Справа №705/803/21
1-кп/705/567/22
02 грудня 2022 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого водієм у ФОП, розлученого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
08.01.2021, близько 01 год. 00 хв., на проїжджій частині АДРЕСА_2 , під час виконання службових обов'язків по забезпеченню безпеки дорожнього руху, екіпажем СРПП №1 Уманського управління поліції ГУНП в Черкаській області в складі поліцейського ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були одягненими у формений одяг та перебуваючи в добовому наряді на службовому автомобілі Scoda Rapid 0949, у зв'язку з перевіркою на причетність до наїзду на пішохода, що мало місце 07.01.2021 був зупинений ОСОБА_4 , який перебував за кермом належного йому автомобіля марки «BMW-3» з реєстраційним номером Республіки Польща НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Побачивши це, поліцейські, діючи в межах повноважень, передбачених ЗУ « Про національну поліцію », з метою припинення порушення Правил дорожнього руху стали вимагати від ОСОБА_4 вийти з автомобіля. Однак ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не виконував законні вимоги працівників правоохоронного органу, сидячи в автомобілі, вихопив у поліцейського СРПП №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жезл та коли працівники поліції, застосувавши силу, витягували водія з автомобіля, став активно вириватися, пошкодивши рукав форменої куртки. А після того як працівники поліції витягнули водія з автомобіля та одягнули кайданки, достовірно знаючи, що перед ним перебувають працівники правоохоронного органу у форменому одязі, які виконують свої службові обов'язки, усвідомлюючи протиправність своїх дій, продовжив чинити їм активний опір: викручувався, виривався та з метою спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, діючи умисно та цілеспрямовано наніс один удар лівою ногою в ділянку коліна ноги поліцейському ОСОБА_6 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою лівого колінного суглобу з больовим синдромом та синовіїтом ( запалення суглобових оболонок ), які згідно висновку експерта №05-7-01/21 від 01.02.2021 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до пред'явленого йому обвинувачення, визнав повністю та погодився надати показання.
Обвинувачений ОСОБА_4 під час допиту в суді показав, що 08.01.2021 він на автомобілі «BMW-3» випивши повертався від тещі. На пішохідному переході до нього під'їхали працівники поліції. Під час спілкування з останніми він вихопив у працівника поліції жезл, після чого його витягли з автомобіля. Він став вириватися та вдарив ногою ОСОБА_6 по нозі. У вчиненому щиро кається, збитки завдані потерпілому відшкодував та просить суворо його не карати.
З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, а також враховуючи думку прокурора, обвинуваченого та захисника, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються: часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинуваченого, документами, що характеризують особу обвинуваченого. При цьому суд з'ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши документи, що характеризують особу обвинуваченого, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-нарколога, лікаря-психіатра не перебуває.
Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття та відшкодування шкоди потерпілому.
Обставиною, що згідно ст. 67 КК України обтяжує покарання є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на підставі статті 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Долю речових докази по кримінальному провадженню необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік, який відраховувати з моменту проголошення вироку.
На підставі статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази: «DVD-R» диск - залишити при матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1