Справа № 504/3738/22
Номер провадження 1-кп/504/767/22
06.12.2022 рокусмт.Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022164330000143 від 10.09.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
В провадженні Комінтернівського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12022164330000143 від 10.09.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
В судовому засіданні прокурор Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки строк обраного на досудовому розслідуванні запобіжного заходу спливає, а перебуваючи на волі останній може переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_4 підтримала клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник-адвокат ОСОБА_5 , не заперечували проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
На підставі цього, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Прецедентне право Конвенції розробило чотири базових прийнятних підстави для відмови у звільненні особи з під варти:
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення не з'явиться на суді /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення у випадку звільнення прийме дії, направлені на перешкоджання відправленню правосуддя /справа Stogmuller против Austria/;
- ризик, що особа, якій пред'явлено обвинувачення, здійснить подальші правопорушення /справа Matznetter против Austria/;
- ризик, що особа порушить громадський порядок /справа Letellier против France/.
Продовжене тримання під вартою може бути виправдано в тому випадку, якщо існують конкретні ознаки того, що це дійсно вимагається виходячи з інтересів суспільства, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважують правило поваги особистої свободи /справа W. против Switzerland, судове рішення від 26.01.1993 року § 30/.
Суд, оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, враховуючи принцип презумпції невинуватості, приходить до наступного.
Так, ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні умисного особливо тяжкого злочину, раніше судимий, має непогашену судимість, він офіційно не працює, не навчається, в нього немає офіційного джерела доходу. Вказані обставини з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, характеру інкримінованого злочину свідчить про існування ризику переховування від суду.
Також, ризик впливу на потерпілу та свідків здається суду явно переконливим, оскільки обвинувачений шляхом вмовляння, переконання чи погроз може вплинути на них з метою зміни показань під час судового розгляду.
Реальна небезпека чинення тиску на свідків може мати місце на початковій стадії досудового розслідування цієї справи, і може зменшитись лише з певним часом (справа «Летельє проти Франції», 12369/86, 26 червня 1991 року).
Наразі допит жодних осіб не проводився, тому заявлений прокурором ризик можливості незаконного впливу на потерпілу та свідків є вкрай актуальним.
Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є також обґрунтованим, так як обвинувачений з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може підшукати свідків або речові та інші докази, які створять алібі у вчиненні злочину.
Крім того, оскільки обвинувачений раніше судимий, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в період іспитового строку, що свідчить про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення в разі його перебування на волі.
Враховуючи, що обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено, застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти доведеним ризикам, зважаючи на обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним обрати запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
Обираючи ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд вважає, що саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи, що злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_6 вчинений із застосуванням насильства/погрозою застосування насильства, суд вважає, що встановлювати розмір застави є недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 197, 372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 06.12.2022 року.
Закінчення строку тримання під вартою визначити 04.02.2023 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення - для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1