Справа № 947/28359/22
Провадження № 1-кс/947/11997/22
30.11.2022 року
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , перекладача ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022160000000659 від 27.09.2022 року відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кагул Республіки Молдова, з середньою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на території України постійного місця проживання не маючого, раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ст. 257, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч.1 ст.263 КК України,
В провадження слідчого судді Київського районного суду міста Одеси надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022160000000659 від 27.09.2022 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обставини вчинення кримінального правопорушення викладені слідчим письмово в клопотанні.
Слідчий звертається з клопотанням обґрунтовуючи його тим, що існують ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризик переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати, або спотворити будь яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав у повному обсязі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував щодо клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою, зазначивши, що ризики необґрунтовані та не доведенні. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 виділено в окреме провадження, з матеріалами якого підозрюваний ознайомлюється. Просив відмовити в задоволенні клопотання.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання та матеріали, якими клопотання обґрунтовується, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При розгляді клопотання слідчого, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
Згідно п.32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, та відповідно до п.219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» («NechiporukandYonkalo v. Ukraine») від 21 квітня 2011 року, заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі «Харченко проти України», п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkeviciusv. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).
Крім того, Європейський суд з прав людини у п.п. 68-69 Рішення від 17.10.2013 року у справі «Таран проти України» зазначив, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, не достатньо того, щоб цей захід здійснювався відповідно до національного законодавства; він також має бути необхідним за конкретних обставин (див. рішення від 27 лютого 2007 року у справі «Нештяк проти Словаччини» (Neљќбk v. Slovakia), заява № 65559/01, п. 74). На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення (див. рішення у справі «Ладент проти Польщі» (Ladent v. Poland), заява № 11036/03, п. 55, ECHR 2008-... (витяги), і від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), заява № 38717/04, п. 86).
Суд також постановив, що пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пункти 56 і 59, з подальшими посиланнями).
Відповідно до ч.3 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як встановлено в судовому засіданні, 22.07.2022 року в рамках кримінального провадження №12020160150001157 від 21.10.2020 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 255, ст. 257, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 16.12.2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії до 11.02.2022 року, 09.02.2022 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком дії до 15.03.2022 року, 11.03.2022 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 14.05.2022 року 13.05.2022 року продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 15.06.2022 року, 14.06.2022 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 12.08.2022 року. Останній раз, 11.08.2022 року слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 07.10.2022 року.
Разом з цим, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 14.06.2022 у кримінальному провадженні №12021162480000350 від 04.04.2021 строк досудового розслідування продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 15.12.2022.
30.06.2022 на підставі постанови прокурора матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 12021162480000394 від 11.03.2021, №12021162480000350 від 04.04.2021, № 12022160000000215 від 07.04.2022, № 12022160000000214 від 07.04.2022, № 12021162150001094 від 08.11.2021 об'єднані в одне кримінальне провадження за № 12021162480000394 від 11.03.2021.
14.07.2022 на підставі постанови прокурора кримінальне провадження №12021162480000394 від 11.03.2021 об'єднано з кримінальним провадженням №12020160150001157 від 21.10.2020 під єдиним номером №12020160150001157.
22.07.2022 ОСОБА_8 в установленому законом порядку в рамках кримінального провадження №12020160150001157 від 21.10.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ст.257, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.
26.09.2022 ОСОБА_8 в установленому законом порядку в рамках кримінального провадження №12020160150001157 від 21.10.2020 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ст.257, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України.
27.09.2022 з матеріалів кримінального провадження №12020160150001157 від 21.10.2020 виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ст.257, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України за №12021160000000659.
05.10.2022 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду міста Одеси підозрюваному ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, до 03.12.2022 року.
Зважаючи надані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п.175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року,згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ст.257, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України.
При вирішенні питання щодо продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ст.257, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України, а також зухвалий характер вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані, відповідно до яких підозрюваний є громадянином іншої держави, перебуває на території України без будь-яких законних підстав, не працює, не має на території України міцних соціальних зв'язків, на теперішній час підозрюється у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, тому ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом.
Враховуючи вищевикладене існують достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуваючи на волі, використовуючи наявні зв'язки у кримінальному світі, може вчинити дії, направлені на незаконний вплив на свідків, потерпілих, інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні з метою схилити їх змінити свої показання в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинений злочин.
Крім цього, деякі із підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню в ході проведення слідчих дій за їх участю, надали інформацію, яка може мати значення для кримінального провадження, проте яку необхідно перевірити в ході проведення досудового розслідування. Враховуючи зазначене, є ризики скоєння підозрюваним протиправних дій відносно інших підозрюваних, які загрожують їх життю та здоров'ю. В свою чергу ОСОБА_8 розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання винуватим, перебуваючи на волі, підтримуючи зв'язки з невстановленими учасниками злочинної організації та з підозрюваними, яких наразі оголошено в розшук, може чинити незаконний вплив на інших підозрюваних, свідків та потерпілих у вказаному кримінальному провадженні.
Вищенаведене, та те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, кількості епізодів, свідчить про продовження існування ризиків, передбачених п.п.3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Заявлені стороною обвинувачення ризики передбачені п.п.2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, у судовому засіданні не доведені.
Досліджені під час судового засідання ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов'язаний з тимчасовою ізоляцією, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування і руху кримінального провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.4 ст.189, ч.2 ст.255, ст.257, ч.3 ст.27 ч.4 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України, слідчий суддя приходить до переконання, про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою, без визначення розміру застави.
Відповідно до ст.283 КПК України «Загальні положення закінчення досудового розслідування», особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження. Прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Тобто, в даному випадку, закінченням досудового розслідування буде момент звернення до суду з обвинувальним актом, та відповідно внесення прокурором відомостей про закінчення досудового розслідування до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так, 28.09.2022 року досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчено та матеріали відкриті стороні захисту для ознайомлення, про що 28.09.2022 року в порядку ст.290 КПК України, повідомлено підозрюваного ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_4
25.11.2022 року слідчим суддею київського районного суду міста Одеси задоволено клопотання слідчого про встановлення строку на ознайомлення підозрюваного ОСОБА_8 з матеріалами кримінального провадження та встановлено строку ознайомлення останнього до 16.12.2022 року.
Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування та направлення обвинувального акту до закінчення строку тримання під вартою підозрюваного, ризики не зменшились, що виправдовує подальше тримання під вартою підозрюваного і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який, клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню та слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_8 до 30 днів, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, який складає до його спливу 78 (сімдесят вісім) днів, у строк якого не враховувується відповідно до ч.3 ст.219 КПК України, строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.290 КПК України.
Таким чином, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 193, 196, 197, 199, 283, 290, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , яке погоджене прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12022160000000659 від 27.09.2022 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 30 грудня 2022 року, з утриманням в Державній установі "Одеській слідчий ізолятор".
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1