Справа № 296/4204/20
2-др/296/25/22
додаткове
17 листопада 2022 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
при секретарі Репіковій З.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №296/4204/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участі третьої особи Житомирської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира №296/4204/20 2/296/767/22 від 21 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до ОСОБА_3 за участі третьої особи Житомирської міської ради про встановлення порядку користування земельною ділянкою, зобов'язання вчинити певні дії.
На п'ятий день після ухвалення рішення, 26 вересня 2022 року представник відповідача надав суду письмове клопотання про ухвалення в справі додаткового рішення щодо стягнення з позивача на користь ОСОБА_3 , відповідно до п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судових витрат, пов'язаних з її розглядом у сумі 27 600,00 грн., в яких витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 23 600,00 грн. та сплачені останньою 4 000,00 грн. за проведення експертизи.
Ухвалою судді від 28 вересня 2022 року призначено судовий розгляд клопотання про ухвалення додаткового рішення.
В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотання, представник відповідача його підтримав та просив задовольнити. Також, представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні вказав на описку в прохальній частині клопотання про стягнення судових витрат й уточнив, що просить судові витрати на правничу допомогу стягнути з позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє в задоволенні заяви про винесення додаткового рішення виходячи з наступного.
Згідно із п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 33 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п.2 ч.2, 3, 8 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Частиною 3 ст.141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (п.8 ст.141 ЦПК України).
Встановлено, що для представництва у суді інтересів ОСОБА_3 і надання допомоги з правових питань в справах за позовом останньої, 22 лютого 2021 року між позивачем і адвокатом Сищуком Віктором Володимировичем було укладено договір про надання правової допомоги та процесуальне представництво №22/21.
В судовому засіданні 21.09.2022 представник відповідача Сищук В.В., до завершення судових дебатів вказав, що докази витрат на правничу допомогу будуть надані суду протягом п'яти днів.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно копії акту виконаних робіт від 21 вересня 2022 року, підписаного адвокатом Сищук В.В. та відповідачем ОСОБА_3 , сторони дійшли згоди щодо суми витрат за надану адвокатом правову допомогу, яка становить 23 600,00 грн. Відповідно квитанцій до прибуткового касового ордера №22/21 і 22/21-О від 22 вересня 2022 року послуги адвоката у сумі 23 600,00 грн. оплачено відповідачем у повному обсязі.
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Відтак, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала на виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Зазначений підхід до вирішення питання зменшення витрат на правничу допомогу знайшов своє відображення і в постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа №280/2635/20).
Суд приймає до уваги докази надання ОСОБА_3 правничої допомоги при розгляді справи, розміру її витрат на оплату правничої допомоги, обсяг виконаних адвокатом робіт, їх складність, необхідність та, визначену в акті від 21 вересня 2022 року, вартість, й вважає, що їх розмір є завищенним.
Враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, їх складності та виконаної адвокатом роботи, значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.
Крім того, суд вважає, що вимоги про стягнення з позивача на користь відповідача грошових коштів за проведення експертизи є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з висновку судового експерта Свістунова Ігора Сергійовича за результатами проведення земельно-технічної експертизи №1113/04-2021 від 28 квітня 2021 року, експертизу проведено за ініціативою відповідача та її висновок судом до уваги не прийнято й в основу судового рішення, як доказу, не покладено.
Керуючись ст. 137, 138, 141, 270 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №296/4204/20 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.
В решті вимог заяви відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. П. Маслак