Справа № 487/3349/22
Провадження № 1-кп/487/677/22
06.12.2022 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
за участі прокурора: ОСОБА_3
потерпілої: ОСОБА_4
обвинуваченої: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Миколаєві кримінальне провадження, внесеному до ЄРДР № 12020150030001180 від 01.09.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Первомайськ, Миколаївської області, українки, громадянки України, офіційно не працюючої, має на утриманні малолітню доньку 2010 р.н., раніше не судимої, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, суд,
ОСОБА_5 01.09.2021 приблизно о 18.20 годині керувала технічно справним автомобілем «Ford Focus» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася в світлий час доби, в крайній правій смузі руху по сухій, чистій проїжджій частині вулиці Адмірала Макарова, від вулиці Пушкінської в напрямку вулиці Артилерійської з подальшим виконанням повороту ліворуч на вулиці Рюміна в місті Миколаєві, Миколаївської області.
Рухаючись у обраному напрямку, водій ОСОБА_5 при виконанні повороту ліворуч на вулицю Рюміна з вулиці Адмірала Макарова, грубо порушила вимоги п.п. 10.1,16.2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями, а саме: рухаючись по проїжджій частині вул. Адмірала Макарова, з подальшим виконання повороту ліворуч на вул. Рюміна, наближаючись до регульованого пішохідного переходу, позначеного інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2 «Пішохідний перехід» ПДР України, та дорожньою розміткою білого кольору 1.14.2, додатку 2, ПДР України «Пішохідний перехід», по якому рухався пішохід, проявила особисту неуважність та недбалість до забезпечення вимог безпеки дорожнього руху, а також до дорожньої обстановки та її змінам, хоча зобов'язана була постійно її контролювати і мала таку можливість, перед перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху не переконалася, що це буде безпечним і не створить безпеки іншим учасникам дорожнього руху, на регульованому перехресті не надала дороги пішоходу, яка перетинала проїзну частину вулиці Рюміна, внаслідок чого допустила контактування передньою правою частиною автомобіля з пішоходом ОСОБА_4 , яка рухалася по пішохідному переході з права наліво, відносно напрямку руху транспортного засобу.
Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді осколкового перелому голівки правої малогомілкової кістки зі зміщенням уламків, розривом латеральної колатеральної зв'язок правого колінного суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_5 вимог п.гі. 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, які знаходяться в прямому, причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В підготовчому судовому потерпіла ОСОБА_4 надала заяву з клопотанням про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що повністю визнає свою винуватість у вчиненому правопорушенні, щиро кається, зробила для себе належні висновки. Зазначила, що між сторонами відбулося повне примирення, вона відшкодувала заподіяну шкоду, просила клопотання задовольнити звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілою та закрити кримінальне провадження, на підставі ст. 46 КК України. Повідомила, що їй зрозумілі підстави та наслідки закриття кримінального провадження із зазначених підстав, вона добровільно погоджується на таке закриття.
Прокурор підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.
Вивчивши клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, заслухавши думки учасників, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 3 статті 286 КПК України передбачено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно зі ст. 288 КПК України, суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Пунктом першим ч. 2 ст. 284 КПК України передбачена можливість закриття кримінального провадження у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно із ст. 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим, передбаченим ст. 46 КК України, є обов'язковим.
Дотримуючись сталості та єдності судової практики, умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що остання раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до необережного нетяжкого злочину, не перебувала у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, щиро розкаялась у вчиненому, відшкодувала заподіяну шкоду, та враховуючи думку потерпілої сторони, яка просила звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності та зазначила, що будь-яких претензій матеріального й морального характеру до останньої не має, та проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Суд впевнився, що примирення з боку потерпілої стало результатом її добровільного волевиявлення.
Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Долю речових доказів та процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 та ч. 2 ст. 124 КПК України.
Керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 100, 284 - 288 КПК України, суд
Клопотання потерпілої ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв'язку з примиренням з потерпілою.
Кримінальне провадження № 12020150030001180, внесене до ЄРДР 02.09.2021 року відносно ОСОБА_5 - закрити.
Речові докази по справі - амбулаторну картку, сім рентгенівські знімка,копію КТ колінних суглобів, копію МРТ правого колінного суглобу, щодо тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_4 , автомобіль марки «Ford Focus» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - вважати повернутими за належністю.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз:
- проведених Миколаївським НДЕКЦ МВС України в загальному розмірі 2745,92 грн.;
- проведеної Миколаївським відділенням ОНДІСЕ МЮ України в розмірі 1887,70 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляції через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Суддя ОСОБА_1