Справа № 489/3467/22
Провадження № 1-кс/489/1012/22
Ленінський районний суд міста Миколаєва
Ухвала
іменем України
02 грудня 2022 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням прокурора окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12022153040000377 від 29.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,
встановив:
СД ВП № 2 МРУП ГУ НП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні за фактом вилучення 29.11.2022 в АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 посвідчення водія з ознаками підробки.
До суду надійшло клопотання прокурора про арешт вилученого посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 з метою забезпечення його збереження як речового доказу.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: зокрема, підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Однак клопотання про арешт майна складено з порушенням вимог ч. 2 ст. 171 КПК України.
Зокрема, клопотання містить суперечності щодо дати тимчасового вилучення посвідчення водія, на яке прокурор просить накласти арешт, оскільки в описовій частині клопотання зазначено про те, що воно було вилучене 23.11.2022, натомість з протоколу огляду місця події вбачається, що вказане посвідчення було вилучене 29.11.2022.
Також в клопотанні не вказано, який саме визначений ч. 1 ст. 170 КПК України спосіб арешту (позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном) просить накласти прокурор на тимчасово вилучене майно.
При цьому ухвалою слідчого судді від 30.11.2022 вказане клопотання вже поверталося прокурору для усунення зазначених недоліків, однак при повторному направленні клопотанні вони не усунуті, що позбавляє слідчого судді права розглянути вказане клопотання.
Наведене свідчить про те, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст. 171 КПК України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
Вище наведене є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12022153040000377 від 29.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк у сімдесят дві години для усунення виявлених недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4 ОСОБА_5