Справа №279/2319/14-к
Провадження №1-в/279/339/22
іменем України
02 грудня 2022 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в колегіальному складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з секретарем ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , представника ВК-71 ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коростені спільне подання адміністрації Коростенської ВК-71 та спостережної комісії виконкому Коростенської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_8 ,
Вироком Коростенського міськрайоного суду Житомирської області від 20.06.2014 року, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростеня Житомирської області, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , засуджено за ст.ст.187 ч.4, 115 ч.2 п.6, 12, 70 ч.1 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24.09.2014 року вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.06.2014 року змінено за яким вважати ОСОБА_8 засудженим за ст.ст.187 ч.4, 115 ч.2 п.6, 12, 70 ч.1 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Ухалою Бердичівського міськрайоного суду Житомирської області від 13.07.2016 року ОСОБА_8 зараховно у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 31.12.2013 року по 24.09.2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку покарання 31.12.2013 року. Кінець строку покарання 07.04.2025 року.
Станом на 02.12.2022 року засуджений відбув 2/3 частини строку призначеного покарання. За час відбування покарання зарекомендував себе як особа, яка позитивно характеризується, сумлінно ставиться до праці, став на шлях виправлення. Невідбута частина покарання становить 2 роки 4 місяців 5 днів.
Адміністрація Коростенської ВК-71 та спостережна комісія виконкому Коростенської міської ради клопочуть про заміну йому не відбутої частини покарання більш м'яким у виді виправних робіт.
Захисник засудженого подання підтримав.
Представник Коростенської ВК-71 подання підтримав, зазначив, що за час відбування покарання ОСОБА_8 зарекомендував себе як особа, яка позитивно характеризується, сумлінно ставиться до праці, став на шлях виправлення за період вібування покарання в ДУ "Коростенська ВК-71" не допускав порушення встановленого порядку відбування покарання, не притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочувався адміністрацією установи. Зазначив, що з 27.07.2019 року засуджений переведений з державної установи "Бердичівська виправна колонія №70" до державної установи "Коростенська виправна колонія №71".
З 15.04.2022 року засуджений переведений до дільниці соціальної реабілітації, де працевлаштований на підприємстві колонії різноробочим, це означає, що засуджені, які відбувають покарання у таких дільницях: тримаються під наглядом, а на території житлової зони - під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території колонії.
Засуджений ОСОБА_8 надав суду заяву, в якій просив розгляд подання провести в його відсутність, подання підтримав.
Прокурор запречив проти задоволення подання. Зазначив, що так дійсно, згідно поданих до подання матеріалів ОСОБА_8 за період відбування покарання в держаних установах, в тому числі і в "Коростенській ВК №71", має рядь заохочень. Стягнення до ОСОБА_8 було застосовано за час вібування покарання в ДУ "Бердичівська виправна колонія №70". Відбуваючи покарання в ДУ "Коростенська ВК №71" засуджений ОСОБА_8 переведений до дільниці соціальної реабілітації, де працевлаштований на підприємстві колонії різноробочим, що відповідно для засудженого є полегшеними умовами відбування покарання, крім того ОСОБА_8 неодноразово судимий за умисні злочини, двічі відбував покарання в місцях позбавлення волі, до останнього двічі застосовувалось умовно-дострокове звільнення, однак засуджений не виправдав довіру, продовжив вчиняти злочини, в тому числі в період умовно-дострокового звільнення, тому заміна невідбутої частини покарання більш м'яким виправними роботами є несправедливим, а подання про таку заміну є необгрунтованим.
Заслухавши думку учасників, дослідивши подання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Так, згідно з п.3 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд має право вирішувати питання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.
За приписами ч.1 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч.3 ст.154 КВК України стосовно засудженого, щодо якого відповідно до статей 81, 82 Кримінального кодексу України може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміна невідбутої частини покарання більш м'яким, орган або установа виконання покарань у місячний термін надсилає клопотання до суду у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Адміністрація органу або установи виконання покарань після відбуття засудженим установленої Кримінальним кодексом України частини строку покарання зобов'язана в місячний термін розглянути питання щодо можливості представлення його до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання або до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Матеріали кримінального провадження містять подання в.о. начальника Коростенської ВК-71 ОСОБА_9 , погоджене з головою спостережної комісії Коростенського міськвиконкому ОСОБА_10 від 09 листопада 2022 року на зміну покарання більш м'яким ОСОБА_8 .
Згідно з ч.ч.1 та 3 ст.82 КК України особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.82 КК України заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила нове умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.
ОСОБА_8 засуджений вироком Коростенського міськрайоного суду Житомирської області від 20.06.2014 року за ст. ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.6, 12, 70 ч.1 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 24.09.2014 року вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20.06.2014 року змінено та вважати ОСОБА_8 засудженим за ст. ст. 187 ч.4, 115 ч.2 п.6, 12, 70 ч.1 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. Ухвалою Бердичівського міськрайоного суду Житомирської області від 13.07.2016 року ОСОБА_8 зараховно у строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 31.12.2013 року по 24.09.2014 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Початок строку покарання 31.12.2013 року. Кінець строку покарання 07.04.2025 року.
Тобто, ОСОБА_8 засуджений за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, відбуває основне покарання у виді позбавлення волі, на час розгляду подання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким відбув необхідні 2/3 призначеного судом покарання.
В той же час, одною із обов'язкових умов для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є доведеність засудженим, що він став на шлях виправлення, про що колегія суддів зазначає наступне.
Згідно роз'яснень п.2 Постанови №2 від 26 квітня 2002 року Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким того, що засуджений став на шлях виправлення (ч. 3 ст. 82 КК).
Сумлінна поведінка і ставлення до праці є необхідним і достатнім доказом виправлення засудженого. При цьому, висновок суду про виправлення засудженого повинен ґрунтуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставленні до праці за весь період відбування покарання, а не за час, який безпосередньо передує заміні невідбутої частини покарання на більш м'яке.
Як вбачається з характеристики на засудженого ОСОБА_8 останній в період з 09.01.2014 року по 02.10.2014 року утримувався в ДУ "Житомирська УВП №8", адміністрацією установи не заохочувався, порушень не допускав, до дисциплінарної відповідальності не притягувався. В період з 02.10.2014 року по 27.07.2019 року ОСОБА_8 утримувався в ДУ "Бердичівська ВК №70", за час відбуття покарання допускав порушення встановленого порядку виконання покарання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності, заохочувався адміністрацією установи.
Разом з тим, відомостей скільки разів засуджений ОСОБА_8 притягувався до дисциплінарної відповідальності, за що саме притягувався до дисциплінарної відповідальності, чи був в період з 09.01.2014 року по 27.07.2019 року працевлаштований, яку мав поведінку та ставлення до праці, ставлення до вчиненого злочину, матеріали долучені до подання не містять.
При цьому, ОСОБА_8 неодноразово судимий за умисні злочини, двічі відбував покарання в місцях позбавлення волі; вирок Коростенського міськрайонного суду від 20.06.2014 року містить дані щодо невизнання ОСОБА_8 своєї вини у вчиненні злочинів, з вироком суду не погоджувався та скористався своїм правом на апеляційне оскарження. Згідно оцінки ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення у засудженого ОСОБА_8 встановлено середній рівень ризику.
В період вібування покарання в ДУ "Коростенська ВК-71" з 15.04.2022 року засуджений переведений до дільниці соціальної реабілітації, де працевлаштований на підприємстві колонії різноробочим. Засуджені, які відбувають покарання у таких дільницях: тримаються під наглядом, а на території житлової зони - під охороною; у вільний від роботи час від підйому до відбою користуються правом вільного пересування в межах території колонії, що відповідно для засудженого є полегшеними умовами відбування покарання.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_8 з 02.10.2014 року по 27.07.2019 року ОСОБА_8 утримувався в ДУ "Бердичівська ВК №70" та в подальшому був переведений до виправної колонії середнього рівня безпеки ДУ "Коростенська ВК №70".
Таким чином, незважаючи на позитивну характеристику надану Коростенською ВК-71 засудженому ОСОБА_8 за період його відбуття покарання в Коростенській ВК № 71, судом не встановлено таких ґрунтовних даних про поведінку засудженого у весь період відбуття покарання та його особу, які свідчать, що процес виправлення досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим покарання у виді позбавлення волі перестає бути доцільним, то дого ж засудженому ОСОБА_8 режим утримання і відбування покарання двічі було пом'якшено: переведенням до виправної колонії середнього рівня безпеки; переведеням до дільниці соціальної реабілітації.
Тому необрунтованою є заміна невідбутої частини покарання саме на виправні роботу, при тому, що невідбута частина покарання становить значний термін 2 роки 4 місяці 5 днів.
В зв'язку з вищевикладеним, суд прийшов до висновку про відсутність підстав задоволення подання, а тому в задоволенні клопотання про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, слід відмовити.
Керуючись ст.537,539 КПК України,-
В задоволенні подання адміністрації Коростенської ВК-71 та спостережної комісії виконкому Коростенської міської ради про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким засудженому ОСОБА_8 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області протягом 7 діб з моменту отримання її копії через Коростенський міськрайонний суд.
Головуючий суддя ОСОБА_1 .
Судді:
1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_3
копія згідно з оригіналом