Справа № 715/3504/22
Провадження № 3/715/2039/22
06.12.2022 смт. Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуркан В.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону імені генерала-хоружного Олександра Пилькевича Західно регіонального управління Державної прикордонної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.204-1 КУпАП,-
02 грудня 2022 року о 23 год. 53 хв. у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», що знаходиться на території Тереблеченської об'єднаної територіальної громади Чернівецького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 », було виявлено громадянина України ОСОБА_1 . Під час перевірочних заходів було встановлено, що 25 лютого 2022 року о 21 години 12 хвилин громадянин України ОСОБА_1 здійснив незаконний перетин державного кордону з України в Румунію в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», без відповідного документу, який дає право на перетин державного кордону України, а саме перетнув державний кордон з України в Румунію по закордонному паспорту громадянина Румунії № НОМЕР_2 , тим самим порушив вимоги ст.ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», постанови КМУ № 57 від 27.01.1995 року «Про затвердження правил перетинання Державного кордону України громадянами України» та ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
З матеріалів справи, зокрема з паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 , виданого 18 березня 2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 є громадянином України, будь яких документів на спростування цього факту суду не було подано.
Згідно ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну згідно ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України» є: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) посвідчення особи моряка; 5) посвідчення члена екіпажу; 6) посвідчення особи на повернення в Україну (дає право на в'їзд в Україну). Аналогічні норми закріплені у Постанові Кабінету Міністрів України №57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство» в Україні діє принцип єдиного громадянства, відповідно до якого, якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
Виходячи з вищевказаних норм, з огляду на принцип єдиного громадянства (п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про громадянство»), ОСОБА_1 будучи громадянином України та вступивши у вказані правові відносини, 25 лютого 2022 року при виїзді з території України у пункті пропуску на паспортний контроль зобов'язаний був пред'явити один з документів, що передбачений ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України», який відповідно дає право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Проте, при перетині кордону ОСОБА_1 , як громадянин України, не пред'явив відповідний документ, який надає право на перетин Державного кордону України громадянам України. При цьому він при виїзді з України у пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне» пред'явив власний закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 , який в даному випадку, йому, як громадянину України, не дає право на перетин Державного кордону України.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП, полягає у перетинанні або спробі перетинання Державного кордону України будь-яким способом, поза пунктами пропуску через Державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади, а суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
З огляду на викладені обставини, достовірно встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 25 лютого 2022 року здійснив перетин Державного кордону України без відповідних документів, які надають право на перетин кордону громадянами України, які передбачені ст.2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України».
Слід заначити, що суд враховує Європейську Конвенцію «Про громадянство» від 06.11.1997 року, яка ратифікована Україною згідно Закону від 20.09.2006 року, відповідно до якої Україна зобов'язалась гарантувати права громадян із множинним громадянством.
Зокрема, згідно ст.17 Конвенції, громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави-учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Оскільки, ОСОБА_1 є також громадянином України та має відповідні права а також обов'язки як громадянин України, зокрема діяти в межах законодавства України, тому маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон, вважаю, що ОСОБА_1 при перетині кордону мав діяти згідно Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадянами України».
Таким чином, у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.204-1 КУпАП.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує всі обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь вини, характер вчиненого адміністративного правопорушення, а тому вважаю можливим призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст.40-1 КУпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI у редакції від 24.02.2022 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481,00 грн.
У разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з порушника підлягає стягненню 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 496,20 грн. (З розрахунку 0,2*2481,00=496,20 ).
На підставі ч.1 ст.204-1 КУпАП та керуючись ст.ст. 252, 283-285, 287 КУпАП суд та ст.4 Закону України “Про судовий збір”,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок в доход держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень, 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд протягом 10-ти діб з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.