Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
05 грудня 2022 року м. ХарківСправа № 922/977/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Пономаренко Т.О.
розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" (61058, Харківська область, м. Харків, вул. Ромена Роллана, буд. 12; код ЄДРПОУ: 33675278)
до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (61037, м. Харків, пр. Московський, буд. 199; код ЄДРПОУ: 05762269)
про стягнення заборгованості
В провадженні Господарського суду Харківської області перебувала справа №922/977/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., сума 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., сума втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Також позивач просив суд відповідно до ч.10 ст.238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 3% річних на суму основного боргу - 24 692 007,84 грн., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду;
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2022 позов Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" грошові кошти в сумі 27 249 502,47 грн., з яких: основний борг у розмірі 24 692 007,84 грн., суму 3% річних у розмірі 263 885,31 грн., суму втрат від інфляції в розмірі 2 293 609,32 грн., а також судовий збір у розмірі 408 742,54 грн.
Вирішено, що відповідно до ч.10 ст.238 Господарського процесуального кодексу України органом (особою), що буде виконувати рішення, здійснювати нараховування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 24 692 007 (двадцять чотири мільйони шістсот дев'яносто дві тисячі сім) грн. 84 коп., починаючи з 30.06.2022 і до моменту остаточного виконання рішення суду.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 140 000,00 грн.
11.10.2022 на виконання вище вказаних рішень видано відповідні накази.
10.11.2022 через електронну скриньку суду від представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" надійшла скарга на дії державного виконавця (вх.№13855 від 10.11.2022), в якій просив суд:
1) Визнати неправомірними дії примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - старшого державного виконавця Гречух О.Я. щодо винесення:
- Постанови від 09.11.2022 про відкриття виконавчого провадження №70292357 з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 року по справі №922/977/22 про стягнення з АТ "Українські енергетичні машини" на користь ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" грошових коштів на загальну суму 30 424 472, 47 грн.;
- Постанови від 09.11.2022 по виконавчому провадженню №70292357 про (накладення) стягнення виконавчого збору з АТ "Українські енергетичні машини";
- Постанови про арешт коштів АТ "Українські енергетичні машини" на загальну суму 30 424 472, 47 грн.
2) Скасувати:
- Постанову від 09.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження № 70292357 з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області від 14.09.2022 року по справі № 922/977/22 про стягнення з АТ "Українські енергетичні машини" на користь ПрАТ "Енергетична компанія "Барвінок" грошових коштів на загальну суму 30 424 472,47 грн.;
- Постанову від 09.11.2022 р. по виконавчому провадженню № 70292357 про (накладення) стягнення виконавчого збору з АТ "Українські енергетичні машини";
- Постанову про арешт коштів АТ "Українські енергетичні машини" на загальну суму 30 424 472, 47 грн.
Скаргу було обґрунтовано, зокрема, незаконними та такими, що не відповідає вимогам законодавства діями щодо територіальності відкриття виконавчого провадженням №70292357 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В межах виконавчого провадження №70292357 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гречух Олегом Ярославовичем 09.11.2022 також було винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника.
В запереченнях проти скарги державний виконавець пояснив, що станом на день відкриття виконавчого провадження у боржника було наявне майно (кошти на рахунка) на території м. Києва, у зв'зку із чим керуючись вимогами статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 09.11.2022 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №70292357.
Зазначене твердження державного виконавця підтверджується наданими Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріалами виконавчого провадження №70292357.
Дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження №70292357 судом було встановлено, що в даному випадку державний виконавець мав право приймати до виконання наказ суду за місцезнаходженням майна боржника, а саме грошових коштів боржника на рахунках у банківських установах міста Києва, а тому державний виконавець не порушив вимог щодо територіальності при відкритті ним виконавчого провадження.
За результатами розгляду скарги (вх.№13855 від 10.11.2022) представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії державного виконавця суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість зазначеної скарги, оскільки оскаржувані дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух О.Я. були вчинені відповідно до закону та в межах його повноважень.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 у задоволені скарги (вх.№13855 від 10.11.2022) представника Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на дії Старшого Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух О.Я. відмовлено.
02.12.2022 через кабінет Електронного Суду від представника стягувача надійшла скарга (вх.№15363 від 02.12.2022) на неправомірні дії начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №70292357 від 09.11.2022 та зобов'язаного державного виконавця вжити заходів у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Як вбачається з Інформації про виконавче провадження №70292357, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух Олегом Ярославовичем на підставі постанови начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 24.11.2022 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження та усі процесуальні документи, винесені ним в межах виконавчого провадження №70292357 та повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання повідомленням №70292357/9 від 24.11.2022, на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» з зазначенням підстав: "виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю".
Суддя Пономаренко Т.О. з метою уникнення сумнівів у її неупередженості при розгляді скарги (вх.№15363 від 02.12.2022) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" на дії державного виконавця у справі №922/977/22 вважає за необхідне заявити самовідвід, виходячи з наступного.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Відповідна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі №901/22/17.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.
Слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 ГПК України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 ГПК України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.
Заява судді Господарського суду Харківської області Пономаренко Т.О. про самовідвід мотивована тим, що постановляючи ухвалу від 21 листопада 2021 року суддею Пономаренко Т.О. уже була сформована правова позиція стосовно правомірності прийняття до виконання наказу суду за місцезнаходженням майна боржника та, відповідно, відсутності порушення вимог чинного законодавства щодо територіальності при відкритті старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух Олегом Ярославовичем виконавчого провадження №70292357.
Розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) судді самостійно визначають коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовують його, здійснюють його тлумачення, вирішують питання про розгляд заяв та клопотань учасників судового процесу та надають правову оцінку обставинам справи на підставі саме внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону.
Позиція судді Господарського суду Харківської області Пономаренко Т.О. щодо правомірності відкриття старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух Олегом Ярославовичем виконавчого провадження №70292357 за місцезнаходженням майна боржника є незмінною.
Суд зазначає, що перелік закріплених у статті 35 ГПК України підстав для відводу судді не є вичерпним. При визначенні того чи є конкретні обставини підставою для відводу суд враховує позиції Європейського суду з прав людини та Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006.
Як встановлюють Бангалорські принципи поведінки суддів, схвалені резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року №2006/23, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.
Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду. Неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суд у демократичному суспільстві має викликати довіру і, насамперед, у сторін процесу, а один із чинників, який забезпечує безсторонність суду, полягає у тому, щоб сумніви в безсторонності суду були усунені.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52).
У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.
Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньої неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Micallef v.Malta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).
За вимогами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).
З огляду на те, що в ухвалі Господарського суду Харківської області від 21.11.2022 суддею Пономаренко Т.О. вже висловлена правова позиція щодо правомірності дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Гречух О.Я. в частині прийняття до виконання наказу суду та відкриття виконавчого провадження №70292357 за місцезнаходженням майна боржника, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, враховуючи необхідність об'єктивного розгляду даної скарги, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ'єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Пономаренко Т.О. заявляє самовідвід від розгляду скарги (вх.№15363 від 02.12.2022) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" на дії державного виконавця у справі №922/977/22.
Питання про самовідвід судді вирішено в нарадчій кімнаті, у відповідності до приписів ч.9 ст.39 ГПК України.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву про самовідвід судді Пономаренко Т.О. від розгляду скарги (вх.№15363 від 02.12.2022) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" на дії державного виконавця у справі №922/977/22 - задовольнити.
Матеріали скарги (вх.№15363 від 02.12.2022) представника Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" на дії державного виконавця у справі №922/977/22 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 05.12.2022.
Суддя Т.О. Пономаренко