Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6197/22
Номер провадження 1-кп/711/528/22
05 грудня 2022 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021250310003150 від 11.11.2021, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, який має на утриманні малолітню дитину, не є учасником бойових дій, депутатом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України,
До Придніпровського районного суду м.Черкаси надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.263 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням, щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів. Клопотання мотивував тим, що наразі продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України кваліфікуються як: невеликої тяжкості та тяжке кримінальне правопорушення. В разі доведення вини обвинуваченого, покарання за вчинені злочини передбачає до 10 років позбавлення волі, тому є всі підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_5 надалі не буде виконувати покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та може під острахом кримінальної відповідальності почати переховуватись від суду. Крім того, вважає, що в разі обрання більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, обвинувачений зможе впливати на свідків по даному кримінальному провадженні, які ще на даний час не допитані, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , проти задоволення клопотання прокурора, щодо продовження запобіжного заходу відносно його підзахисного у вигляді тримання під вартою - заперечив. Вважає, що ризики вказані прокурором та передбачені ст.177 КПК України недоведені. При вирішенні клопотання просив суд врахувати, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше не судимий, а тому просив суд змінити запобіжний захід на будь-який не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 при вирішенні клопотання щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, підтримав думку захисника та просив суд змінити на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою. Зазначив, що в повній мірі здатен виконати покладені на нього обов'язки.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_5 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 10.09.2022 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, з визначенням розміру застави у розмірі 30 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 78000,00 гривень, який було продовжено ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 27.10.2022 до 09.12.2022.
При цьому, клопотання прокурора свідчить, що підставою обрання запобіжного заходу в виді тримання під вартою була обґрунтованість підозри, вагомість доказів, а також наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, як і відомості щодо особистості ОСОБА_5 .
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , суд виходить з необхідності уникнення ризику, визначеного п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, про наявність якого, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, а також те, що він довгий проміжок часу офіційно ніде не працевлаштований, не має постійних джерел доходу, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, а отже не має міцних соціальних зв'язків.
Про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що свідки відомі обвинуваченому, в судовому засіданні не допитані, отже існує ризик спілкування зі свідками, та незаконного впливу з метою примусити вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від їх надання, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, про наявність даного ризику свідчить характер та обставини кримінального правопорушення.
Про наявність ризику передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що обвинувачений може використовувати свої зв'язки з метою незаконного впливу на учасників кримінального провадження, зокрема тих, які проживають у місті Черкаси, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Суд також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь обвинуваченого ОСОБА_5 , але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу суд не вбачає.
Враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 02.02.2022 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177-178,181, 202, 314, 315-317, 69-372, 376КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 02.02.2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 7 діб з часу її проголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Головуючий: ОСОБА_1