідком ОСОБА_9 , а також є медичним директором КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради, працівників якої орган досудового розслідування має намір допитати та які можуть набути статус свідків в даному кримінальному провадженні. Наведене свідчить про те, що підозрюваний може впливати на свідка ОСОБА_9 з метою зміни ним своїх показань, а також на осіб - його підлеглих, які можуть набути статусу свідків в даному кримінальному провадженні, щодо надання ними показів, які б сприяли уникненню ним кримінальної відповідальності.
В той же час, посилання прокурора, як на підставу для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою на можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, слідчий суддя вважає надуманим, оскільки прокурором не надано належного обґрунтування існування такого ризику, а відтак слідством не доведено, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Зі змісту ч. 1 ст. 183 КПК України слідує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України").
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 вперше притягується до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 та сталі соціальні зв'язки - одружений з ОСОБА_15 , яка є інвалідом 2 групи, має малолітніх дітей ОСОБА_16 , 2016 року народження, та ОСОБА_17 , 2009 року народженнея, є інвалідом 2 групи, працює медичним директором КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради, за місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується наданим стороною захисту протоколом зборів працівників КНП «Драбівська багатопрофільна лікарня» Драбівської селищної ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
З наведеного вбачається, що метою застосування запобіжного заходу є не каральна, а забезпечувальна функція, тобто, до особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наявність яких підтверджено в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (п. п. "а" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Слідчий суддя вважає, що слідчим не доведено, що для забезпечення дієвості кримінального провадження застосування до ОСОБА_5 виключно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним.
В той же час слідчим суддею встановлено ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховання чи спотворення речей чи документів, ризик впливу на свідків та осіб, які можуть набути статусу свідків, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, а тому слідчий суддя вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, а найбільш м'яким - особисте зобов'язання.
Враховуючи обставини кримінального правопорушення, викладенні в повідомленні про підозру, та його тяжкість, слідчий суддя вважає, що особисте зобов'язання та особиста порука не забезпечать достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .
Застава, в даному випадку є альтернативним запобіжним заходом в разі обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, обставини кримінального правопорушення, тяжкість інкримінованого в провину ОСОБА_5 злочину, який є корупційним, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Слідчий суддя вважає, що в сукупності із встановленими конкретними обставинами кримінального провадження, даними про особу підозрюваного, приймаючи до уваги запровадження на території України воєнного стану, а також практику Європейського суду з прав людини, в судовому засіданні не встановлено достатніх підстав, які виправдовують застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а запобігти встановленим слідчим суддею ризикам можливо у разі застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, буде достатнім, необхідним та доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 та виконання покладених на нього відповідних процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя також враховує, що на території України з 24 лютого 2022 року запроваджений воєнний стан, термін дії якого продовжено до 23 лютого 2023 року, а тому ОСОБА_5 слід дозволити залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 у разі необхідності перебування в укритті під час оголошення повітряних тривог.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
За таких обставин підозрюваного ОСОБА_5 слід негайно доставити за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши його з-під варти.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, -
В задоволенні клопотання старшої слідчої відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , що внесене у кримінальному провадженні №12022250000000291 від 01.11.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_5 - відмовити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово, в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.01.2023 включно.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України негайно доставити підозрюваного ОСОБА_5 за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , звільнивши його з-під варти.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 :
- прибувати до суду, прокурора та слідчого СУ ГУНП в Черкаській області, який здійснюватиме досудове розслідування, за першою вимогою;
- не відлучатися із Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/чи роботи;
- утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) з особами, що набули статусу свідків у кримінальному провадженні.
Дана ухвала в частині обрання запобіжного заходу та покладених на підозрюваного обов'язків діє до 28 січня 2023 року включно.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що залишення підозрюваним місця свого проживання у встановлений слідчим суддею час, не є порушенням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, у випадку отримання невідкладної медичної допомоги, евакуації населення, рятування життя та здоров'я в умовах воєнного стану.
В період введення воєнного стану на території України дозволити підозрюваному ОСОБА_5 після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 30 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги» відлучатись з визначеного в ухвалі місця проживання з метою перебуванні останнього в укритті.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції, з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Виконання ухвали доручити працівникам СУ ГУНП в Черкаській області.
Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору та начальнику ГУ НП в Черкаській області, - для відому та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі її оскарження, після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складено та проголошено 05.12.2022 о 17-00 годині.
Слідчий суддя: ОСОБА_1