Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
"02" грудня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/2250/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1
про визнання банкрутом СОРОКІН ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ , код ЄДРПОУ НОМЕР_1
Фізична особа ОСОБА_2 , звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки він має прострочені зобов'язання на загальну суму 772940,06 грн, в якій просить суд прийняти цю заяву, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, призначити керуючим реструктуризацією Хомича Романа Володимировича, здійснити офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Кодексом України з процедур банкрутства.
Також у своїй заяві ОСОБА_2 зазначає про те, що між ним та арбітражним керуючим Хомич Романом Володимировичем, укладено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 02 листопада 2022 року, в якому останній погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризації відповідно до умов якого ОСОБА_2 (перераховує) оплату рівними частинами по 3900,00 грн щомісячно протягом 10 місяців на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про банкрутство.
Розглянувши надану суду заяву, суд встановив, що заявником не надано доказів авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень та не надано проекту плану реструктуризації, який відповідав би приписам ст. 124 КУзПБ. В зв'язку з чим, ухвалою від 21.11.2022 суд залишив заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху та попередив заявника, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із заявою.
Ухвалою суду від 21.11.2022 було встановлено строк заявнику для усунення недоліків заяви - не пізніше десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
29.11.2022 через систему "Електронний суд" від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків, в якій він наполягає на тому, що на підставі укладеної з арбітражним керуючим та ним угоди щодо оплати його послуг є мирним врегулюванням правовідносин, а тому вважає, що питання виплати такої винагороди повинно врегульовуватись лише між арбітражним керуючим та боржником. Щодо плану реструктуризації боржник зазначив, що це є лише проект, який під час розгляду в суді справи може змінюватись.
ОСОБА_2 просить суд забезпечити його конституційне право на доступ до суду та врахувати практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 та практику інших господарських судів.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається ФО ОСОБА_2 в своїй заяві про відкриття провадження у справі та у заяві про усунення недоліків, суд встановив наступне.
Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс) визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Відповідно до частини 1 статті 12 Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу.
Положеннями ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлені вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до п. 12 ч. 3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 липня - 2600 гривень.
Отже, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 39000,00 грн.
Суд зазначає, що відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому судом може розцінюватись як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства у контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.56 року, Конвенції Міжнародної організації праці N 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
Пункт 1 статті 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі", no. 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати авансового внеску на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Кодексом України з процедур банкрутства, і не може бути визнано обмеженням права доступу до суду розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансуванню на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, я к и й п о г о д и т ь с я н а у м о в а х в і д с т р о ч е н н я о п л а т и д о р е а л і з а ц і ї м а й н а б о р ж н и к а виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
Разом з тим, заявником надано до суду договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 02.11.2022, укладеного між боржником та Хомич Р.В., який діє на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №1949 від 03.01.2020 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 вносить (перераховує) оплату рівними частинами по 3900,00 грн щомісячно протягом 10 місяців на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про банкрутство, що складає загальну суму значно нижче ніж встановлено імперативно ст. 30 КУзПБ.
Отже, в даному випадку, арбітражний керуючий Хомич Р.В. уклав угоду с боржником, в якій погодився виконувати повноваження керуючого реструктуризації саме на умовах РОЗСТРОЧЕННЯ оплати його праці, а не ВІДСТРОЧКИ оплати до реалізації майна боржника, як це зазначено у постанові Верховного суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
По-друге: згідно з ч. 4 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів).
Натомість, до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявником долучено пропозиції щодо реструктуризації боргів, відповідно до яких останній взагалі не визначає суму для задоволення вимог кредиторів, зазначає від'ємну цифру (менше за нуль) та пропонує до списання задекларовану заборгованість.
Судом зазначається, що у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
У той же час, ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства говорить про те, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі ст.ст. 113, 118 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як встановлено судом, заявник ОСОБА_2 , не усунув недоліки, про які йому повідомлено судом, в зв'язку з чим заява підлягає поверненню.
Частинами 1, 2, 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу.
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ч. 1 ст. 2, абз. 6 ч. 2 ст. 30, ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 6 ст. 12, ст. 174, 233-235 ГПК України, суд, -
Повернути заяву ФО ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання.
Ухвала підписана 02.12.2022.
Суддя Міньковський С.В.