Справа № 504/526/20
Провадження № 2/504/406/22
"30" серпня 2022 р. смт. Доброслав Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Доброва П.В.,
за участю секретаря судового засідання Данько Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОС «Степове» про визнання дій протиправними та скасування рішень технічної комісії,-
В провадженні суду перебуває зазначена справа.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву, в якій просить зобов'язати Голову об'єднання садоводів «Степове» відновити користування електропостачання дільниці №2798 по вул. 25 ОС «Степове».
Заява обґрунтована тим, що починаючи з грудня 2019 року відбувається реальна загроза заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та третіх осіб, оскільки позивач фактично майже третій рік перебуває без електроенергії, що призводить до неможливості належним чином користуватися житлом та електропобутовими приладами, створює дискомфорт у середовищі існування позивача та третіх осіб і неможливість проживання у належному майні, до ухвалення рішення в справі, що в подальшому у разі задоволення позову призведе до неможливості повного відновлення прав та законних інтересів позивача, що порушені в результаті відключення будинку від електропостачання та водопостачання за весь період часу розгляду судом даної справи та просить забезпечити позов, зобов'язавши відповідача негайно відновити електропостачання до належного йому на праві власності садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд установив наступне.
Заява про забезпечення позову, згідно пункту 2, 3 частини першої статті 152 ЦПК України, може бути подана одночасно з пред'явленням позову та після відкриття провадження у справі.
Приписами статті 151 ЦПК України визначений зміст і форма заяви про забезпечення позову, які заявником дотримані.
Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як установлено судом, позивач є власником земельної ділянки та садового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .
Електропостачання до вказаного садового будинку припинено з 26.12.2019 року.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 просить визнати дії Голови правління Об'єднання садоводів «Степове» в припинення електричної енергії до садового будинку, розташованого на земельній ділянці АДРЕСА_2 протиправними; скасувати акти №63 від 09.12.2019 року, №65 від 19.12.2019 року, протоколи технічних комісій ОС «Степове» від 12.12.2019 року, від 26.12.2019 року в припинення користування електричної енергії на земельну ділянку №2798, в нарахуванні обсягу і вартості не облікованої електричної енергії в період з29.06.2017 року по 26.12.2019 року, зобов'язати відновити користування електричною енергією і опломбувати комутаційний апарат на садовому будинку вказаної земельної ділянки.
Тобто, предметом даного позову є саме оскарження нарахованої відповідачем актів про припинення електричної енергії із зазначенням сум заборгованості.
У заяві про забезпечення позову позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом відновлення електропостачання до земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, територія Красносільської сільської ради Одеського району, земельна ділянка № НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 .
Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначаються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Електропостачальником, з огляду на пункт 30 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», є суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.
При цьому, споживачем є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (пункт 84 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Приєднання електроустановки - це надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності (пункт 70 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
Відповідно до пункту 1.2.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (далі - ПРРЕЕ), на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Пунктом 1.2.7 ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу та укладається в установленому цими Правилами порядку.
З огляду на приписи ПРРЕ, електрична мережа, створена на правах спільної власності на обмеженій території земельної ділянки ОС «Степове» та використовується членами товариства, співвласників цієї мережі для задоволення їх потреб в електричній енергії, визначених статутом товариства, є малою системою розподілу, тобто територією (або частиною території) адміністративно-територіальної одиниці, де розташовані об'єкти електроенергетики малої системи розподілу, призначені для розподілу електричної енергії користувачам малої системи розподілу, електричні мережі споживачів, які живляться від мереж малої системи розподілу (пункт 1.1.2 глави 1.1 р. І ПРРЕЕ).
Відповідно до пункту 9.1.4. глави 9.1. р. ІХ Кодексу систем розподілу, відповідач може виконувати функції оператора малої системи розподілу.
Таким чином, відповідно до приписів Закону України «Про ринок електричної енергії», ПРРЕЕ, Кодексу систем розподілу, відповідач у спірних правовідносинах не має статусу електропостачальника.
Тому, посилання заявника, що міститься у її заявах про відновлення електропостачання, зокрема на обов'язок відповідача відновити електропостачання згідно пункту 7.11 ПРРЕЕ не ґрунтується на нормах законодавства, оскільки такий обов'язок покладається саме на електропостачальника, а не на оператора малої системи розподілу.
Разом з цим, на думку суду наявні підстави для застосування заходів забезпечення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Частиною другою статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначено в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
У пункті 4 вказаної Постанови, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Верховний Суд у постановах від 08 жовтня 2018 року у справі №913/257/18, від 17 жовтня 2018 року у справі №183/5864/17-ц, від 21 листопада 2018 року у справі №752/6255/18 при розгляді скарг на ухвали про застосування заходів забезпечення позову неодноразово викладав наступні висновки.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказала, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
З висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеної в постанові від 07 жовтня 2019 року в справі № 752/20385/18 убачається, що цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.
На думку суду необхідність застосування заходів забезпечення випливає із фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що їх незастосування призведе до ускладнення ефективного поновлення порушених прав та інтересів позивача ОСОБА_1 , за захистом яких він звернувся.
Так, позивач обмежений у користуванні у повному обсязі належною йому власністю - садовим будинком за його цільовим призначенням, указане обмеження є триваючим, що в свою чергу може завдати шкоди правам і законним інтересам позивача.
Суд вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача, оскільки після відновлення енергопостачання та водопостачання, спожита позивачем електроенергія і вода, що буде одержана, повинна фіксуватися приборами обліку споживача та сплачуватися її вартість згідно тарифів.
На думку суду указаний вид забезпечення позову є єдиним ефективним способом запобігти можливим порушенням прав позивача до вирішення спору по суті.
Види забезпечення позову визначені в статті 150 ЦПК України, серед яких є заборона вчиняти пенні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України) та інші заходи у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (пункт 10 частини першої статті 150 ЦПК України).
Підстав, щодо обов'язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, судом не встановлено.
Ураховуючи викладене, заява про забезпечення позову є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 151, 153, 208-210 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи для забезпечення позову шляхом зобов'язання Об'єднання садоводів «Степове» відновити електропостачання та водопостачання садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 до винесення рішення по справі.
Копію ухвали направити Об'єднання садоводів «Степове» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання через Комінтернівський районний суд Одеської області.
У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя П.В. Добров