16.11.2022 Єдиний унікальний номер 205/2095/18
1-кп/205/197/22
16 листопада 2022 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018040690000502 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, маючого середню освіту, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, -
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 у невстановленому місці та час вступив в попередню змову з невстановленою досудовим розслідуванням особою на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у сховище, а саме, таємного викрадення телефонного кабелю з каналізаційного колодязя. Реалізуючи умови попередньої домовленості, направленої на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), діючи узгоджено, із корисливих мотивів, приблизно о 04 годині 30 хвилин 03.03.2018 року, ОСОБА_3 разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, прибули до каналізаційного колодязя, розташованого біля будинку № 5 по вул. Метробудівській в м. Дніпро. Після чого, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та їх дії є таємними для оточуючих, ОСОБА_3 спустився до вищевказаного каналізаційного колодязя, тим самим, незаконно проник до сховища, всередині якого знаходився телефонний кабель. В цей час, невстановлена досудовим розслідуванням особа залишилася ззовні здійснювати нагляд за навколишньою обстановкою, забезпечуючи безпеку злочинних дій останнього. Знаходячись у вказаному місці, згідно відведеної йому ролі у здійснюваному кримінальному правопорушенні, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_3 за допомогою, заздалегідь заготовлених інструментів, демонтував телефонний кабель: 1. ТПП 200*2*0,4 довжиною 42 м; 2. ТПП 20x2x0,4 довжиною 44 м., 3. ТПП 50x2x0,32 довжиною 44 м., який належить ПАТ «Укртелеком». Після чого, разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, вони удвох витягли телефонний кабель, із вищевказаного каналізаційного колодязя, та з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд. Своїми діями ОСОБА_3 та невстановлена досудовим розслідуванням особа спричинили ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду, що становить 11330 гривень 98 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, щиро покаявся та погодився надати показання щодо обставин, викладених в обвинувальному акті, одночасно погодившись на застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України щодо не дослідження обставин, викладених у обвинувальному акті щодо його обвинувачення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно при зазначених в обвинувальному акті обставинах та час, а саме, 03.03.2018 року приблизно після 04.00 год. ранку він на вулиці зустрівся з раніше знайомим ОСОБА_6 , більше про нього обвинувачений нічого повідомити не зміг. Далі обвинувачений пояснив, що вони трохи випили алкогольних напоїв та раніше знайомий ОСОБА_6 запропонував вдвох вирізати та викрасти кабелі з каналізаційного колодязя з метою заробити грошей, на що обвинувачений ОСОБА_3 погодився. Так, в судовому засіданні обвинувачений пояснив, що після домовленості про скоєння злочину, вони 03.03.2018 року приблизно після 04.00 год. ранку підійшли до каналізаційного колодязя, розташованого біля будинку АДРЕСА_2 , який був не зачинений, та він спустився в люк і за допомогою заздалегідь заготовленого ножа вирізав три телефонні кабелі, при цьому, раніше знайомий ОСОБА_6 залишився ззовні здійснювати нагляд за навколишньою обстановкою, забезпечуючи йому безпеку. Обвинувачений пояснив, що, знаходячись в люку та вирізавши три телефонні кабелі, вони вдвох витягнули їх, він виліз з люка та вони вдвох понесли викрадені телефонні кабелі через арку будинку за гаражі.
Судом роз'яснені обвинуваченому ОСОБА_3 наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме, позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своєї винуватості, визнання та підтвердження, обвинуваченим всіх обставин кримінальних правопорушень, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думки прокурора та відсутності заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованого стороною обвинувачення кримінального правопорушення, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 .
Таким чином, вина обвинуваченого ОСОБА_3 повністю підтвердилась під час судового провадження, та його умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у сховище, правильно кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст.66 КК України, суд визнає його повне визнання своєї вини та щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, встановлені судом обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, а також відсутність обставин, що обтяжують його покарання.
З урахуванням встановлених обставин справи, та даних, що характеризують особу обвинуваченого, виходячи з загальних засад призначення покарання, законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно відповідати обставинам та характеру скоєного правопорушення, та необхідним і достатнім для виправлення винуватої особи, враховуючи, що обвинувачений не працює та немає офіційного самостійного доходу, суд вважає, що необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням положень ст. ст. 75 та 76 КК України, встановивши йому іспитовий строк.
Крім того, потерпілим Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» до обвинуваченого ОСОБА_3 заявлений цивільний позов, в якому цивільний позивач просить стягнути з обвинуваченого 10 165,62 грн. матеріальної шкоди, заподіяної злочином.
В обґрунтування позовних вимог цивільний позивач посилається на те, що внаслідок вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, за обставин, викладених у обвинувальному акті, ПАТ «Укртелеком» (цивільному позивачу) спричинено матеріальну шкоду на суму 10 165,62 грн., яка полягає у таємному викрадені майна, що належало ПАТ «Укртелеком».
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні цивільний позов визнав в повному обсязі та погодився на відшкодування завданих матеріальних збитків в сумі 10 165,62 грн.
Наслідки визнання позову судом роз'яснені.
Відповідно до ст. 129 КПК України суд ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди підлягають задоволенню та відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № 1335 від 23.03.2018 року, витрати на яку складають 210,00 грн.; судову трасологічну експертизу № 24/4.2/392 від 27.03.2018 року, витрати на яку складають 1716,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк в один рік.
На підставі п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» матеріальну шкоду в розмірі 10 165,62 грн. (десять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 62 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 210,00 грн. (двісті десять гривень 00 коп.) витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 1335 від 23.03.2018 року, 1716,00 грн. (одна тисяча сімсот шістнадцять гривень 00 коп.) витрати на проведення судової трасологічної експертизи № 24/4.2/392 від 27.03.2018 року.
Речові докази, якими було визнано:
- Телефоний кабель ТПП 200х2х0,4 довжиною 42 м., ТПП 20х2х0,4 довжиною 44 м., ТПП 50х2х0,32 довжиною 44 м. ПАТ «Укртелеком», що передані на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП в Дніпропетровській області - повернути за належністю ПАТ «Укртелеком»;
- рукавиці та ліхтарик, що передані на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП в Дніпропетровській області - знищити;
- 6 зразків кабелю та два ножа, передані на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП в Дніпропетровській області - знищити.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено в тридцятиденний строк з дня його проголошення в судову палату по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1