Справа № 646/56/22
№ провадження 1-кс/646/133/2022
11.01.2022 м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , слідчого - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000043 від 08.01.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно непрацюючого, неодруженого, без реєстрації, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, відносно якого на розгляді Червонозаводського районного суду м. Харкова перебувають обвинувальні акти: обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 201822006000438 від 03.03.2018 за ч.1 ст. 185 КК України, 26.03.2018 направлений до Червонозаводського районного суду м. Харкова; обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019220060000350 від 06.02.2019 за ч.2 ст. 186 КК України, 25.02.2019 направлений до Червонозаводського районного суду м. Харкова; обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021225060000182 від 03.03.2021 за ч.1 ст. 309 КК України, 23.04.2021 направлений до Червонозаводського районного суду м. Харкова.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000043 від 08.01.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
В обґрунтування клопотання, слідчий зазначив, що приблизно в середині грудня 2021 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_5 , з мотивів раптово виниклих неприязних відносин, знаходячись на кухні квартири АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, умисно, без будь-якого попередження, з метою завдання фізичного болю, знаходячись навпроти раніше знайомої йому ОСОБА_7 , наніс останній не менше двох ударів кулаком правої руки в ділянку обличчя. Після того, як ОСОБА_7 впала на підлогу, ОСОБА_5 , перебуваючи у положенні стоячи, наніс близько 5-6 ударів правою ногою в область тулубу та животу ОСОБА_7 .. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 схопив дерев'яний стілець, розташований на кухні вищевказаної квартири, яким наніс один удар в область обличчя та один удар в область тулубу потерпілої.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 померла.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлені достатні підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, - умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
Отже, щоб запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, орган досудового слідства вважає, що до підозрюваного ОСОБА_5 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, пояснив, що на його думку підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 зазначеного кримінального правопорушення, а також ОСОБА_5 , перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; може вчинити інше кримінальне правопорушення, що передбачено п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив клопотання задовольнити у повному обсязі.
Підозрюваний ОСОБА_8 у судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав, заперечував проти задоволення даного клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши обґрунтування клопотання сторони обвинувачення, заперечення підозрюваного, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, надані докази захисником, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
08.01.2022 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12022221140000043, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, - умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілої.
Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 08.01.2022 - водойми, серед болотної місцевості, навпроти вул. Грозненська м. Харкова; протоколом огляду місця події від 09.01.2022 - квартири АДРЕСА_2 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 ; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом додаткового слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 ; протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_5 .
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких умов, щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Отже, ризик - це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав. З огляду на обставини кримінального провадження існує певна ймовірність того, що ОСОБА_5 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій.
Отже, ризики є реальними та їх запобіганню необхідний достатній рівень належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 злочину свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені ч. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк 7 (семи) до 10 (десяти) років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності, шляхом переховування від правоохоронних органів та суду; відсутність міцних соціальних зв'язків; відсутність офіційного місця роботи. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 після нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, не надав медичної або іншої допомоги останній безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення. Більш того, заховав тіло померлої на балконі за місцем свого фактичного мешкання та приблизно через неділю після злочинних дій викинув тіло в пруд, що свідчить про розуміння підозрюваним скоєного та спробу уникнути законного покарання. Незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні в тому числі на тих, що не допитані в ході досудового розслідування, що підтверджуються тим, що підозрюваному відомі анкетні дані, місця мешкання свідків, потерпілого, що свідчить про реальну можливість вчинення спроб неправомірного впливу на останніх з метою надання необхідних підозрюваному показів в майбутньому, враховуючи вимоги ст.23 КПК України. Вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочин проти життя та здоров'я особи, характер якого свідчить про особливий цинізм його вчинення та реальну можливість продовження підозрюваним його злочинної діяльності та вчинення нових кримінальних правопорушень. Крім того, відносно ОСОБА_5 на розгляді Червонозаводського районного суду м. Харкова перебувають обвинувальні акти щодо скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185 КК України, ч.2 ст.186 КК України, ч.1 ст.309 КК України, що свідчить про неявку останнього до суду та бажання уникнути справедливого, законного покарання.
Таким чином, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення (злочину), у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , що загрожує підозрюваному, оскільки відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст. 121 КК України, є тяжким злочином, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 10 (десяти) років, також те, що останній раніше судимий, відносно якого на розгляді Червонозаводського районного суду м. Харкова перебувають обвинувальні акти: обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1201822006000438 від 03.03.2018 за ч.1 ст. 185 КК України, 26.03.2018 направлений до Червонозаводського районного суд м. Харкова; обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220060000350 від 06.02.2019 за ч.2 ст. 186 КК України, 25.02.2019 направлений до Червонозаводського районного суду м. Харкова; обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021225060000182 від 03.03.2021 за ч.1 ст. 309 КК України, 23.04.2021 направлений до Червонозаводського районного суду м. Харкова, що вказує на небажання ставати та шлях перевиховання та виправлення, офіційно ніде не працює, легального джерела доходу не має, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України - тому обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.
Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, що може бути достатньою причиною разом з іншими обставинами для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки відповідно п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Москаленко проти України" Європейський Суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Слідчий зазначив, що аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але слідчий суддя вважає, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Крім того, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п. 35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 «Летельє проти Франції»). Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини рішення «Шалімов проти України» від 04.04.2010, заява №20808/02, п.50, ECHR 2010, «тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають правило поваги до особистої свободи» (справа «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.153, ECHR 2000IV, справа «Харченко проти України»).
Також, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати особу у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
На підставі вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, тобто у злочині, який спричинив загибель людини, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
У зв'язку з чим, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СВ ВП №1 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000043 від 08.01.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Обрати у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком шістдесят днів, в межах строку досудового розслідування.
Строк тримання під вартою обчислювати з моменту постановлення ухвали, тобто з 11.01.2022 року.
Дата закінчення дії ухвали 10.03.2022 року (включно).
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 14.01.2022 о 14 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя - ОСОБА_1