Справа № 182/2335/22
Провадження № 2-н/0182/723/2022
Іменем України
05.12.2022 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Багрова А.Г., розглянувши в м. Нікополі цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ,-
ТОВ «Дніпропетровськгаз збут» звернулося до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ за період з 01.01.2019 року по 20.05.2021 року у розмірі 6 479,87 грн., а також суму судового збору у розмірі 248,10 грн.
Дослідивши матеріали заяви, суддею встановлено наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються, в тому числі, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Заявником у заяві про видачу судового наказу визначено боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і визначено адресу постачання послуг: АДРЕСА_1 .
Разом із тим, згідно з інформацією місцевого самоврядування виконавчого комітету Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області № 1493/0/2-22 від 16.11.2022, ОСОБА_1 з 05.02.1992 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 3ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно з п. 6 ч. 1ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про житлово комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є власник, споживач, виконавець, виробник.
До заяви про видачу судового наказу не додано доказів на підтвердження права власності чи права користування, споживання послуг, наданих заявником, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , за період, зазначений у заяві про видачу судового наказу.
Таким чином, заявником не надано документів або їх копій, які підтверджують обставини того, що саме ОСОБА_1 повинна нести відповідальність по сплаті житлово-комунальних послуг, наданих заявником.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявником в порушення вимог, передбачених п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України, в заяві не зазначені обставини, на яких ґрунтується вимога щодо стягнення заборгованості саме з ОСОБА_1 .
Пунктом 1 частини 1статті 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне відмовити ТОВ «Дніпропетровськгаз збіт» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 161, 162, 165 ЦПК України, суддя, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Копію ухвали надіслати заявнику до відома.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвалу суду складено 05.12.2022 року.
Суддя: А. Г. Багрова