Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1741/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жельне С.Ч.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоад-Тех", м.Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобалпром",м.Харків
про стягнення коштів 77 943,56 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоад-Тех" зернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобалпром" про стягнення коштів 77 943,56 грн., з яких 70 000,00 грн. - основний борг, 3% річні - 2623,56 грн., інфляційні втрати - 5 320,00 грн. Також просить стягнути на свою користь понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 481,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за Договором поставки №41075 від 21.02.2020 року на підставі виставленого відповідачем рахунку №178 від 13.04.2022 позивачем було здійснено оплату за поставку товару у розмірі 70 000,00 грн. Проте в порушення умов договору відповідач оплачений товар не поставив,грошові кошти не повернув, у зв'язку із чим останньому, у відповідності до ст.625 ЦК України були нараховані інфляційні втрати та 3% річних.
Ухвалою суду від 04.10.2022 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Також цією ухвалою було витребувано у Акціонерного Товариства "АЛЬФА-БАНК", код ЄДРПОУ 23494714 (місцезнаходження: Україна, 03150, м.Київ, вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, буд.100) наступну інформацію:
- Кому належить розрахунковий рахунок: НОМЕР_1 ;
- Чи надходили та чи обліковуються кошти у розмірі 70 000,00 грн. на рахунку НОМЕР_1 зараховані 19.04.2022р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛОАД-ТЕХ" код ЄДРПОУ: 38935167.
Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідач ухвалу суду від 04.10.2022 отримав, проте у встановлений судом строк своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
21.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лоад-Тех" (надалі-Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобалпром" (надалі-Постачальник, Відповідач) було укладено Договір поставки №41075, за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним Договором, передавати (поставляти) Покупцю у замовлені Сторонами строки - обладнання та запчастини до нього (Товар), а Покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним Договором, приймати такий Товар, і сплачувати за нього певну грошову суму у зумовлені сторонами порядку та строки (п.1.1 Договору).
Згідно до п.1.2 Договору найменування, загальна кількість, комплектність, характеристики Товару та інші додаткові умови зазначаються в рахунках-фактурах та накладних.
Сторони даного Договору домовилися, що вартість кожної окремої партії Товару, зазначається Постачальником у рахунку-фактурі та накладних. Сума цього договору складається з вартості усього Товару поставленого за накладними у продовж дії цього договору (п.2.1 Договору).
Відповідно до п.2.2 Договору усі рахунки за ним здійснюються в безготівковій формі та в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на відповідні банківські реквізити, зазначені сторонами в даному Договорі та/або Додатках до нього. Покупець згоден з тим, що ціни вказані у рахунку-фактурі діють протягом п'яти календарних днів з моменту його виписки, та після спливу цього строку рахунок-фактура та вказані у ньому ціни втрачають свою дію.
Відповідно до п.3.1 Договору строки та умови передачі Постачальником Товару Покупцю, визначається Сторонами у рахунку-фактурі.
Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту його фактичної передачі від Продавця до Покупця за видатковою накладною та/або за актом приймання-передачі.
З матеріалів справи вбачається,що за Договором поставки №41075 від 21.02.2020 року між сторонами неодноразово виконувались зобов'язанння поставки та оплати Товару, що підтверджується навними в матеріалах справи підписаними та скірпленими печатками сторін видатковими накладними, рахунками-фактури та платіжними дорученнями.
У позовній заяві позивач наголошує,що на підставі виставленого відповідачем рахунку №178 від 13.04.2022 на суму 70 000,00 грн. разом з ПДВ позивачем було здійснено 19.04.2022 оплату за поставку товару у зазначеному розмірі згідно платіжного доручення №1994143606.Разом із цим відповідач свої договірні зобов'язання щодо поставки оплаченого позивачем товару у строки визначені договором не здійснив, грошові кошти сплачені за непоставлений товар позивачу в розмірі 70 000,00 грн. не повернув.
Позивечем були надіслані відповідачу претензії за вих.№78-04 від 22.04.2022, 95-05 від 13.05.2022, 109-06 від 13.06.2022, в яких він вимагав поставити товар або повернути сплачені грошові кошти. На вказані претензії Відповідачем були надані відповіді (лист від 27.04.2022, від 30.05.2022, від 02.08.2022), в яких він зазначає, що кошти були перераховані позиваем не на той рахунок, який був зазначений у рахунку №178 від 13.04.2022, а перераховані 19.04.2022 за платіжним дорученням №1994143606 кошти у зв'язку з повномаштабною війною російської федерації проти України та тим, що АТ "АЛЬФА-БАНК" є російським банком не обліковуються на рахунку відповідача.
Оскільки відповідач оплачений позивачем товар не поставив, грошові кошти сплачені за непоставлений товар позивачу в розмірі 70000,00 грн. не повернув, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача 70 000,00 грн., які були сплачені ним в якості оплати за товар який не був йому поставлений відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов'язань щодо поставки оплаченого товару позивачу не виконав, суму оплати у розмірі 70 000,00 грн. за товар не повернув. Згідно витребуваної з АТ "АЛЬФА-БАНК" ухвалою суду інформації, відповідно до листа за вих.№122304-БТ-34.2/2022 від 14.10.2022 кошти від ТОВ "Лоад-Тех" у розмірі 70 000,00 грн. були зараховані 19.04.2022 на рахунок, який належить відповідачу UA633003460000026008015124401.
Таким чином зобов'язання відповідача щодо поставки товару чи повернення позивачу оплати за товар в розмірі 70 000,00 грн. на час розгляду справи не виконане. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 70 000,00 грн. основного боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Таким чином, в даному випадку, враховуючи, що відповідач мав би поставити товар за Договором або повернути попередню оплату у розмірі 70 000,00 грн. на вимогу покупця, однак, не здійснив цього, він має сплатити відповідні грошові кошти з урахуванням встановленого розміру інфляції та 3% річних, як визначено ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки перша претензія №78-04 щодо поставки оплаченого товару або повернення коштів була отримана відповідачем 22.04.2022, датою, з якої мають нараховуватись інфляційні втрати та 3% річних враховуючи вимоги ст.530 ЦК України є 01.05.2022.
Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі № 910/21564/16 від 10.07.2019 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з Листом Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (ЗО) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Таким чином, інфляційні втрати мають розраховуватись шляхом визначення різниці між добутком суми боргу та помісячних індексів інфляції за час прострочення, розділених на сто, і сумою боргу.
Зазначене відповідає п. 6 Наказу Держкомстату № 265 від 27.07.2007 «Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін», відповідно до якого розрахунки базового індексу споживчих цін проводяться за міжнародною класифікацією індивідуального споживання за цілями та здійснюються відповідно до модифікованої формули Ласпейреса. Розрахунки базового індексу споживчих цін за квартал, період з початку року і т.п. проводяться «ланцюговим» методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів.
При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.
Крім того, необхідно враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Позивач нарахував інфляційні витрати за період з травня 2022 по вересень 2022 року у сумі 5 320,00 грн., а також три відсотки річних за цей же період у сумі 2623,56 грн.
Із огляду на встановлені факти суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивачем доведені у повному обсязі, від відповідача заперечень не надходило, тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 ГПК України, суд покладає судові витрати на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Глобалпром" (61022, м.Харків, вул.Сумська, буд.37; код ЄДРПОУ 40256508) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоад-Тех" (65045, м.Одеса, вул. Велика Арнаутська, 76, офіс 2 ; код ЄДРПОУ 38935167) основний борг 70 000 грн. 00 коп., 3% річні 2623 грн. 56 коп., інфляційні втрати 5 320 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору 2 481 грн. 00 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно дост. 256 Господарського процесуального кодексу Українина рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "05" грудня 2022 р.
Суддя С.Ч. Жельне