КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/1644/22
Провадження № 2-а/488/25/22 р.
Іменем України
06.12.2022 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Селіщевої Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач - ОСОБА_1 через свого представника, адвоката - Тимошина Ю.В., звернулася до суду із адміністративним позовом до відповідача - ГУ НП у Вінницькій області, в обґрунтування якого вказала наступне.
11.10.2022 року о 12:40 поліцейським СРПП Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області сержантом поліції Чухнюком Д.В. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 759470, відповідно до якої позивач була визнана винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.6 ст. 121 КУпАП, і на неї було накладено адміністративне стягнення у вигляді 850 грн. штрафу. Згідно даної постанови, 11.10.2022 року о 12:00 в м. Гайсин по вул. Соборна водій гр. ОСОБА_1 , керувала т/з TOYOTA д.н.з. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя вулиць 1-го Травня-Соборна на заборонений червоний сигнал світлофора, при перевірці документів, у водія було встановлено що у т/з ТОУОТА встановлений д.н.з. НОМЕР_2 на чорних номерах та надав витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_3 , який ніде не зафіксований, для пред'явлення технічного паспорту для перевірки водій відмовився, тому в цьому випадку водій порушив вимоги п.8.7.3.з та 2.9 в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст.122, ч.6 ст.121 КУпАП.
Позивач не погоджується із винесеною відносно неї постановою та зазначає, вона не вчиняла правопорушення, посадова особа відповідача порушила порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, та розглянула справу у відсутність доказів вчинення нею правопорушення.
Посилаючись на вищевикладене, позивачка у своєму позові просить:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 759470 від 11.10.2022 року;
- стягнути з відповідача сплачений при подачі даного позову судовий збір.
Ухвалою судді від 24.10.2022 р. було відкрито провадження у даній справі, її розгляд був призначений за правилами спрощеного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.
Копія ухвали разом з копією позовної заяви та долучених до неї документів була направлена відповідачу, а також роз'яснено його право на подання відзиву та доказів, які він вважає за необхідне.
Відповідач направив суду свій відзив, у якому заперечував проти позову мотивуючи тим, що позивачка була обґрунтовано та правомірно притягнута до адміністративної відповідальності при обставинах, що викладені в оскаржуваній постанові.
Дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом тощо.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Порядок дорожнього руху на території України регулюється, зокрема, Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України, які затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із діючим законодавством.
Частиною п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно дотримуватися вимог нього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до п. 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення містить ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», яка визначає основні права та обов'язки водія транспортного засобу якими, зокрема вказано, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 6 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 258 КупАП визначаються перелік випадків, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. Так, приписами даної норми визначено, що протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 70, 77, частиною третьою статті 85, статтею 153, якщо розмір штрафу не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, частиною першою статті 85, якщо розмір штрафу не перевищує семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, статтею 107 (у випадках вчинення правопорушень, перелічених в частині третій статті 238) частиною третьою статті 109, статтями 110, 115, частинами першою, третьою і п'ятою статті 116, частиною третьою статті 116-2, частинами першою і третьою статті 117 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення правопорушення), статтями 118, 119, статтями 134, 135, 185-3, статтею 197 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження), статтею 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження) цього Кодексу, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Частиною 2 ст. 257 КУпАП також передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої та третьої статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Із матеріалів справи вбачається, що постановою серії БАБ № 759470, винесеною поліцейським СРПП Гайсинського РУП ГУНП в Вінницькій області сержантом поліції Чухнюком Д.В. , позивач - ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, у розмірі - 850 грн. Вказана постанова мотивована тим, що вона 11.10.2022 року о 12:00 рухалася у м. Гайсині по вул. Соборна, керувала т/з TOYOTA д.н.з. НОМЕР_1 , проїхала перехрестя вулиць 1-го Травня-Соборна на заборонений червоний сигнал світлофора, і при перевірці документів у водія, було встановлено що у т/з ТОYOTA встановлений д.н.з. НОМЕР_2 на чорних номерах, водій надала витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_3 , який ніде не зафіксований, для пред'явлення технічного паспорту для перевірки водій відмовилася, тому в цьому випадку водій порушила вимоги п.8.7.3.з та 2.9 в ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст.122, ч.6 ст.121 КУпАП.
Аналізуючи зміст даної постанови, суд робить висновок про його суперечливість та не відповідність вимогам ч.ч. 2-3 ст. 283 КУпАП. Так, в описі обставин та суті правопорушення поліцейським зазначено, що позивачка керувала т/з TOYOTA д.н.з НОМЕР_4 , а при перевірці документів у водія було встановлено, що у т/з TOYOTA встановлений д.н.з НОМЕР_2 на чорних номерах, а також водій надала витяг з наказу командира в/ч НОМЕР_3 , який ніде не зафіксований, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст. 121 КУпАП. За такого, видається незрозумілим, яким саме транспортним засобом керувала позивачка, з яким реєстраційним знаком, та інші обставини, що характеризують об'єктивну сторону правопорушення.
Разом із цим, позивачкою до позову було надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , згідно якого власником т/з TOYOTA LENDCRUISER 200, д.н.з НОМЕР_4 , є ФГ «Орбіта».
Відповідачем було отримано копію позову разом із додатками, однак у своєму відзиві він жодним чином не пояснив вказаних суперечностей.
Крім цього, в порушення ч. 3 ст. 283 КУпАП у постанові по справі про адміністративне правопорушення не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, та не надано інших доказів вчинення позивачкою правопорушення.
Верховний Суд у своїй постанові від 22.05.2020 р. у справі № 513/899/16-а вказав, що відсутність у постанові в описі обставин та суті адміністративного правопорушення об'єктивної сторони правопорушення свідчить про протиправність такої.
Слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтованим, тобто зробленим посадовою особою на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, у тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним доказам в цілому (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу ( групи доказів).
Як судом вже було зазначено вище, на підтвердження факту вчинення позивачкою адміністративних правопорушень, вказаних в оскаржуваній постанові, відповідачем не надано жодних доказів.
У відзиві представник відповідача вказує на те, що обставини вчинення правопорушення підтверджуються складеною постановою у справі про адміністративне правопорушення, із змісту якої чітко вбачаються час та місце вчинення правопорушення, а також особа, яку притягнуто до відповідальності. Суд сприймає такі доводи критично і до уваги не приймає, оскільки сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення не є достатнім та беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, оскільки безпідставність притягнення її до адміністративної відповідальності знайшла своє підтвердження судовим розглядом. В свою чергу відповідач не представив суду жодного належного та допустимого доказу порушень позивачкою ПДР України, і відповідно не довів правомірність оскаржуваної постанови.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Щодо розподілу судових витрат
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
У зв'язку з задоволенням позовних вимог понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. підлягають до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.
Керуючись ст. ст. 5-6; 8-9, 11, 241 - 245, 250, 286, 293, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову серії БАБ № 759470 від 11.10.2022 р., винесену поліцейським СР ПП Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області сержантом поліції Чухнюком Д.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч.б ст. 121 КУпАП - скасувати, справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (місцезнаходження: 21050 м. Вінниця, вул. Театральна 10, код ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі - 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.І. Селіщева