Ухвала від 06.12.2022 по справі 2-1851/11

Дата документу 06.12.2022Справа № 2-1851/11

Провадження № 4-с/554/59/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м.Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Петрова Н.М., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Валерія Леонідовича та скасування ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 27.07.2021 про тимчасове обмеження у правах виїзду за кордон,

ВСТАНОВИВ:

20.10.2022 до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Валерія Леонідовича та скасування ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 27.07.2021 про тимчасове обмеження у правах виїзду за кордон.

Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави 21.10.2022 вищевказану скаргу залишено без руху та зазначено, що заявнику необхідно у десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали усунути вказані недоліки.

Копія вказаної ухвали суду направлена на поштову адресу заявника ОСОБА_1 , зазначену в скарзі, яка отримана нею 16.11.2022 особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься у матеріалах справи.

Станом на 06 грудня 2022 недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21.10.2022 не усунуто, будь-яких документів на виконання ухвали суду не надходило.

Згідно ч.4ст.10 ЦПК України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Крім того, слід зазначити, що практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Оскільки заявник ОСОБА_1 у зазначений в ухвалі строк не усунула недоліки скарги, її слід вважати неподаною і повернути заявнику.

Повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню з аналогічною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 185, п. 1 ч. 1 ст. 258, ч. 1 ст. 260, ч. 2 ст. 261 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Валерія Леонідовича та скасування ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 27.07.2021 про тимчасове обмеження у правах виїзду за кордон - повернути заявнику.

Роз'яснити ОСОБА_1 , що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати перешкоди, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Петрова