Справа № 559/2241/22
Провадження № 2/559/746/2022
06 грудня 2022 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суду Рівненської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Остапчук О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Мельник Т.В.,
представника відповідача - адвоката Лопухович А.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у м. Дубно цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.
В підготовчому засіданні представник відповідачки - адвокат Лопухович А.О. подала письмову заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, мотивуючи тим, що є рішення суду від 04.08.2016 у справі № 559/2667/13-ц, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 16.01.2019, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Представник позивачки - адвокат Мельник Т.В., яку підтримала позивачка, заперечила щодо заявленого клопотання, вказуючи, що у справі № 559/2667/13-ц підставою відмови у позові була відсутність відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка на даний час додана до позову, та відсутні правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 , що вказує на відсутність підстав вважати спірний будинок спільною сумісносною власністю, так як нерухомого майна юридично не існує, натомість в якості об'єктів цивільних прав, щодо яких можливо вирішувати спір, існують лише будівельні матеріали, обладнання та утворені ними конструктивні елементи, однак у даній справі позивачем ще додано докази виділення земельної ділянки під забудову, на якій споруджено спірний житловий будинок та довідки органу місцевого самоврядування щодо того, за ким рахується уже збудований житловий будинок, чого не було у справі № 559/2667/13-ц. А відтак у даній справі відрізняються підстави позову, що вказує на різницю у даних спорах.
Суд, заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, зробив такі висновки.
Як вбачається із п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
З досліджених копії позовної заяви (а.с. 105), копії рішення від 04.08.2016 №559/2667/13-ц (а.с. 106-108) та копії постанови Верховного Суду від 16.01.2019 № 559/2667/13-ц (а.с. 92-93) вбачається, що між ОСОБА_1 , як правонаступником ОСОБА_4 розглядався цивільний позов до Іваннівської сільської ради Дубенського району Рівненської області, третя особа на стороні відповідача: ОСОБА_5 , про визнання права власності на спадкове майно після смерті чоловіка та на частку в спільному майні подружжя. Предметом даного спору виступав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, в позові було відмовлено з підстав того, що позивачем не в повному обсязі представлено суду документи, що підтверджуєть юридичне оформлення спірного будинку спадкодавцем, та зокрема відсутностя відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
З огляду на те, що при подачі позову у даній справі як додаток зазначено копію відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про смерть та надано документи що, на думку позивача, підтверджують юридичне оформлення спірного будинку, при цьому спір стосується не лише спадкового майна після ОСОБА_6 , а і спадкового майна після ОСОБА_4 , суд вбачає, що в надій справі відрізняється підстава позову, їх обгрунтування, а відтак не вбачає підстав існування п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України в даній справі та у справі № № 559/2667/13-ц.
На підставі вказаного, керуючись ст.ст. 258-261, 353-354 ЦПК України, суд
ухвалив:
в заяві представника відповідачки - адвоката Лопухович А.О. про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно на підставі п. 3 ч.1 ст. 255 ЦПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Панчук