Справа № 544/1160/22
№ пров.1-кп/544/133/2022
іменем України
06 грудня 2022 року м. Пирятин
Пирятинський районний суд Полтавської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду на вул. Соборна, 41 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 12022175580000207 від 23.08.2022 відносно
ОСОБА_3 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Малютинці Пирятинського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, пенсіонера, на утриманні неповнолітніх дітей не має, раніше не судимого,
який органами досудового розслідування обвинувачується в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі КК України),
з участю сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 , потерпілого ОСОБА_5 ; з боку захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 23 серпня 2022 року, близько 10 год. 40 хв., перебуваючи на власному подвір'ї по АДРЕСА_1 , маючи довготривалі неприязні стосунки зі своїм сусідом ОСОБА_5 , вирішив поговорити з останнім з приводу свого кота, якого напередодні задавив сусідський собака.
Тому ОСОБА_3 підійшов до металевого паркану, який розділяє їхні двори та став гучно стукати по ньому. Невдовзі на подвір'я вийшов ОСОБА_5 , який також підійшов до паркану, після чого між ними виникла сварка, в ході якої ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, схопив своєю лівою рукою за праву руку ОСОБА_5 та наніс йому один удар кулаком правої руки в ліву ділянку голови, попавши у брову, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани в надбрівній ділянці зліва, підшкірного крововиливу в ділянці верхнього та нижнього повіка лівого ока, синюшного забарвлення підшкірного крововиливу травматичного кон'юктивіта лівого ока, які за ступенем тяжкості відносяться до легкого ступеню тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, підтвердив обставини його вчинення за обставин, викладених у обвинувальному акті. Зазначив, що після перенесеної у 2018 році операції він був знервований та важко себе контролював. Конфлікт із потерпілим виник у них 23.08.2022 з приводу того, що його собака вдруге задавив його кота. Він запропонував потерпілому сплатити йому компенсацію за загиблого кота, але той відмовився і його дружина почала погрожувати йому. Після цього він не витримав на наніс потерпілому удар по голові. Розкаюється у вчиненому, шкодує, що таке сталося.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні, не оспорюючи фактичних обставин справи, пояснив, що з обвинуваченим тривалий час має неприязні стосунки. Він намагається уникнути конфліктів із сусідом, але той поводить себе неадекватно. Зазначив, що його собака дійсно задавив кота обвинуваченого на подвір'ї потерпілого, з приводу чого він висловив жаль, але на вимоги обвинуваченого про компенсацію не погодився. Після цього обвинувачений схопив його лівою рукою за праву руку та притиснув до паркану, що розділяє їх двори, та наніс йому кулаком правої руки удар в ділянку лівої брови, розсікши її. Потерпілий був вимушений звернутися за медичною допомогою, брову йому зашили. Не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_5 не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників процесу та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, які ніким не оспорюються.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч.3 ст.349 КПК України, керуючись законом, приходить до висновку про повну доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, за обставин, встановлених судом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої статтею 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005 р.; "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005 р.; "Ізмайлова проти Росії" від 29.11.2007р.).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення відносяться до категорії кримінальних проступків.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно пункту 1ч. 1 ст. 66 КК, суд визнає його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Ураховується також особа обвинуваченого, який є пенсіонером за віком, раніше не судимий, не притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку лікаря-нарколога та психіатра не перебуває.
Ураховуючи викладене, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, конкретні обставини справи, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України.При цьому суд зазначає, що інші покарання, передбачені санкцією ч.2 ст. 125 КК України у вигляді обмеження волі чи громадських робіт, не можуть бути застосовані до обвинуваченого в силу приписів кримінального законодавства.
Суд вважає, що таке покарання буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Речових доказів у справі немає та судових витрат немає.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.125 КК та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти ) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час розгляду справи складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
Головуюча - ОСОБА_1