Провадження 1-КП/359/75/2022
Справа № 359/2279/19
«06» грудня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі в залі суду клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні №12018110100002547 від 22.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-
Вироком Бориспільського міськраойнного суду київської області від 17 жовтня 2022 року було визнано ОСОБА_6 винною у вчинені кримінального правопорушення за ч.1 ст.286 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_6 від призначеного за ч. 1 ст. 286 КК України покарання у зв'язку з закінченням строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності. Вказаним вироком також розглянуто та частково задоволене цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 щодо відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди. Вирішено питання щодо стягнення з обвинуваченої судових витрат на користь держави.
Питання щодо відшкодування потерпілій понесених процесуальних витрат вирішено не було.
20.10.2022 представником потерпілої адвокатом ОСОБА_4 було подано до суду клопотання про стягнення з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_5 процесуальних витрат у кримінальному провадженні, а саме: витрати на правову допомогу в розмірі 27803,15 грн.
Представник потерпілої адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заявив, що на даний час не підтримує клопотання про стягнення процесуальних витрат, оскільки у кримінальному провадженні ним була подана апеляційна скарга на вирок суду. Раніше подане клопотання просив залишити без розгляду.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти залишення клопотання представника потерпілого без розгляд не заперечував.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч.1 ст. 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
В силу вимог ч. 1 ст. 126 КПК суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Відповідно до правового висновку, наведеного у Постанові Великої палати Верховного суду від 17 червня 2020 року у справі №598/1781/17, ВП ВС дійшла висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.
Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК). Оскільки ст. 126 КПК визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду, ВП ВС робить висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.
У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що залишення без розгляду питання про розподіл процесуальних витрат не є істотним порушенням вимог КПК, не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості, призначення покарання та не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судових рішень.
ВП ВС вважала, що потерпілий може повторно звернутися із відповідним клопотанням до суду першої інстанції з метою вирішення питання про розподіл процесуальних витрат, які мали бути вирішені судом під час прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні (у цьому випадку - ухвали про закриття кримінального провадження).
Враховуючи викладене, зважаючи на те, що на даний час вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2022 відносно ОСОБА_6 не набрав законної сили, оскільки оскаржується в порядку апеляційного провадження, після набрання вироком законної сили, суд, який ухвалив вирок, не позбавлений можливості розглянути потерпілої (її представника) про стягнення процесуальних витрат, у випадку повторного надходження такого клопотання.
Разом із цим, з урахуванням загальних засад кримінального провадження, у зв'язку з тим, що на даний час заявник, представник потерпілої, не підтримує подане клопотання, таке клопотання слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2,7,124,126,392,534 КПК України, суд -
Клопотання представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні №12018110100002547 від 22.12.2018 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.Суддя . ОСОБА_8