79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" листопада 2022 р. Справа №914/557/22
Західний апеляційний господарський суд, в складі:
головуючого (судді доповідача): Кордюк Г.Т.
суддів: Кравчук Н.М.
Плотніцького Б.Д.
без виклику учасників справи
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» № 20/09-12 від 20.09.2022 (вх. № 01-05/2362/22 від 26.09.2022)
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2022, суддя Синчук М.М.
у справі № 921/557/22
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд», м.Львів.
до відповідача: Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області», м. Львів
про стягнення боргу у розмірі 37 444, 68 грн.
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» про стягнення боргу у розмірі 37 444, 68 та штрафу 69 976, 46 грн.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.
Рішенням Господарського суду Львівської області в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Суд мотивував рішення тим, що загальна сума договору №33/34-230 від 23.11.2021 становить 49032 грн, а об'єм поставленого газу складає 1362 куб. м. Відповідач отримав даний газ по акту №РН-0001314 від 23.11.2021 і відповідно 25.11.2021 здійснив оплату в сумі 49032 грн згідно платіжного доручення №1485 від 24.11.2021. Договір є виконаним.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись частково із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить стягнути з Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» суму боргу у розмірі 37 448, 68 гривень, здійснити перерозподіл витрат пропорційно до задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи апелянта.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права та вказує на те, що суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Апелянт зазначає, що всупереч підписаними між сторонами актами приймання-передачі природного газу, відповідач не виконав умов укладеного Договору про постачання газу в частині оплати одного з Актів.
Відповідно до п. 14.1. Розділу 14 Договору №33/34-230 від 23.11.2021, зобов'язання сторін виникають протягом строку дії договору, який починається з моменту поставки природного газу і закінчується 31 грудня 2021 року або ж до повного виконання сторонами взятих на себе обов'язків. Відтак, Скаржник зазначає, що оплаченим є виключно перший з Актів №РН-0001314 від 30.10.2021 на суму 49 032,00 грн., а виконання обов'язків в частині оплати за отриманий газ по акту від 30.11.2021 на суму 37 444,68 - залишаються без здійснення.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» у відзиві вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідач переконаний, що свої зобов'язання по Договору виконав. Відповідно до пункту 3.7 Договору загальна його сума складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за цим Договором і становить 49 032, 00 гривень (сорок дев'ять тисяч тридцять дві гривні нуль копійок), у тому числі ПДВ - 20%. Отже, відповідач вважає, що виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем повністю, сплативши загальну суму Договору.
Щодо спірного Акту, відповідач зазначає, що спірний акт не підписаний особою, уповноваженою на це її установчими документами, а саме керівником Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» - Безушком Іваном Михайловичем, не скріплений печаткою установи, відповідно відповідач вважає, що Акт приймання-передачі № РН-0001344 від 30.11.2021 є недійсним (нікчемним).
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючої судді Кордюк Г.Т., суддів Плотніцького Б.Д. та Краавчук Н.М.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.
Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» на рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2022 у справі № 914/557/22 за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, та витребував матеріали справи у Господарського суду Львівської області.
Встановлені судом обставини справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (Постачальник, Позивач) та Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» (Споживач, Відповідач) 06.04.2020 уклали договір № 33/34-90 на постачання природного газу.
Відповідно до п. 1 Договору № 33/34-90 Постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2020 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, шо визначені Договором.
Пунктами 1, 2 Розділу 4 Договору № 33/34-90 передбачено, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.
Протягом дії Договору № 33/34-90, Позивач та Відповідач уклали 11 Додаткових угод до Договору, якими змінювали ціну Договору та продовжували його дію.
Додатковою угодою № 9 до Договору № 33/34-90 від 06.04.2020 сторони погодили продовжити строк дії Договору до 28 лютого 2021.
04 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (Постачальник, Позивач) та Державна установа «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Львівській області» (Споживач, Відповідач) уклали новий договір № 33/34-100 на постачання природного газу, згідно з яким постачальник зобов'язується передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (далі - газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, шо визначені Договором.
Згідно з п. 2 Договору № 33/34-100 річний плановий обсяг постачання газу - до 71.7967 тис. куб м.
Пунктами 1, 2 Розділу 4 Договору №33/34-100 передбачено, що розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.
Сторони 16.04.2022 уклали додаткову угоду № 1 до договору № 33/34-100 якою погодили змінити ціну газу, додатковою угодою № 2 від 10.09.2021 сторони внесли зміни в реквізити постачальника.
13 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» та Державна установа «Територіальне медичне об 'єднання МВС України по Львівській області» уклали додаткову угоду № 3 до договору № 33/34-100, якою погодили наступне: Сторони вирішили відмовитись від виконання Договору про закупівлю № 33/34-100 від 04.03.2021 року та вважати його припиненим з 13.09.2021 року; Сторони домовитись про те, що наведені у п. 1 цієї Додаткової угоди обставини спричиняють наступні наслідки: припинення Договору № 33/34-100 від 04.03.2021 року з 01.09.2021 з остаточним розрахунком за фактично поставлений газ до 30.09.2021 року. Жодних претензій одна до одної Сторони не мають та відмовляються від висунення таких у майбутньому, якщо вони випливають з приводу виконання Договору про закупівлю № 33/34-100 від 04.03.2021 р.; Дана Додаткова угода вважається у кладеною з моменту підписання її Сторонами та набирає законної сили починаючи з 13.09.2021 року.
Сторони 16 грудня 2021 року уклали договір № 33/34-262 згідно з умовами якого Споживач зобов'язується оплатити Постачальнику кошти за фактично спожитий природний газ (Код 09120000-6 - Газове паливо (Природній газ), за встановлені цим договором періоди, по вартості газу у встановлені цим Договором періоди та у відповідних розмірах шо встановлені в актах взаємозвірки і цьому Договорі, у строки та в порядку, шо визначені цим Договором і чинним законодавством.
Відповідно до п. 1.2 Договору №33/34-262 обсяг фактично спожитого природного газу (поставленого газу) зафіксований в актах взаємозвірки та становить: У період з 01. 01.2021 року по 04.03.2021 року - 5,816 567 тис. м куб.; у період з 26.10.2021 року по 30.10.2021 року - 0.596 730 тис. м. куб.
23 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» та Державна установа «Територіальне медичне об 'єднання МВС України по Львівській області» уклали договір № 33/34-230 згідно з яким постачальник зобов'язується поставити Споживачу у 2021 році природний газ (Код 09120000-6- Газове паливо (Природний газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Пунктом 2 Договору №33/34-230 передбачено, що плановий обсяг постачання газу становить 1362 куб. м.
Згідно п. 3.3 Договору № 33/34-230 ціна газу становить 36 000,00 грн за 1000 куб. м., в тому числі ПДВ 6000,00 грн. та компенсація вартості послуги доступу до потужності щодо кожного періоду та обсягу постачання природного газу.
Відповідно до п. 3.7 Договору № 33/34-230 загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 49 032,00 грн. (сорок дев'ять тисяч тридцять дві грн. нуль коп.), у т. ч. ПДВ - 20%.».
Відповідач за поставлений природній газ розрахувався згідно з наданими платіжними дорученнями, однак позивач вказує, що відповідач не здійснив оплату згідно акту приймання - передачі РН-0001344 від 30 листопада 2021 в якому вказано оплата згідно договору № 33/34-230 від 23.11.2021 за природній газ в кількості 1.040130 тис. м3, сума без ПДВ 31 203.90 грн. Загальна вартість природного газу з ПДВ 37 444, 68 грн.
Згідно платіжного доручення № 1485 від 24.11.2021 року на підставі Акту приймання - передачі № РН-0001314 від 23.11.2021 року, відповідач 25.11.2021 року оплатив позивачу за поставлений природний газ обсягом 1362 куб. м. на суму 49 032,00 грн.
Окрім того, позивач вказує, що протягом січня-травня 2021 року відповідач допустив небаланси споживання природного газу, за що позивач в свою чергу нарахував відповідачу штрафних санкцій на суму 69 976, 46 грн. З приводу наведеного позивач звертався до відповідача із претензією №10/01-11 від 10.01.2022, відповідно до якої просив сплатити на користь Позивача суму заборгованість за поставлений газ у розмірі 37 444, 68 та збитків всього на суму 69 976, 46 грн.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Позивач просить скасувати рішення в частині відмови у стягненні 37 444,68 грн заборгованості. В іншій частині рішення суду не оскаржується, а тому перегляду не підлягає.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відмовляючи у позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що Договір № 33/34-230 від 23.11.2021 на підставі якого складено оспорюваний акт приймання - передачі РН-0001344 від 30 листопада 2021 є фактично виконаним, відповідач виконав свої договірні зобов'язання перед позивачем, тому суд не вбачав підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожитий 1-2 листопада природній газ.
Колегія суддів з таким висновком погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Стаття 6 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Частиною 1 ст. 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Згідно з ч. 5 ст. 180 ГК України, ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Відповідно до ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, договір постачання природного газу повинен містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду договору: 1) місце і дата укладення договору, а також найменування/прізвища, імена, по батькові постачальника і споживача та їх EIC-коди як суб'єктів ринку природного газу; 2) предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об'ємах (обсягах); 3) ЕІС-код точки/точок комерційного обліку споживача, по яких буде здійснюватися постачання природного газу постачальником (за необхідності, якщо по інших точках комерційного обліку постачання газу здійснює інший постачальник); 4) найменування Оператора ГРМ/ГТС, з яким споживач уклав договір розподілу/транспортування природного газу; 5) річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення; 6) порядок перегляду та коригування підтверджених обсягів природного газу, у тому числі протягом розрахункового періоду; 7) режими постачання та споживання природного газу протягом розрахункового періоду; 8) ціна постачання природного газу за договором; 9) порядок та строки проведення розрахунків за поставлений природний газ; 10) порядок звіряння фактичного об'єму (обсягу) спожитого природного газу на певну дату чи протягом відповідного періоду; 11) відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період, а також механізми компенсації і повернення, які застосовуються, якщо рівні якості послуг постачальника за договором не виконуються, зокрема за неточності в рахунку чи його затримці (норма вноситься в договір за згодою сторін); 12) перелік випадків, коли постачання природного газу може бути обмежено/припинено споживачу, та порядок обмеження/припинення, а по споживачу, що не є захищеним відповідно до Правил про безпеку постачання природного газу, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі, додаткові вимоги, визначені в зазначених Правилах; 13) порядок зміни постачальника; 14) строк дії договору та умови і порядок його продовження, припинення чи розірвання, у тому числі інформація щодо можливості його одностороннього розірвання; 15) місцезнаходження/місце проживання, банківські реквізити сторін; 16) інформація, що стосується прав споживачів, у тому числі щодо розгляду скарг (вирішення спорів) постачальником, і засоби спілкування та/або публічного оголошення інформації, що подається постачальником згідно з цими Правилами; 17) порядок вирішення спорів відповідно до пункту 9 розділу VII цих Правил; 18) право споживача на отримання інформації, визначеної Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення».
В пункті 3.8 Договору № 33/34-230 зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов'язання сторонами, окрім певних застережень, про факт настання яких суду сторони не повідомляли. Отже, істотні умови до договору не змінювались, цей факт ніким не спростовується.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до п. 3.7 Договору № 33/34-230 загальна сума Договору складається із місячних сум вартості газу поставленого Споживачеві за даним Договором і становить 49 032,00 грн. (сорок дев'ять тисяч тридцять дві грн. нуль коп.), у т. ч. ПДВ - 20%.». На виконання умов Договору № 33/34-230 від 23.11.2021 згідно платіжного доручення № 1485 від 24.11.2021 на підставі Акту приймання - передачі № РН-0001314 від 23.11.2021, відповідач 25.11.2021 оплатив позивачу за поставлений природний газ обсягом 1362 куб. м. на суму 49 032,00 гривень. Сторони не укладали додаткових угод, не змінювали істотні умови договору, доказів зворотного, як відмітив місцевий суд, не надавали.
Крім того, сторони уклали Договір, на підставі якого складений спірний акт, керуючись також Законом України «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч. 3 ст. 3 цього Закону, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Частиною 10 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Договір від 23.11.2021 укладено на суму 49 032 грн, що відповідає ч.1 ст.3 Закону «Про публічні закупівлі».
Інша поставка газу на яку вказує позивач в акті прийому-передачі від 30.11.2021 на суму 37 444,68 грн. здійснена не на виконання умов договору, оскільки загальна вартість та об'єм перевищують від вартості та об'єму визначеному сторонами в договорі ( 49 032 + 37 444,68 = 86 476,68).
Сторони змін щодо об'єму і загальної суми поставленого газу до договору від 23.11.2021 не вносили.
Таким чином, дослідженими судом письмовими доказами підтверджується, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договором № 33/34-230, оплативши загальну суму Договору. Інший об'єм газу, який зазначено в акті №РН-0001344 від 30.11.2021 не передбачений умовами договору №33/34-230 від 23.11.2021, а тому не може бути підставою для стягнення заборгованості, саме на виконання даного договору.
З огляду на викладене вище, наведені в апеляційній скарзі доводи скаржника колегією суддів відхиляються як такі, що не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження у справі, а отже, є безпідставними та необґрунтованими.
Позивач не оскаржує рішення Господарського суду Львівської області в частині відмови у позові про стягнення штрафних санкцій.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.
За змістом ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276 - 285, 287 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.08.2022 у справі №914/557/22 залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття.
Порядок та строк оскарження встановлено ст.ст. 288-289 ГПК України.
Головуючий суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Плотніцький Б.Д.