29.11.2022
Справа №489/7888/21
Провадження №2/489/828/22
29 листопада 2022 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Рум'янцевої Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Назаровою С.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ленінського районного суду м. Миколаєва в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - закон та порядок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням у зв'язку з припиненням сервітуту
Представник позивача звернувся до суду з позовом, яким просив визнати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку з припиненням сервітуту та стягнути з відповідачів судовий збір. Мотивуючи вимоги тим, що 25 березня 2021 року ТОВ «Нерухомість - закон та порядок» набуло право власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі - продажу нерухомого майна. Після набуття права власності на спірну квартиру, товариству стало відомо від минулої власниці ОСОБА_4 , що у квартирі зареєстровані особи, які є її родичами, а саме відповідачі по справі. Оскільки ці особи не проживали з нею у вищевказаній квартирі та не чинили перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, в минулої власниці не було необхідності та бажання позбавляти права користування даних осіб. Відповідачі втратили право користування вказаною квартирою, оскільки новий власник заперечує щодо надання йому права користування даною квартирою. Порядок користування квартирою не визначався, відповідачі договір оренди щодо користування жилим приміщенням не укладали та не зверталися до позивача з заявами про укладення договору найму, оренди житлового приміщення. Відповідачі, які зареєстровані у квартирі, яка на праві приватної власності належить позивачу, без законних на те підстав, даними діями чинять позивачу перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Оскільки, на даний момент право власності на квартиру перейшло до позивача, а підставою для встановлення особистого сервітуту відповідачів був факт наявності родинних відносин з попереднім власником квартири ОСОБА_4 , то факт зміни власника тягне за собою підставу припинення особистого сервітуту, оскільки особи, що проживають у квартирі яка належить позивачу, не є членами сім'ї нового власника, спільним побутом з ним не пов'язані і договір про порядок користування чужим майном з позивачем не укладали.
Ухвалою суду від 03.12.2021, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.10.2022, закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - закон та порядок» на підставі Договору купівлі - продажу від 25.03.2021, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовою Д.В., зареєстрованого в реєстрі за № 743.
Вказане підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 25.03.2021.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади м. Миколаєва про зареєстрованих осіб в житловому приміщенні з Департаменту надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, сформованого 30.11.2021, за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Статтею 41Конституції України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
За ч.1ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст.383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.
Вимогами ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як зазначено в ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання майном.
Згідно ч. 2 ст.405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина перша статті 405 ЦК).
Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов'язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. ( ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України)
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. (ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України)
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ч.2 ст.78 Цивільного процесуального кодексу України)
По справі вбачається, що доказів, які б свідчили, що відповідачі по справі без поважних причин не проживають у квартирі АДРЕСА_1 , понад строк, встановлений ст. 405 ЦК України, а також, що втратили інтерес до цього житла, позивачем не надано. Як не надано й доказів того, у чому полягає порушення права власності позивача ТОВ «Нерухомість - закон та порядок».
З змістом ст. 405 ч. 2 ЦК України сторона, яка вимагає про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, повинна довести про відсутність такої особи за місцем реєстрації протягом року без поважних причин, тобто тягар доказування покладено саме на позивача.
Аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем безпідставно пред'явлено вимоги до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, оскільки позивачем не доведено наявність обов'язкових умов для застосування до склавшихся відносин положень ч.2 ст.405 Цивільного кодексу України, оскільки, позов пред'явлений до спливу річного строку, визначеного законодавством, протягом дії якого гарантовано захист житлових прав члена сім'ї власника житла на користування житловим приміщення.
Крім того, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження факту не проживання відповідачів у спірній квартирі, зокрема, посвідченого належним чином, Акту про не проживання, пояснення свідків, тощо.
Відповідно до статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 ЖК Української РСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Члени сім'ї власника житла втрачають право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю з власником житла або законом.
Аналізуючи надані докази по справі, суд приходить до висновку, матеріалами справи не встановлено обставин відсутності відповідачів без поважних причин понад один рік у спірній квартирі, а тому немає підстав для застосування положень 405 ЦК України, якою також керувався позивач при зверненні до суду, поряд з нормами права, що регулюють його права як власника.
Враховуючи вищевикладене, переконливих і безспірних доказів на підтвердження обставин, з якими як з юридичним фактом пов'язувались матеріально-правові вимоги, позивачем не надано, не містять їх і матеріали справи, а обставини, на які він посилалася, не є достатніми для висновку про визнання відповідачів такими, що втратили на підставі ч. 2 ст.405 ЦК України право користування житловим приміщенням.
Щодо судових витрат, то суд зазначає, що у відповідності до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 259, 263-265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - закон та порядок» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням у зв'язку з припиненням сервітуту - відмовити.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нерухомість - закон та порядок», ЄДРПОУ 43490236, юридична адреса: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст судового рішення складено «29» листопада 2022 року.
Суддя Н.О. Рум'янцева