справа 278/3313/22
про відкриття спрощеного позовного провадження у справі
06 грудня 2022 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Євген Татуйко, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку,--
До суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою суду від 18 листопада 2022 року вище згадану позовну заяву залишено без руху з наданням її автору часу на усунення недоліків зазначених у даній ухвалі.
2 грудня 2022 року на виконання вказаної ухвали суду представником позивача до суду скеровано заяву про усунення недоліків.
Окрім цього, до даної заяви долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення кінцевого рішення за наслідками розгляду справи. В обґрунтування заявленого адвокат Яницька М.В. зазначає, що оскільки позивач, на момент звернення до суду із даним позовом, перебувала у відпустці без збереження заробітної плати, то її матеріальне становище не дозволяє сплатити судовий збір при звернені у повному обсязі.
Проаналізував матеріли зазначеного клопотання у сукупності із матеріалами справи судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Позивач просить суд у рамках даного провадження визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку. Вартість вказаного об'єкта нерухомості згідно звіту про оцінку майна становить 505058 гривень.
При зверненні до суду заявниця сплатила судовий збір у розмірі 4000 гривень.
Разом з тим, ОСОБА_1 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати з 29 вересня 2022 року по 20 листопада 2022 року.
Нормами законодавства дані правовідносини врегульовано наступним чином.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами ч.ч. 1-2 ст. 136 ЦПК України визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 цього Кодексу залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 8 вище вказаного закону визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Проаналізував зазначене клопотання у сукупності із нормами законодавства, якими врегульовано дані правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на те, що, дійсно, оскільки позивач, на момент звернення до суду із даною позовною заявою, перебуває у відпустці без збереження заробітної плати, то її фінансовий стан об'єктивно не дозволяє сплатити судовий збір у повному обсязі. Відтак, суд вважає за доцільне, відстрочити сплату судового збору за розгляд даної справи до ухвалення судом кінцевого рішення за наслідками розгляду справи.
У решті, враховуючи, що заява в основному відповідає вимогам ст. ст. 175 - 177 ЦПК України, підстав для її повернення та відмови у відкритті судом на даний час не встановлено, інші можливі недоліки підлягають усуненню в ході розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 136, 176, 177, 187 ЦПК України, суд,--
Клопотання задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення кінцевого судового рішення у даній справі.
Відкрити спрощене позовне провадження у даній справі без повідомлення сторін за наявними матеріалами.
Надати відповідачеві можливість протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позов, заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та клопотання щодо проведення розгляду справи з повідомленням сторін у судовому засіданні.
Надати позивачеві можливість протягом п'яти днів з дня отримання відзиву для направлення відповіді на відзив, клопотання щодо проведення розгляду справи з повідомленням сторін у судовому засіданні та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачеві надати можливість направити заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
У разі ненадання учасниками справи копії відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк та ненадання доказів про це, судом може бути накладено стягнення у виді штрафу (п. 4 ч. 1 ст. 148 ЦПК України).
Надати третім особам (за їх наявності) строк на протязі десяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження для подачі пояснень по суті спору.
Суд наголошує, що положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду даної справи, визначено наступне.
Розгляд цивільних справ здійснюється за принципом диспозитивності (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) та змагальності (ст. 12 ЦПК України), які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування позицій сторін не може перебирати на себе суд (загальне правило) або інша сторона. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).
Суд сприяє сторонам в реалізації їх прав, в тому числі, щодо збирання доказів лише у разі, коли дані докази мають значення для справи та сторони не можуть їх отримати самостійно. У клопотанні щодо витребування доказів має бути зазначено, який доказ слід отримати, обставини, які можуть вони підтвердити, або спростувати певні аргументи, підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа та вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійно його отримати (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).
Експертиза у справі може бути призначена судом або висновок експерта можна провести за особистим зверненням сторін (п.1.8 розділу І Інструкції про призначення і проведення судових експертизи та експертних досліджень затвердженої наказом № 53/5 від 8 жовтня 1998 року). Обидва варіанти отримання експертиз мають однакову юридичну силу доказу.
Законом не вимагається обов'язкового проведення судового засідання для вирішення питання щодо призначення експертизи судом (ст. ст. 103, 104 ЦПК України) або витребування доказів (ст. 84 ЦПК України). В разі ініціювання стороною вирішення питання щодо призначення експертизи судом друга сторона може письмово викласти своє ставлення щодо даного питання як загалом так і безпосередньо щодо вирішення конкретних питань, експертної установи і т.п.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Євген Татуйко