ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
16.06.06 Справа № 9/377
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи № 9/377 за позовом
Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська
до Державного відкритого акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська»- дочірнє підприємство Державної холдінгової компанії «Луганськвугілля», м. Луганськ, с. Ювілейне
про зверненя стягнення на активи на суму 234196,37 грн.
в присутності представників:
від позивача -Глейзер В.О., держ.под.інспектор,
від відповідача -Колесников Ю.О., юрисконсульт, дов. № 13 від 16.01.06.
Згідно п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав законної сили з 1 вересня 2005 року, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається Господарським процесуальним кодексом України.
Тому, та з урахуванням рекомендацій Верховного суду України, провадження у даній справі у судовому засіданні 06.06.2006р. продовжено за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суть спору: Державною податковою інспекцією у Артемівському районі у м. Луганську заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 234196,37 грн.
У судовому засіданні 16.06.06р. позивач уточнив позовні вимоги, фактично зменшивши їх розмір у зв'язку з частковою сплатою відповідачем податкового боргу та часткового списання пені, та просить стягнути за рахунок активів податковий борг в сумі 112713,26 грн., у т.ч. основний борг -77224,0 грн., штрафні санкції -32061,4 грн., пеня -3427,86 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на вимоги Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі -Закон 2181). Крім цього представник відповідача надав суду докази часткової сплати податкового боргу -платіжні доручення на загальну суму 98428,0 грн.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд
Відповідач, ДВАТ «ГЗФ «Луганська», зареєстрований відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 31.10.01р. за № 25370169Ю0021760. До січня 2006 року відповідач перебував на податковому обліку у СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську. З 13.01.06р. відповідач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у Артемівському районі м. Луганську.
Станом на 04.05.06р. у відповідача виник податковий борг перед бюджетом з ПДВ у розмірі 247532,41 грн.
Податковий борг підтверджується наданими до податкового органу відповідачем податкових декларацій.
Крім того, відповідачу контролюючим органом були визначені податкові зобов'язання та були прийняті податкові повідомлення-рішення:
* від 28.07.05р. № 003170860/0, яким за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ застосовано штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 34229,3 грн.,
* від 18.10.05р. № 0003900860/0, яким за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ застосовано штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 69940,41 грн.,
* від 15.03.06р. № 0003561601/0 згідно з актом перевірки № 95/16-00/05400916 від 15.03.06р., яким за затримку на 554 календарних дня граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 48651,09 грн. застосовано штрафні санкції у розмірі 50% в сумі 24325,55 грн.,
В адміністративному порядку податкові зобов'язання відповідачем не оскаржувалися, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону 2181 податкові зобов'язання відповідача вважаються узгодженими.
Оцінивши доводи позивача та відповідача і надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.
Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Активами платника податків за змістом п. 1.7 ст. 1 Закону 2181 є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу відповідача з ПДВ в сумі 112713,26 грн., у т.ч. основний борг -77224,0 грн., штрафні санкції -32061,4 грн., пеня -3247,86 грн., позовні вимоги визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в цій сумі.
В решті позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 16 червня 2006 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства Групова збагачувальна фабрика «Луганська -дочірнього підприємства Державної холдінгової компанії «Луганськвугілля», код ЄДРПОУ 05400916, м. Луганськ, с. Ювілейне, рахунок 26004001104980 у ФФБ «Фінанси та кредит», ТОВ у Луганській обл., МФО 304717, суму податкової заборгованості з ПДВ у розмірі 112713,26 грн., у т.ч. основний борг -77224,0 грн., штрафні санкції -32061,4 грн., пеня -3247,86 грн., шляхом звернення стягнення на активи боржника в доход Державного бюджету України на рахунок 31118002600003, код платежу 11020100, отримувач УДК в Луганській області, МФО 804013.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Постанову складено у повному обсязі та підписано 19.06.2006р.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя А.Г.Ворожцов