Дата документу 16.11.2022
Справа № 334/3316/22
Провадження № 2/334/2406/22
16 листопада 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Добрєва М.В.,
за участю секретаря Прийменко А.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати аліментів,-
17.08.2022 позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 (раніше - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2012 року у справі № 2/0825/1137/2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400,00 грн. щомісяця, починаючи з 30.03.2012 року до досягнення дитиною повноліття.
За вказаним вище рішенням суду був виданий виконавчий лист, який нині перебуває на примусовому виконанні у Хортицькому ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12.06.2019 року у справі № 334/9447/18 було збільшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11.05.2012 року до 1500,00 грн. щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Станом на теперішній час відповідно до Довідки № 65341 від 03.08.2022р. заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на 01.08.2022 року складає 87900,00 грн., а розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 1 114 976,00 грн.
Посилаючись на вказані вище обставини, керуючись положеннями ч.1 ст. 196 СК України, позивач вважає, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 87900,00 грн.
Постановою державного виконавця від 13.09.2018 року у виконавчому провадженні № 33239825 на відповідача було накладені штрафи, передбачені ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», загальна сума яких складає 9334,40 грн., тому відповідно до положень ст..196 СК України підлягає стягненню з відповідача 78565,60 грн.
ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь пеню, нараховану за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 78565,60 грн.
Ухвалою судді від 18.08.2022 позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, у якій просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причини, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, в порядку ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення.
За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (раніше - ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка постійно проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2012 року у справі № 2/0825/1137/2012 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400,00 грн. щомісяця, починаючи з 30.03.2012 року до досягнення дитиною повноліття.
За вказаним вище рішенням суду був виданий виконавчий лист, який нині перебуває на примусовому виконанні у Хортицькому ВДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).
Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 12.06.2019 року у справі № 334/9447/18 було збільшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 11.05.2012 року до 1500,00 грн. щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Станом на теперішній час відповідно до Довідки № 65341 від 03.08.2022р. заборгованість зі сплати аліментів ОСОБА_2 станом на 01.08.2022 року складає 87900,00 грн., а розмір пені за прострочення сплати аліментів становить 1 114 976,00 грн.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати свою неповнолітню дитину.
У відповідності до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом.
Згідно із ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Як роз'яснено у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.
З'ясувавши повно, всебічно та об'єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні в матеріалах справи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв'язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд вважає встановленим та доведеним факт існування заборгованості зі сплати аліментів саме з вини відповідача, оскільки як встановлено судом, ОСОБА_2 , будучи обізнаним про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки за рішенням суду, жодного платежу з 01.07.2018 року по 31.07.2022 року не здійснив, чим допустив утворення заборгованості зі сплати аліментів, при цьому, доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти, або доказів, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з незалежних від нього причин, відповідач суду не надав.
Крім того, суд враховує, що обчислений державним виконавцем розмір заборгованості по аліментам в сумі 87900,00 грн., сторонами не оскаржувався, доказів, які б спростували розмір цієї заборгованості, суду не надано, а тому такий розрахунок суд вважає вірним, належним та обґрунтованим і бере його до уваги при ухваленні вказаного рішення.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року (справа № 572/1762/15ц, провадження № 14-37цс18), викладено правову позицію, відповідно до якої неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. ЇЇ завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, з урахуванням правої природи пені, яка є дієвим стимулом належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
При цьому сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
З огляду на те, що аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Тобто неустойка (пеня) за один місяць рахується так: заборгованість за аліментами за місяць помножена на 1 % пені і помножена на кількість днів місяця, в якому виникла заборгованість. Загальна сума неустойки (пені) визначається шляхом додавання нарахованої пені за кожен із прострочених платежів (за кожен місяць).
Згідно розрахунку позивача, який долучений до позовної заяви, розмір пені, нарахованої за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01.04.2012 по 31.07.2022, становить 1 114 976,00 грн.
Керуючись положеннями ч.1 ст. 196 СК України, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 87900,00 грн.
Постановою державного виконавця від 13.09.2018 року у виконавчому провадженні № 33239825 на відповідача було накладені штрафи, передбачені ч.14 ст.71 ЗУ «Про виконавче провадження», загальна сума яких складає 9334,40 грн., тому відповідно до положень ст..196 СК України підлягає стягненню з відповідача 78565,60 грн.
Виходячи із зазначеного правового висновку, а також враховуючи вимоги ст. 194 СК України, суд погоджується із розрахунком позивача, оскільки розрахунок заборгованості за аліментами та пені, нарахованої за несвоєчасну сплату аліментів, відповідає вищевикладеним вимогам законодавства, та вказаний розрахунок жодним чином не спростований відповідачем, у зв'язку із чим суд доходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 78 565,60 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру про стягнення пені, нарахованої за несвоєчасну сплату аліментів, ціна позовної вимоги складає 78 565,60 грн., та 1 % від ціни вказаної позовної вимоги складає 1920 грн., то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 785,65 грн.
Керуючись ст. ст. 11-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, ст. 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені, нарахованої за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 пеню за прострочення сплати аліментів у розмірі 78 565,60 (сімдесят вісім тисяч п'тсот п'ятдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір на користь держави у сумі 786,65 (сімсот вісімдесят шість) гривень 65 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Добрєв М. В.