Дата документу 05.12.2022
Справа № 334/5710/22
Провадження № 2-н/334/465/22
про відмову у видачі судового наказу
05 грудня 2022 року суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Фетісов М.В., розглянувши заяву про видачу судового наказу Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком,
встановив:
представник заявника ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з боржниці на користь заявника заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком у сумі 8 811,92 гривень.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступних висновків.
Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов'язані зі стягненням з боржника грошових коштів.
До характерних ознак наказного провадження належать: документальність, тобто наявність письмових доказів, що підтверджують вимоги заявника, які є безспірними, спрощеність та відсутність цивільної процесуальної форми (без виклику та участі сторін).
Підставою для видачі судового наказу є вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Вказане твердження ґрунтується на положеннях пункту 3 частини третьої статті 163 ЦПК України, яке передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
До заяви доданий Договір № 744/Д від 28.03.2019 зі строком дії до 05.09.2019 (п. 5.1 Договору). Відповідно до розрахунку заборгованості заявником пред'явлена вимога про стягнення заборгованості за період з 01.04.2019 до 30.10.2022.
Будь-якого іншого договору, чинного на час звернення з відповідною заявою до суду або доказів пролонгації Договору № 744/Д від 28.03.2019 за період з 05.09.2019 по 30.10.2022 заявником не надано.
Крім цього, відповідно до розрахунку заборгованості, заявником нарахована боржниці заборгованість у квітні 2022 року в сумі 5 117,76 гривень. Проте, згідно з п. 2.1. Договору № 689/Д від 21.02.2019 розмір щомісячної плати за надані послуги з управління будинком складає 284,32 гривень. Доказів, що вказують на правильність і безспірність розрахунку цієї заборгованості заявник не подав.
Таким чином, строк дії договору сплив за вимогами з 06.09.2019 до 30.10.2022, також заявником не обґрунтована вимога про стягнення заборгованості за квітень 2022 року в сумі 5 117,76 гривень, у зв'язку з чим до заяви не додані докази, які б свідчили про безспірність вимог заявника.
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України, на підставі пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Вказані висновки в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Відповідно до положень частини другої статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 163, 165, 166, 260 ЦПК України, суддя
постановив:
відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.
Роз'яснити Комунальному підприємству «Запоріжремсервіс», що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: