Справа № 357/9482/22
2-а/357/196/22
06 грудня 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Вангородській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Терещенко Владислава Валерійовича, Головного управління Національної поліції в Київській області, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
06.10.2022 представник позивача, адвокат Любченко Наталія Юріївна, звернулася до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв'язку (зареєстрований судом 14.10.2022), мотивуючи тим, що 27.09.2022 поліцейським офіцером Білоцерківського РУП л-том поліції Терещенко Владиславом Валерійовичем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ №185746, передбачене, ч. 1 ст. 182 КУпАП, про те, що ОСОБА_1 16 липня 2022 року о 00 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи суб'єктом підприємницької діяльності не вжила заходів та допустила користування звуковідтворювальної апаратури на захищеному об'єкті - приватному будинку, при цьому шум проникав за межі цього об'єкту де допускати це заборонено з 22:00 год. по 08:00 год., чим порушила вимоги ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», та була притягнута до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в розмірі 510,00 грн. Позивач не погоджується з вказаною постановою, так як вона була винесена з порушенням норм, які регулюють дані правовідносини, без достатніх доказів провини позивача порушення вимоги Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Відповідно до ч. 1 ст. 182 КУпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку, яким являється обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у порушенні вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях (ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.12.1994 р. № 4004-ХІІ). Наказом МОЗ України від 22.02.2019 №463 були затверджені Державні санітарні норми допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови. Пунктом 1 зазначених Санітарних норм передбачено, що вимоги цих Державних санітарних норм встановлюють допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових і громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, і допустимі рівні шуму на території житлової забудови. Допустимі рівні звуку в приміщеннях житлових і громадських будинків та на території житлової забудови слід приймати згідно з додатком 1 до цих Санітарних норм. У житлових приміщеннях житла І категорії в день не більше 40 дБА, в ніч не більше 30 дБА. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб'єктами правопорушення можуть бути громадяни та посадові особи. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови факт порушення 16.07.2022 ОСОБА_1 вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, а саме у нічний час, не підтверджений з боку відповідача жодним належним та допустимим доказом. Водночас, для встановлення факту вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП має бути встановлено перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу доби. Обставини, які повинні доводитись дослідженням шумового навантаження уповноваженими органами (допустимості рівня шуму), не можуть доводитись показаннями свідків. Ці ж правові висновки знайшли своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 27 грудня 2019 року по справі №650/1061/16-а (№К/9901/16322/18). Також, статтею 62 Конституції України передбачено, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Тому, просила скасувати постанову серії ГАВ №185746 від 27.09.2022 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а провадження у справі закрити.
17.10.2022 судом прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області.
23.11.2022 відповідач - поліцейський Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Терещенко Владислав Валерійович подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Санкцією ч. 1 ст. 182 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, громадянами, посадовими особами та громадянами - суб'єктами господарської діяльності. Санкція цієї статті передбачає накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вина позивача та факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП підтверджується матеріалами зібраними відповідачем у справі. 31.08.2022 до Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області надійшло звернення Фурсівської сільської ради з проханням вжити заходи щодо забезпечення тиші і комендантської години по АДРЕСА_1 . Враховуючи численні звернення мешканців села та неможливість в межах повноважень місцевої ради припинити порушення прав громадян на санітарне та епідемічне благополуччя, поліцейським офіцером громади було досліджені всі фактичні обставини правопорушення та винесено відповідно постанову. Так, за результатами проведеної роботи встановлено наступне. Власником будинків, розташованих по АДРЕСА_2 одноособово є ОСОБА_2 . Згідно довідки №02-25-83 від 05.08.2022 в.о. старости Трушківського старостинського округу №1 у житловому будинку АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . 14.07.2022 до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області надійшло Колективне звернення від жителів по АДРЕСА_2 від 13.07.2022 за вх. № 277/02-15 з приводу вжиття заходів для забезпечення дотримання власниками буд. АДРЕСА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 санітарного та екологічного законодавства та правил додержання тиші в населених пунктах, та притягнути зазначених осіб до юридичної відповідальності. Дане питання 27.07.2022 було розглянуто на спільному засіданні постійних комісій Фурсівської сільської ради з прав людини, законності, регламенту, депутатської етики та протидії корупції та комісії з питань агропромислового комплексу, земельних, водних, лісових ресурсів, екології, використання надр та здійснення благоустрою. На засіданні була присутня ОСОБА_3 , яка повідомила, що на підставі договору оренди зазначених будинків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 здійснюється надання в суборенду будинків для відпочинку, проведення масових святкових і розважальних заходів. Даний факт позивачем не заперечувався. У Колективному зверненні жителі АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 зазначають, що вже протягом тривалого часу вони потерпають від шкідливого впливу шуму, у нічний час, із двадцять другої до восьмої години ранку, внаслідок систематичного недодержання вимог ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» власниками буд. АДРЕСА_3 , які здійснюючи підприємницьку діяльність здають у найм будинок разом з іншими будівлями для проведення відпочинку, масових святкових і розважальних заходів, які постійно супроводжуються проведенням салютів, феєрверків, дискотеками, на яких рівні звучання звуковідтворювальної апаратури у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях значно перевищують рівні, установлені санітарними нормами. Дані обставин, також, підтверджуються численними зверненнями жителів с.Трушки Білоцерківського району Київської області на лінію 102, які зафіксовані в Білоцерківському РУП та ГУНП у Київській області. Відповідач був присутній на спільному засіданні постійних комісій Фурсівської сільської ради 27.07.2022 та неодноразово виїжджав по розгляду заяв і скарг місцевих жителів с. Трушки за даною адресою, зокрема 16.07.2022. Виконавчим комітетом Фурсівської сільської ради рішення про встановлення режиму роботи на об'єкті, розташованому за адресою: АДРЕСА_5 не приймалось. ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та/або ОСОБА_1 по даному питанню до виконавчого комітету Фурсівської сільської ради не зверталися. Відповідно до пп. 4 п. «б» ч. 1 ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів Фурсівської сільської ради належить встановлення за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території підприємств, установ та організацій сфери обслуговування незалежно від форм власності. ОСОБА_1 , зареєстрована в ЄДР як суб'єкт підприємницької діяльності - ФОП з 26.05.2021 та здійснює діяльність з надання в оренду нерухомого майна.З вище наведених відомостей слідує, що по АДРЕСА_4 позивач є суб'єктом підприємницької діяльності та фактично здійснює підприємницьку діяльність, яка полягає у здачі в найм за плату будинків, розташованих за вищезазначеною адресою для проведення відпочинку, масових святкових і розважальних заходів, які постійно супроводжуються проведенням салютів, феєрверків, дискотеками, на яких рівні звучання звуковідтворювальної апаратури у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях значно перевищують рівні, установлені санітарними нормами, що порушує ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», встановлену комендантську годину та права жителів суміжних будинків на тишу. Письмові пояснення з даного приводу позивач не надавала.16.07.2022 за повідомленням ОСОБА_6 про порушення тиші наряд поліції дійсно близько 12.00 год. прибув в АДРЕСА_1 , але порушення правопорядку вже не було. Потрапити на приватну територію не вдалось. Заявниця повідомила про регулярне порушення тиші за вказаною адресою, зокрема 16.07.2022, після 22.00 години за вказаною адресою гучно грала музика та галасували невідомі особи. Крім того, 16.07.2022 до Білоцерківського районного управління поліції надійшла письмова заява ОСОБА_7 , в якій він просить прийняти міри до власниці будинку за адресою АДРЕСА_1 , яка здає в оренду будинок, де перебувають невідомі особи і чинять галас, порушують правопорядок. В зв'язку зі встановлення особи, відповідальної за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП, дослідженням всіх обставин справи постанова про адміністративне правопорушення була складена 27.09.2022. Так, лише 05.09.2022 було встановлено, що ОСОБА_1 є користувачем об'єктів нерухомого майна згідно договору від 16.06.2021 та надає їх в користування іншим особам. Саме вказана особа повинна була забезпечити дотримання норм законодавства користувачами будинків, не допускати порушення прав інших громадян. Зібрані у справі докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому поліцейським офіцером громади була правомірно винесена постанова про адміністративне правопорушення. Підстав, що виключають адміністративну відповідальність позивача згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Термін притягнення до адміністративної відповідальності передбачений ст. 38 КУпАП складає два місяці з моменту виявлення порушення. Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, ступінь вини, наявність відомостей про те, що позивач є громадянином - суб'єктом господарської діяльності, є доцільним застосування адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 182 КУпАП, в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації звуковідтворювальної апаратури, піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші. Тому, просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та постанову про адміністративне правопорушення серії ГАВ №185746 від 27.09.2022 - залишити в силі.
Позивач - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином.
Представник позивача, адвокат Любченко Наталія Юріївна, в судовому засіданні обставини викладені у позові підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - поліцейський Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Терещенко Владислав Валерійович у судовому засіданні підтримав обставини викладені у відзиві, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Київській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України №5-рп/2015 від 26 травня 2015 року наданого за поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з приводу офіційного тлумачення положення частини першої ст. 276 КУпАП органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6 Основного Закону України).
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6 (а.с. 11-12).
27.09.2022 поліцейським офіцером Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області лейтенантом поліції Терещенко Владиславом Валерійовичем відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ГАВ №185746 по справі про адміністративного правопорушення (а.с. 14), з якої вбачається, що 16.07.2022 о 00 год. 50 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , громадянка ОСОБА_1 , перебуваючи суб'єктом підприємницької діяльності, не вжила заходів та допустила користування звуковідтворювальної апаратури на захищеному об'єкті - приватному будинку, при цьому шум проникав за межі цього об'єкту, що заборонено з 22:00 год. по 08:00 год., чим порушила вимоги ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП. Вказаною постановою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст.10 КУпАП).
Тобто, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом..
За приписами ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 1 ст. 182 цього Кодексу. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Тобто, органи національної поліції мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення, у тому числі щодо накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення у сфері порушення громадського порядку, зокрема правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП.
Відповідно до п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Для притягнення особи до адміністративної відповідальності повинен бути наявним склад адміністративного правопорушення, тобто дія особи повинна бути протиправною, винною і відповідальність за правопорушення повинна бути передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, ч. 1 ст. 182 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб'єктів господарської діяльності - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція ст. 182 КУпАП передбачає об'єктивну сторону правопорушення - порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях у відповідності до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку, яким являється обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. Суб'єктами правопорушення можуть бути громадяни та посадові особи.
Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, потребує умисної форми вини особи, коли, відповідно до положень статті 10 КУпАП, особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Водночас, для встановлення факту вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 182 КУпАП має бути встановлено перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами для відповідного часу доби. Обставини, які повинні доводитись дослідженням шумового навантаження уповноваженими органами (допустимості рівня шуму), не можуть доводитись показаннями свідків. (правовий висновок викладений Верховним судом у постанові від 27 грудня 2019 року по справі № 650/1061/16-а).
Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ №185746 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП України, у зв'язку з порушенням вимог ст. 24 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», а саме: 16.07.2022 о 00 год. 50 хв. вона, перебуваючи суб'єктом підприємницької діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 , не вжила заходів та допустила користування звуковідтворювальної апаратури на захищеному об'єкті - приватному будинку, при цьому шум проникав за межі цього об'єкту, що заборонено з 22:00 год. по 08:00 год.
Відповідач - поліцейський Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Терещенко Владислав Валерійович у відзиві на позовну заяву зазначає, що поліцейським офіцером була правомірно винесена постанова про адміністративне правопорушення серії ГАВ №185746 від 27.09.2022, вина позивача та факт вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП підтверджується матеріалами зібраними ним у справі.
Як вбачається з матеріалів доданих до відзиву, 14.07.2022 вх. №277/02-15 до Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області надійшло колективне звернення від жителів вул. 40 років Перемоги та АДРЕСА_4 з приводу вжиття заходів для забезпечення дотримання власниками буд. АДРЕСА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 санітарного та екологічного законодавства та правил додержання тиші в населених пунктах, та притягнути зазначених осіб до юридичної відповідальності (а.с. 57).
Так, у колективному зверненні жителі АДРЕСА_4 зазначають, що вже протягом тривалого часу вони потерпають від шкідливого впливу шуму у нічний час, із двадцять другої до восьмої години ранку, внаслідок систематичного недодержання вимог ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» власниками буд. АДРЕСА_3 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які здійснюючи підприємницьку діяльність здають у найм будинок разом з іншими будівлями для проведення відпочинку, масових святкових і розважальних заходів, які постійно супроводжуються проведенням салютів, феєрверків, дискотеками, на яких рівні звучання звуковідтворювальної апаратури у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях значно перевищують рівні, установлені санітарними нормами.
27.07.2022 колективне звернення жителів вул. 40 років Перемоги та АДРЕСА_4 від 14.07.2022 було розглянуто на спільному засіданні постійних комісій Фурсівської сільської ради з прав людини, законності, регламенту, депутатської етики та протидії корупції та комісії з питань агропромислового комплексу, земельних, водних, лісових ресурсів, екології, використання надр та здійснення благоустрою, шляхом оформлення протоколу (а.с. 66-71).
Встановлено, що на засіданні комісій була присутня ОСОБА_3 , яка повідомила, що дійсно вона та її чоловік є співвласниками житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вона як співвласник уклала договір оренди зазначеного будинку з ОСОБА_1 (яка є її матір'ю), згідно якого здійснюється надання в суборенду будинків для відпочинку, проведення масових святкових і розважальних заходів.
Також, на засідання комісій було рекомендовано співвласникам житлового будинку АДРЕСА_3 : ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в подальшому утримуватись від порушень режиму тиші, особливо під час комендантської години, шляхом здачі в оренду вищезазначеного житлового будинку із спорудами для проведення відпочинку, масових святкових і розважальних заходів. Після отримання всіх документів необхідних для розгляду колективного звернення по суті провести друге спільне засідання з метою звернення до компетентних органів по питанню припинення протиправної діяльності та прийнято рішення рекомендувати Фурсівській сільській раді розглянути проект рішення «Про правила дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях Фурсівської сільської територіальної громади».
31.08.2022 до Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області надійшло звернення Фурсівської сільської ради від 30.08.2022 з проханням вжити заходи щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 та забезпечення дотримання тиші і комендантської години за адресою: АДРЕСА_1 , з метою захисту прав та законних інтересів жителів прилеглих житлових будинків.
Встановлено, що власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 , та в даному будинку зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується довідкою в.о. старости Трушківського старостинського округу №1№02-25-83 від 05.08.2022 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 72, 73-76).
Також, встановлено, що 16.06.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про надання приміщення у безоплатне користування (а.с. 61-65), згідно умов якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 у безоплатне користування житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3220487401:01:031:0021 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 284,9 кв.м., житловою площею 115,1 кв.м., строком на 5 років. Відповідно до п. 1.3 Договору користувач користується будинком відповідно до його призначення, здійснює також і інше користування, метою якого є передача його у користування третім особам на підставі цивільних договорів.
Отже, встановлено, що дійсно власником житлового будинку АДРЕСА_3 , протягом тривалого часу порушувалися вимоги ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», які здійснюючи підприємницьку діяльність здають у найм будинок разом з іншими будівлями для проведення відпочинку, масових святкових і розважальних заходів, які постійно супроводжуються проведенням салютів, феєрверків, дискотеками, на яких рівні звучання звуковідтворювальної апаратури у приміщеннях і на відкритих площадках у нічний час, із двадцять другої до восьмої години ранку, та Фурсівською сільською радою було розглянуто звернення жителів вул. 40 років Перемоги та АДРЕСА_4 від 14.07.2022, щодо вказаних порушень та рекомендовано власнику житлового будинку утриматися від порушень режиму тиші, особливо під час комендантської години, шляхом здачі в оренду вищезазначеного житлового будинку із спорудами для проведення відпочинку, масових святкових і розважальних заходів.
Також, було прийнято рішення рекомендувати Фурсівській сільській раді розглянути проект рішення «Про правила дотримання тиші в населених пунктах і громадських місцях Фурсівської сільської територіальної громади», що відповідно до положень п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» належить до компетенції сільських рад.
У відповідності до ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.
Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.
У нічний час, із двадцять другої до восьмої години на захищених об'єктах забороняються гучний спів і викрики, користування звуковідтворювальною апаратурою та іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
Сільські, селищні, міські ради затверджують правила додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, якими з урахуванням особливостей окремих територій (курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні, заповідні тощо) установлюються заборони та обмеження щодо певних видів діяльності, що супроводжуються утворенням шуму, а також установлюється порядок проведення салютів, феєрверків, інших заходів із використанням вибухових речовин і піротехнічних засобів.
Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, встановлених законом, забезпечують контроль за додержанням керівниками та посадовими особами підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також громадянами санітарного та екологічного законодавства, правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях, інших нормативно-правових актів у сфері захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів.
Згідно п. 1, 2 Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України 22.02.2019 №463, вимоги цих Державних санітарних норм (далі - Санітарні норми) встановлюють допустимі рівні шуму, який проникає в приміщення житлових i громадських будинків від зовнішніх та внутрішніх джерел, i допустимі piвнi шуму на території житлової забудови. Санітарні норми не розповсюджуються на приміщення спеціального призначення (радіо-, теле-, кіностудії тощо). Санітарні норми мають на меті забезпечити обмеження інтенсивності або тривалості дії небезпечного фактора (шуму) шляхом встановлення критеріїв його допустимого впливу на здоров'я людини, а також запобігти погіршенню умов середовища життєдіяльності населення у разі впливу шуму шляхом планування та реалізації заходів зі зниження шуму до piвнів, установлених цими Санітарними нормами.
Отже, згідно зі ст. 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та п. 43 Додатка № 1 до Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщеннях житлових та громадських будинків і на території житлової забудови затверджені Наказом Міністерства охорони здоров'я України 22.02.2019 №463, рівень шуму в житлових приміщеннях житла І категорії допускається в день не більше 40 дБА, в ніч не більше 30 дБА.
Разом з тим, в постанові про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 185746 від 27.09.2022 не зазначено, який саме рівень шуму був допущений позивачем згідно данних спеціальних технічних засобів вимірювання рівня шуму та не надано будь-яких доказів перевищення рівня шуму, установленого санітарними нормами, саме 16.07.2022 в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , яке орендує ФОП ОСОБА_1 .
З рапорту чергового Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області від 16.07.2022 (а.с. 55) вбачається, що 16.07.2022 о 00 год. 51 хв. надійшло повідомлення ОСОБА_6 про порушення тиші за адресою: АДРЕСА_2 , яке було оброблено 16.07.2022 о 01 год. 56 хв. Також, в рапорті зазначено, що прибувши на місце події та обстеживши прилеглу територію будь-кого порушення громадського порядку виявлено не було, потрапити на приватну територію не вдалось. Заявниця повідомила про регулярне порушення тиші за вказаною адресою, зокрема 16.07.2022, після 22.00 години за вказаною адресою гучно грала музика та галасували невідомі особи.
Також, 16.07.2022 до Білоцерківського районного управління поліції надійшла письмова заява ОСОБА_7 , в якій він просить прийняти міри до власниці будинку за адресою АДРЕСА_1 , яка здає в оренду будинок, де перебувають невідомі особи і чинять галас, порушують правопорядок. Дана заява була прийнята до розгляду, у ОСОБА_7 були відібрані пояснення та за результатами проведеної перевірки щодо його інформації складено довідку Білоцерківським РУП ГУНП у Київській області (а.с. 54, 56).
Отже, з матеріалів доданих до відзиву, вбачається, що особу, яка має відповідати за вчинення правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП, 16.07.2022 не було встановлено та лише 05.09.2022 поліцейським Терещенко В.В. було з'ясовано, що ОСОБА_1 є орендарем об'єктів нерухомого майна згідно договору від 16.06.2021, який вона надає в користування іншим (не встановленим) особам, що порушують правопорядок.
Отже, підставою для винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГАВ № 185746 від 27.09.2022 було лише два повідомлення від 16.07.2022 громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про порушення тиші за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Водночас, частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Таким чином, співробітник патрульної поліції має право виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення на місці вчинення правопорушення, лише коли особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, в іншому випадку уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, співробітник поліції 16.07.2022 протокол про адміністративне правопорушення не складав, а постанову серії ГАВ №185746 по справі про адміністративного правопорушення виніс лише 27.09.2022, тобто після спливу двох місяців і десяти днів з дня вчинення адміністративного правопорушення, в порушення вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП, згідно якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше двох місяців з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.
У разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені ст. 251 КУпАП), які відповідно до ст. 252 КУпАП повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів надалі виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові, - постанова ВС від 15.11.2018, №524/5536/17.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах ВС від 13.03.2020 справа №234/6323/17, від 31.10.2019 справа №398/3566/16-а, від 30.05.2018 справа №337/3389/16-а.
Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а).
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (постанова ВС від 27.06.2019 у справі №560/751/17).
Відсутність доказів вини позивача свідчить про незаконність постанови та необхідність її скасування.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 14.05.2020, №240/12/17).
Сам факт винесення оскаржуваної постанови не є доказом вчинення адміністративного правопорушення позивачем, саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 26 квітня 2018 року (справа №338/1/17).
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі №127/163/17-а).
В даному випадку до постанови про адміністративне правопорушення не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 182 КУпАП, а за таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення є недоведеним.
Відповідачі не довели в судовому порядку правомірність рішення - постанови серії ГАВ №185746 від 27.09.2022 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 182 КУпАП та при складенні постанови було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, що відповідає висновку колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі № 524/9827/16-а від 18.02.2020 року.
Крім того, відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа, тому з Головного управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 454,00 грн. (а.с. 1).
Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 139, 241, 242, 244, 246,255, 268-272, 286, 297 КАС України, ст. 7, 33, 182,222, 245, 251, 252, 256, 258, 280, 283, 289, 293 КУпАП, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 ) до поліцейського Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Терещенко Владислава Валерійовича(місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 3), Головного управління Національної поліції в Київській області(код ЄДРПОУ: 40108616, місцезнаходження: вул. Володимирська, 15, м. Київ, 01601), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ГАВ №185746 від 27.09.2022 по справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейський офіцером Білоцерківського РУП Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенантом поліції Терещенко Владиславом Валерійовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн..
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та проголошено 06.12.2022.
СуддяО. В. Бондаренко